Постанова № 28558468, 09.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 січня 2013 року Справа № 812/57/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Чуркіна Д.С. (довіреність № 1-3/3д-12 від 28.12.2012),

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Ровенькиантрацит» до відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області про скасування від 10.12.2012 ВП № 35413652 про накладання штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов державного підприємства «Ровенькиантрацит» до відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області про скасування від 10.12.2012 ВП № 35413652 про накладання штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що постановою заступника начальника ВДВС Ровеньківського МУЮ від 10.12.2012 накладено на ДП «Ровенькиантрацит» штраф у розмірі 2040,00 грн.

З прийнятим рішенням позивач не згоден з огляду на таке.

18.12.2012 ДП «Ровенькиантрацит» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про скасування постанови заступника начальника ВДВС Ровеньківського МУЮ від 05.12.2012 про накладення на ДП «Ровенькиантрацит» штрафу у розмірі 1020,00 грн. Станом на 27.12.2012 відкрито провадження по справі № 2а/1270/10227/2012 за вказаним позовом.

Як свідчить штамп на листі-повідомленні ВДВС Ровеньківського МУЮ, постанова про накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн. від 05.12.2012 отримана позивачем 10.12.2012.

Відтак, позивач, з посиланням на ст.ст.307, 308 КУпАП, вважає, що термін сплати штрафу має розпочинатися з 10.12.2012 - дня отримання постанови. Таким чином, позивач приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття постанови від 10.12.2012 про накладення штрафу за повторне порушення.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04 січня 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд ухвалив адміністративну справу розглядати за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на виконанні у ВДВС Ровеньківського МУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-1658/2012 виданий 12.11.2012 Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області про поновлення ОСОБА_2 на посаді роз датчика ВМ участка БВР ДП «Ровенькиантрацит» з 27.08.2012.

Постановою ВДВС Ровеньківського МУЮ від 05.12.2012, на підставі ст.11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання рішення суду без поважних причин на ДП «Ровенькиантрацит» накладено штраф у розмірі 1020,00 грн. (а.с.15 - зворот).

Вказану постанову отримано ДП «Ровенькиантрацит» 10.12.2012, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції позивача на супровідному листі (а.с.16).

Отримавши постанову про накладення штрафу від 05.12.2012, ДП «Ровенькиантрацит» 18.12.2012 звернулося до Луганського окружного адміністративного суду за оскарженням вказаної постанови, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення із зазначенням дати подання такого відправлення (а.с.20).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року відкрито провадження у справі № 2а/1270/10227/2012 за позовом ДП «Ровенькиантрацит» до ВДВС Ровеньківського МУЮ про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн. від 05.12.2012 ВП № 35413652, що підтверджено копією ухвали суду від 24.12.2012 (а.с.10).

Постановою ВДВС Ровеньківського МУЮ від 10.12.2012, на підставі ст.11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», за повторне невиконання рішення суду без поважних причин на ДП «Ровенькиантрацит» накладено штраф у розмірі 2040,00 грн. (а.с.11).

Вказану постанову отримано ДП «Ровенькиантрацит» 18.12.2012, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції позивача на супровідному листі (а.с.12).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України від 08.03.2011).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

З вищевикладеного вбачається, що умовою накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі є повторне невиконання боржником рішення без поважних причин.

Факт невиконання судового рішення підтверджено постановою ВДВС Ровеньківського МУЮ від 05.12.2012, прийнятою на підставі ст.11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», про накладення на ДП «Ровенькиантрацит» штрафу у розмірі 1020,00 грн. У постанові також роз'яснено боржнику право оскарження даної постанови до відповідного суду у 10-денний строк (а.с.16 - зворот).

Дослідженням вказаної постанови встановлено, що вона не містить зазначення нового строку виконання судового рішення. Тільки у супровідному листі до вказаної постанови зазначено, що повторну перевірку виконання рішення суду буде проведено не пізніше 10.12.2012 (а.с.16).

Разом з тим, постанову про накладення штрафу від 05.12.2012 позивач отримав тільки 10.12.2012.

Відповідно до положень ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч.2 ст.181 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ДП «Ровенькиантрацит», не погодившись з прийнятим рішенням ВДВС Ровеньківського МУЮ - постановою про накладення штрафу від 05.12.2012, звернувся за її оскарженням до суду з дотриманням строку звернення до суду, визначеного законом.

Незважаючи на те, що постанову про накладення штрафу від 05.12.2012 вручено боржнику тільки 10.12.2012, а також на те, що не сплинув строк її оскарження, ВДВС Ровеньківського МУЮ 10.12.2012 виносить постанову про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі за повторне невиконання боржником рішення без поважних причин.

Разом з тим, суд не може погодитися з правомірністю прийнятого рішення, оскільки на час винесення постанови про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду від 10.12.2012 ще не набрала чинності постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду від 05.12.2012. Тобто, на час винесення оскаржуваної постанови, у державного виконавця не було належного доказу повторності невиконання судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо передчасності винесення відповідачем постанови про накладення штрафу від 10.12.2012.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Незважаючи на те, що позивач просив тільки скасувати постанову про накладення штрафу від 10.12.2012 ВП № 35413652, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача, та, з урахуванням положень п.1 ч.2 ст.162 КАС України, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 10.12.2012.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 09 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11 січня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Ровенькиантрацит» до відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області про скасування від 10.12.2012 ВП № 35413652 про накладання штрафу, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області від 10 грудня 2012 року ВП № 35413652 про накладення штрафу на державне підприємство «Ровенькиантрацит» у сумі 2040,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Ровенькиантрацит» (код ЄДРПОУ 32320704) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень тридцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 11 січня 2013 року.

СуддяК.О. Пляшкова