Постанова № 28558294, 20.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2012 р. (11:19)

Справа №2а-1098/12/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Гнатюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайд ЛТД»

про стягнення,

за участю:

представник позивача – не з’явився,

представник відповідача – не з’явився

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайд ЛТД» (далі – відповідач), у якому позивач просить стягнути з ТОВ «Інсайд ЛТД» фінансові санкції в розмірі 8800,00 грн. за зберігання, транспортировку, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору та за відсутність у приміщенні магазину наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!», за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами через електронний контрольно – касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачені фінансові санкції в розмірі 8800,00 грн. відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій від 22.07.2011 року № 010855/01101-32.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, надіслав клопотання розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, будь – яких клопотань не надсилав.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає за можливе, керуючись положеннями ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутністю сторін.

Проаналізувавши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсайд ЛТД» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 37369866), зареєстрованою 10.11.2010 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с. 12,44-46).

Відповідно до п. 1.1 Положення про регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим, затвердженого наказом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів від 03.08.2009 року № 287 (далі – Положення № 287) Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим функціонує як самостійний структурний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової адміністрації в АР Крим та безпосередньо підпорядковується Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (далі – Закон № 509) органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль, зокрема, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгові патенти.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі – Закон № 481) Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з п. 33 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року № 1698 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 року № 798) органом ліцензування щодо виду господарської діяльності, пов’язаної виробництвом та оптовою торгівлею спиртом етиловим (в тому числі біоетанолом), коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями, виробництвом тютюнових виробів, оптовою торгівлею тютюновими виробами, роздрібною торгівлею алкогольними напоями та тютюновими виробами є Державна податкова служба.

Судом встановлено, що 22.06.2011 року на підставі наказу від 22.06.2011 року № 315/32-01 та направлення на проведення фактичної перевірки від 22.06.2011 року № 302/32-01 посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в АР Крим проведено фактичну перевірку ТОВ «Інсайд ЛТД» з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами перевірки складений акт від 22.06.2011 року № 3727/277/32-01/37369866 (а.с. 13-14).

Перевіркою встановлені порушення:

- статті 11 № 481, а саме встановлений факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку на суму 1410,18 грн.;

- статті 15-2 Закону № 481, а саме встановлений факт відсутності у приміщенні ресторану наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!»;

- статті 15 Закону № 481, а саме встановлений факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами через електронний контрольно – касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень;

- необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - 3400 гривень;

- роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України (ч. 4 ст. 17 Закону № 481).

На підставі акту перевірки за недотримання відповідачем вимог законодавства, обов’язкових для виконання при здійсненні господарської діяльності, що ліцензується, позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 22.07.2011 року № 010855/01101-32 в розмірі 8800,00 грн. (а.с. 10).

Рішення про застосування фінансових санкцій направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією, однак конверт повернено поштою з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 11).

Комісією РУ ДСАТ ДПА України в АР Крим з питань розгляду матеріалів про застосування фінансових санкцій 08.08.2011 року складений акт № 15 про те, що на дошці оголошень, розташованої біля каб. № 210 відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, розміщено рішення про застосування фінансових санкцій від 22.07.2011 року № 010855/01101-32 (а.с. 19).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, а відтак до правовідносини, які виникли після 01.01.2011 року, регулюються нормами Податкового кодексу України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень ст. 113 Податкового кодексу України, строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, статтею 58 Кодексу та наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року N 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за N 1440/18735 (далі - Порядок N 985), з метою забезпечення єдиного порядку нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість встановлено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т. ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен орган державної податкової служби.

Відповідно до Порядку N 985 замість податкових повідомлень, податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачено складання та надсилання платникам податків лише податкових повідомлень-рішень.

Суд приймає до уваги, що станом на день розгляду справи чинним є Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. N 790.

Проте відповідно до п. 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Крім того, суд зазначає, що п.4. Наказу ДПА України від 22 грудня 2010 року N 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за N 1440/18735 (далі - Порядок N 985) наказано Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, розробити та надати Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування замовлення на внесення змін до інформаційної системи з метою автоматичного формування податкових повідомлень-рішень.

Згідно з п.п. 56.17.5 п. 56.17ст. 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до приписів п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Разом з тим, згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п. 57.2 - 57.3 ст. 57 Кодексу, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного та тридцятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.

Таким чином, відповідно Податкового кодексу України сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій після узгодження і несплати у встановлений законом строк є податковим боргом, який після набрання чинності Податковим кодексом України стягується відповідно до норм Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що нараховані та не сплачені відповідачем штрафні санкції є податковим боргом у розумінні норм Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначених положень Податкового кодексу України, контролюючи органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому, відповідно до ст.ст. 59, 95, п.п. 14.1.153, 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, визначення якого міститься у п.п. 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст.ст. 11, 15, 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" та відповідальність за ці порушення є сумою податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України, і врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України.

Проте позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення податкових вимог відповідачу про погашення відповідних штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.