Постанова № 28558437, 08.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/17026/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Череповського Є.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплачених коштів у розмірі 5 810,94 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі за текстом «позивач») звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом «відповідач») про стягнення витрат на виплату допомоги по безробіттю у розмірі 5 810,94 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю з 26.01.2012 року по 28.08.2012 року, але, як встановлено при перевірці, згідно з трудовим контрактом № 3-01 (49) від 28.12.2011 року ОСОБА_1 працював в КТ «Марекс ТОВ «Маркес» і КО», з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року в період перебування на обліку Маріупольському МЦЗ. Згідно з актом виконаних робіт від 31.01.2012 року, ОСОБА_1 отримав винагороду за виконання робіт. На підставі викладеного Маріупольський МЦЗ просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 5 810,94 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином. 08 січня 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду було подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином. 08 січня 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду було подано клопотання, яке підпісано адвокатом ОСОБА_3 (свідоцтво № НОМЕР_2) про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.56 Кодексу адміністративного судочинства України представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що зазначене клопотання є необґрунтоване, тому що до нього не надано жодних документів які б підтверджували повноваження на представництва у суді прав та інтересів ОСОБА_1

За таких обставин і відповідно до ст. 128 КАС суд визнав можливим розглянути справу без участі відповідача та на підставі доказів наявних у матеріалах справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 січня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.

Відповідач на заяві написав розписку про те, що він як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

В той же день заяву задоволено, відповідачу за наказом №НТ120126 було надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Наказом від 01 жовтня 2012 року за наказом №НТ121001 відповідача знято з обліку у зв'язку з невідвідуванням центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування.

Маріупольським міським центром зайнятості при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», прийнято акт № 263 від 17.10.2012 року яким встановлено, що згідно з трудовим контрактом № 3-01 (49) від 28.12.2011 року ОСОБА_1 працював в КТ «Марекс ТОВ «Маркес» і КО», з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року в період перебування на обліку Маріупольському МЦЗ. Згідно з актом виконаних робіт від 31.01.2012 року, ОСОБА_1 отримав винагороду за виконання робіт в сумі 7 609,61 грн.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, відповідач центру зайнятості не повідомляв.

Одночасно за період перебування на обліку в центрі зайнятості у якості безробітного з 26.01.2012 року по 28.08.2012 року центром зайнятості відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 5 810,94 грн.

23 жовтня 2012 року Маріупольським МЦЗ прийнято наказ № 1173 про відшкодування незаконно отриманих коштів в сумі 5 810.94 грн., про що на його адресу відповідача направлено лист від 23 жовтня 2012 року № 11-11916 з вимогою добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, але станом на день розгляду справи, допомога по безробіттю не сплачена.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 1 березня 1991 року №803-XII «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, і, зокрема, працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Згідно зі статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Таким чином, відповідач відносився до зайнятого населення, а відтак, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» не мав права на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон №1533-III) застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі підпункту 1 пункту 5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до статті 1 Закону №1533-III загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Частиною 3 статті 36 Закону №1533-III передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховую вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплачених коштів у розмірі 5 810,94 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 8-11; 17-20; 69-72; 86; 94; 158-164; 167; 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплачених коштів у розмірі 5 810,94 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНІ НОМЕР_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ОКПО 24815706) незаконно виплачених коштів у розмірі 5 810 (п'ять тисяч вісімсот десять) гривень 94 копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Череповський Є.В.