Постанова № 28558618, 12.12.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/4064/12

"12" грудня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мушія А.Б.,

представника позивача -Підгородецької Л.В.,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області до Подільської дослідної станції Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук про стягнення коштів на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області звернулось до Подільської дослідної станції Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук про стягнення коштів у сумі 9773,68 грн. - на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». А тому, враховуючи наведене, позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача на користь УПФУ в Гусятинському районі несплачену в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, за період вересень-жовтень 2012 року у сумі 9773,68 грн.

Від Подільської дослідної станції Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук до суду надійшла заява №32 від 10.12.2012 року, в якій відповідач зазначив, що позов визнає повністю та просить розглядати справу за відсутності свого представника.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, Подільська дослідна станція Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (ідентифікаційний код - 00724933), згідно довідки з ЄДРПОУ №165, зареєстрована як юридична особа Гусятинською районною державною адміністрацією Тернопільської області з 21.09.2001 року.

Крім того, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області, і відповідно, є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи вбачається, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Гусятинському районі перебувають колишні працівники відповідача, яким призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-ХІІ. А тому, у відповідності до чинного законодавства, на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, як підприємством, на якому ці особи працювали, - у встановленому законом порядку.

За період вересень-жовтень 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Гусятинському районі нараховано Подільській дослідній станції Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 9773,68 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, вищезазначені витрати позивача на виплату та доставку пенсій у встановлені строки відповідачем добровільно - не відшкодовані.

Таким чином, на час розгляду судом даної справи - заборгованість відповідача залишається несплаченою та становить 9773,68 грн.

Наявність вищезазначеної суми заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема: розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за 2012 рік, повідомленнями про вручення відповідачу вищезазначених розрахунків та обґрунтованим розрахунком суми позову для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, Актом звірки взаємних розрахунків між УПФ та відповідачем станом на 26.11.2012 року, який обома сторонами підписаний без заперечень.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином, а тому підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який передбачає порядок призначення пенсій з 01.01.1992 року,- є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. №1788-ХІІ.

Так, пунктами «б»-«з»статті 13 вищезазначеного Закону визначено коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до положень статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»Пенсійний фонд - є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Відповідно до положень частини 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, об'єктом оподаткування визначені, зокрема, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюються ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного частиною 4 пункту 1 статті 2 цього Закону - фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в розмірах, визначених Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено, зокрема, в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.

Згідно з вимогами п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№400/97-ВР від 26.06.1997 року та п. 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Інструкції несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Згідно з пп.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

від 09.07.2003 року №1058-ІV встановлено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду України у судовому порядку.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Водночас, згідно з положеннями частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу. Тобто, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Як вже було зазначено вище, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження твердження позивача про наявність у відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості, і як видно із заяви №32 від 10.12.2012 року заявлені до нього вимоги -відповідач визнав у повному обсязі.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи, що на час судового розгляду справи сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 9773,68 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, визнаними відповідачем та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з Подільської дослідної станції Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук на користь управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у заявленому в позові розмірі -9773,68 грн.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області -задовольнити.

2. Стягнути з Подільської дослідної станції Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (ідентифікаційний код - 00724933, вул.Незалежності, 19, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області (ідентифікаційний код - 14042096, пр. Незалежності, 50, смт. Гусятин, Тернопільська область) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період вересень - жовтень 2012 року у сумі 9773,68 грн. (дев'ять тисяч сімсот сімдесят три гривні 68 копійок).

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 грудня 2012 року/.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.