Постанова № 28558377, 20.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2012 р. о 17 годині 49 хвилин Справа №2а-15/11/11/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача - Кузнєцова Є.М., довіреність № 72 від 01.03.12р., представника відповідача - Патраш В.І., довіреність № 17-07/7749 від 17.10.12р., прокурора - Березовиченка Ю.Ю., посвідчення № 009334, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група»

до Кримської митниці,

за участю прокуратури Автономної Республіки Крим

про скасування податкового повідомлення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримської митниці про скасування податкового повідомлення № 54 від 27.12.2010р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29671,30грн., у тому числі за основним платежем 28 258,38грн., за штрафними санкціями 1412,92грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що при визначенні відповідачем митної вартості товару, поставленого через митний кордон, не були враховані документи, що підтверджують фактичну вартість транспортних послуг з його поставки. Крім того, на усіх деклараціях митної вартості проставлено штамп «Митну вартість перевірено», та будь-яких зауважень з приводу визначення митної вартості товарів відповідачем не здійснювалось. Відтак, немає підстав вважати митну вартість товару заниженою. За таких обставин, позивач вважає прийняте відповідачем податкове повідомлення про донарахування податку на додану вартість таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 10.01.2011р. провадження у справі відкрито та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Відповідно до наданих письмових заперечень відповідач вважає, що позивачем занижено вартість транспортних послуг, які є складовою митної вартості товару, оскільки вартісні витрати на транспортування вантажів, що виконувались фірмами «Wildenhofer» та «Condor», відповідно до бухгалтерської документації підтверджені не були, але були заявлені при митному оформленні у двічі менші ніж у порівнянні з ПП «Транс Вестерн Груп», хоча маршрут та умови поставки не змінювались. Крім того, рішення про визначення митної вартості товарів вручені позивачу 21.12.09р. та оскаржені не були.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокурора, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 17 частини 1 статті 1 Митного кодексу України віл 11.07.2002р. № 92 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - МК України) митні органи є спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Статтею 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Згідно з п.п. 2.1. п. 2 Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні предметів на митну територію України, затвердженого спільним наказом ДПА України та Державної митної служби України № 109/188 від 16.03.2001 року, контроль за своєчасністю достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Отже, Кримська митниця у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням того, що оскаржене податкове повідомлення прийнято відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, який втрати чинність з 01.01.2011р., подальше посилання на цей Закон відбуватиметься відповідно до його редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до наказу Кримської митниці від 13.11.2009р. № 513, Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», постанови КМ України від 09.04.2008р. № 339 головним інспектором Кримської митниці Луценко А.Г. проведено камеральну перевірку митних оформлень товарів здійснених ТОВ «Кримська юридична група», відносно яких прийняті рішення про визначення митної вартості товарів від 18.12.2009р. № 60000013/2009/000371/3, від 21.12.2009р. № № 60000013/2009/00374/3, 60000013/2009/000375/3, 60000013/2009/000376/3, 60000013/2009/000377/3, 60000013/2009/000378/3, 60000013/2009/000379/3, 60000013/2009/000380/3, 60000013/2009/000381/3, 60000013/2009/000382/3, 60000013/2009/000383/3. За результатами перевірки складено акт № К/0005/10/600000000/32177846 від 13.12.2010р. (надалі - акт перевірки від 13.12.2010р., а.с. 29-30).

В акті перевірки міститься посилання на інший акт планової документальної перевірки ТОВ «Кримська юридична група» від 14.12.2009р. № 0020/9/600000000/32177846, за результатами якого прийняті вищевказані рішення про визначення митної вартості товарів ТОВ «Кримська юридична група».

В ході перевірки 14.12.2009р. перевіряючими встановлено, що митна вартість товарів за всіма ВМД була визначена декларантом за ДМВ-2 методом 6 відповідно до ст. 273 Митного кодексу України. Поставка товарів здійснювалась на умовах EXW Abtenau (Австрія) - (Інкотермс 2000), тобто до вартості товарів додаються всі витрати, пов'язані з доставкою його на момент перетинання митного кордону. Перевезення товарів згідно документів, наданих до митного оформлення, здійснювались перевізниками та експедиторами: ВАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів», ПП «Транс Вестерн Груп», «Wildenhofer» та «Condor» (а.с. 53-56).

Також під час перевірки 14.12.2009р. виявлено, що вартість вантажу до митного кордону України вдвічі менша у ВАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» (68400 грн.), ніж у ПП «Транс Вестерн Груп» (313 057,70 грн.). Посадовою особою ТОВ «Кримська юридична група» надано пояснення, що у регістрах бухгалтерського обліку підприємства не відображені витрати на транспортування вантажів, які здійснювались перевізниками з наданням експедиторських послуг «Wildenhofer» та «Condor», тобто оплата за послуги не була здійснена.

При цьому до митного оформлення надавались рахунки-проформи від «Wildenhofer» та «Condor» та їх вартісні показники доставки вантажу до митного кордону України вдвічі менші, ніж у ПП «Транс Вестерн Груп».

Отже, за результатами перевірки від 14.12.2009р., у зв'язку із виявленням різних обсягів витрат ТОВ «Кримська юридична група» на транспортування митних товарів перевізниками-екпедиторами «Wildenhofer» та «Condor», порівняно із ПП «Транс Вестерн Груп», Кримською митницею прийняті рішення про визначення митної вартості товарів від 18.12.2009р. № 60000013/2009/000371/3, від 21.12.2009р. № № 60000013/2009/00374/3, 60000013/2009/000375/3, 60000013/2009/000376/3, 60000013/2009/000377/3, 60000013/2009/000378/3, 60000013/2009/000379/3, 60000013/2009/000380/3, 60000013/2009/000381/3, 60000013/2009/000382/3, 60000013/2009/000383/3.

У висновку акту перевірки від 13.12.2010р. зазначено, що не врахування цінової інформації відносно вартісних показників витрат на транспортування до митного кордону України призвело до несплати ПДВ у сумі 28 258, 34 гривень та митного збору в розмірі 282, 60 гривень.

Згідно із п.п. «в» п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, п. 2.2 наказу держмитслужби України від 11.05.2006р. № 370 Кримською митницею прийнято податкове повідомлення від 27.12.2010р. № 54 про визначення суми податкового зобов'язання із ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в розмірі 29 671, 30 гривень, з яких 28 258, 38 грн. - основний платіж, 1412, 92 грн. - штрафні санкції (а.с. 10).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог законодавства при визначенні митної вартості товару, а також правомірність донарахування податкових зобов'язань та встановлено наступне.

Пунктом 1.1 Порядку заповнення рішення про визначення митної вартості товарів (наказ Держмитслужби України №506 від 29.05.2009р. в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваних рішень) встановлено, що рішення про визначення митної вартості товарів - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час та після закінчення операцій митного контролю, митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України відповідно до вимог статті 264 Митного кодексу України, пункту 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 N 1766, та Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 N 339.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Ухвалою суду від 15.06.2011 року провадження у справі зупинялось до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим в адміністративній справі №2а-6759/11/0170/11 за позовом ТОВ «Кримська юридична група» до Кримської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/000371/3 від 18.12.2009р., №600000013/2009/000374/3, №600000013/2009/000375/3, №600000013/2009/000376/3, №600000013/2009/000377/3, №600000013/2009/000378/3, №600000013/2009/000379/3, №600000013/2009/000380/3, №600000013/2009/000381/3, №600000013/2009/000382/3, №600000013/2009/000383/3 від 21.12.2009р.

Отже, провадження у справі зупинялось для встановлення правомірності рішень про визначення митної вартості товарів, які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення про нарахування податку на додану вартість у зв'язку із заниженням позивачем митної вартості товарів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.10.2011р. у справі №2а-6759/11/0170/11 позовну заяву залишено без розгляду.

Зазначене судове рішення набрало законної сили оскільки ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.02.12р. залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2012р., рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанції залишені без змін.

Суди у справі №2а-6759/11/0170/11 дійшли висновку, що ТОВ «Кримська юридична група» пропущено строк звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування вищевказаних рішень Кримської митниці про визнання митної вартості товару від 18.12.2009р. та 21.12.2009р.

Статтею 255 КАС України зазначається, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, судові рішення у справі №2а-6759/11/0170/11 є обов'язковими до виконання, а встановлені в них обставини є преюдиційними та не підлягають доказуванню.

Відтак, правомірність рішень Кримської митниці, якими визначена митна вартість товарів, оскаржено до суду, однак, суд не зміг надати правову оцінку цим рішенням у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду ТОВ «Кримська юридична група».

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтями 41, 264, 265 МК України до повноважень митного органу належить здійснення контролю митної вартості товарів.

Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів затверджено постановою КМ України від 09.04.2008р. № 339 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким у п. 7 зазначається, що у разі коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою.

Зазначене рішення декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Виходячи з того, що рішення про визначення митної вартості товару прийняті відповідно до вищевказаних вимог постанови КМ України від 09.04.2008р. № 339 та положень Митного кодексу України, вони підлягають обов'язковому виконанню як винесені уповноваженим органом в порядку здійснення митного контролю.

Сума основного зобов'язання з податку на додану вартість, яка визначена оскаржуваним податковим повідомленням від 27.12.2010р., нарахована різницю вартості задекларованого позивачем товару та вартістю, визначеною митним органом у рішеннях про визначення митної вартості товарів від 18.12.2009р. № 600000013/2009/000371/3, від 21.12.2009р. №600000013/2009/000374/3, №600000013/2009/000375/3, №600000013/2009/000376/3, №600000013/2009/000377/3, №600000013/2009/000378/3, №600000013/2009/000379/3, №600000013/2009/000380/3, №600000013/2009/000381/3, №600000013/2009/000382/3, №600000013/2009/000383/3.

Рішення відповідача про визначення митної вартості товару у встановленому порядку не скасовані, а відтак є обов'язковими для виконання, у тому числі при нарахуванні сум податків на вартість імпортованого товару.

Згідно із ст. 69 МК України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Статтею 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Згідно із п.п. «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Наказом Державної митної служби України від 11 травня 2006 року N 370 затверджено Порядок підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 якого митні органи самостійно визначають суми податкових зобов'язань платників податків на підставі положень підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону та штрафних санкцій, за їх наявності, щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 цього Закону.

У випадку, зазначеному в пункті 2.1 цього Порядку, митний орган складає та надсилає платнику податків податкові повідомлення.

Податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом (п. 1.9 ч. 1 ст. 1 Закону № 2181 ).

Оскаржуваним податковим повідомленням № 54 від 27.12.2010р. вирішено донарахувати позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28 258, 38 грн. та штраф в сумі 1412,92 грн.

У розрахунку суми ПДВ (додаток до акту перевірки від 13.12.2010р., а.с. 15, 16) встановлена митна вартість товару згідно із митними деклараціями ТОВ «Кримська юридична група», визначена митна вартість товару відповідно до рішень про митну вартість та розрахований податок на додану вартість, виходячи з різниці сум заявленої позивачем та встановленої контролюючим органом сум митної вартості товару.

Так, згідно із митною декларацією № 600000001/8/000950 від 13.02.208р. митна вартість товару - 409 498,14 грн., митна вартість згідно із рішенням - 414 633, 94 грн., ПДВ - 2459,19 грн.;

МД № 600000001/8/000807 від 20.02.08р. митна вартість товару - 1 145 426, 26 грн., митна вартість згідно із рішенням - 1 159 110,77 грн., ПДВ - 2736,90 грн.;

МД № 600000001/8/001011 від 27.02.08р. митна вартість товару - 418 483,30 грн., митна вартість згідно із рішенням - 430 779,24 грн., ПДВ - 2459,18 грн.;

МД № 600000001/8/001122 від 03.03.08р. митна вартість товару - 417 537,21 грн., митна вартість згідно із рішенням - 430 779, 36 грн., ПДВ - 2648,43 грн.;

МД № 600000001/8/001126 від 03.03.08р. митна вартість товару - 417 537,20 грн., митна вартість згідно із рішенням - 430 779, 24 грн., ПДВ - 2648,41грн.;

МД № 600000001/8/001201 від 05.03.08р. митна вартість товару - 417 569, 70 грн., митна вартість згідно із рішенням - 430 779, 24 грн., ПДВ - 2641, 91 грн.;

МД № 600000001/8/001308 від 13.03.08р. митна вартість товару - 572 661,89 грн., митна вартість згідно із рішенням - 585 727, 33 грн., ПДВ - 2613, 09 грн.;

МД № 600000001/8/001377 від 13.03.08р. митна вартість товару - 385 451, 91 грн., митна вартість згідно із рішенням - 397 560, 18 грн., ПДВ - 2421, 65 грн.;

МД № 600000001/8/001497 від 20.03.08р. митна вартість товару - 393 254, 69 грн., митна вартість згідно із рішенням - 405 993, 48 грн., ПДВ - 2547, 74 грн.;

МД № 600000001/8/001806 від 27.03.08р. митна вартість товару - 535 593, 96 грн., митна вартість згідно із рішенням - 548 298, 60 грн., ПДВ - 2540, 93 грн.;

МД № 600000001/8/001834 від 01.04.08р. митна вартість товару - 405 681, 75 грн., митна вартість згідно із рішенням - 418 386, 44 грн., ПДВ - 2540, 92 грн.

Відповідно до п.п. 17.1.4. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем на загальну суму нарахованого податку на додану вартість в 28 258,38 грн. розраховані штрафні санкції в розмірі 5 відсотків в сумі 1412, 92 грн.

Оскільки податковим повідомленням № 54 від 27.12.2010р. ґрунтується на рішеннях про визначення митної вартості товарів, щодо яких суд дійшов висновку про їх правомірність та обов'язковість до виконання, підстав для визнання такого податкового повідомлення протиправним немає, а тому скасуванню воно не підлягає.

Також суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).

Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до положень ст. 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Приписами ст. 259 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями ст. 264 Митного кодексу України передбачено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ст. 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Згідно ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно із ст. 273 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак, при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Судом встановлено, що позивачем у митних деклараціях та відповідачем у рішеннях про визначення митної вартості товарів застосований шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів. При цьому відповідач виходив з того, що позивачем допущені методичні помилки при застосування цього методу та не враховані в повній мірі витрати на транспортування у графах 12, 45, 47 вантажних митних декларацій.

Згідно із ч. 1 ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 267 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

З викладеного вбачається, що до митної вартості товару включаються подальші витрати за цей товар, у тому числі витрати на транспортування та експедицію, які підтверджуються об'єктивними документальними даними.

Судом встановлено, що ТОВ «Кримська юридична група» відповідно до рахунків-проформ були заявлені витрати на транспортування вантажів, що виконувались фірмами «Wildenhofer» та «Condor», в розмірі 1650 євро за транспортування вантажів з Австрії (Абтенау) до м. Чоп та м. Ужгород (а.с. 112, 131, 143,152,174 та ін.).

На момент оформлення та сплати цих рахунків (лютий-березень 2008 року) офіційний курс євро Національного банку України складав 750,9 грн. за 100 євро. Тобто фірми «Wildenhofer» та «Condor» надавали послуги з транспортування та експедиції вантажів для ТОВ «Кримська юридична група» у лютому та березні 2008 року, вартість яких встановлювалась в межах 12 390 грн.

Також у зазначений період ПП «Транс Вестерн Груп» здійснювало доставку вантажів за маршрутом Австрія-Ужгород та відповідно до виставлених рахунків (а.с. 82-91) вартість послуг складала від 24000 грн. до 28250 грн.

Судом встановлено, що вартість поставки вантажів ТОВ «Кримська юридична група» фірмами-вантажоперевізниками «Wildenhofer» та «Condor» вдвічі є меншою за вартість послуг із перевезення вантажів на тих самих умовах ПП «Транс Вестерн Груп».

При цьому з матеріалів справи вбачається відсутність оплати ТОВ «Кримська юридична група» послуг з перевезення вантажів фірмами-вантажоперевізниками «Wildenhofer» та «Condor».

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 273 МК України для коригування митної вартості товарів відповідачем взяті транспортні витрати за ВМД від 02.06.2008р. № 600000001/2008/003813, які склали 25880 грн., та були скориговані для кожної ВМД відповідно до ваги нетто товарів.

Суд зазначає, що при застосуванні позивачем шостого методу визначення митної вартості товарів не були враховані вимоги ст. 273 МК України щодо визначення митної вартості товарів у спосіб, що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості. Це виразилось у не врахуванні позивачем цінової інформації відносно вартісних показників витрат на транспортування до митного кордону України вантажів, яке проводилось ПП «Транс Вестерн Груп», на тих самих умовах поставки товарів, що й фірмами «Wildenhofer» та «Condor». При цьому суд приймає до уваги факт відсутності доказів оплати послуг фірм «Wildenhofer» та «Condor», що також свідчить про неналежне виконання позивачем вимог застосування шостого методу визначення митної вартості товарів.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позицію відповідача щодо коригування митної вартості товарів ТОВ «Кримська юридична група» та винесення з цього приводу рішень повністю правомірною та такою, що ґрунтується на документально підтверджених даних.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про визначення митної вартості товарів ТОВ «Кримська юридична група» (а.с. 32-51) є обов'язковими до виконання та прийняті відповідно до вимог МК України.

Таким чином, за умов правомірності рішень відповідача про визначення митної вартості відсутні підстави для скасування податкового повідомлення № 54 від 27.12.2010р. про нарахування позивачу податку на додану вартість в розмірі 28 258, 38 грн. та штрафних санкцій в сумі 1412,92 грн.

Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні 20.12.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 25.12.2012р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.