Рішення № 28557438, 11.01.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/16223/2012 року

Провадження № 2/0907/6743/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Максимчина Ю.Д.

секретаря Федорак Я.С.

позивача ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в якій просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліментів в розмірі 2000 грн. та стягнути аліментні платежі за минулий час, починаючи з 01 жовтня 2011 року в сумі 24 000 грн.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 18.02.2001 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: донька- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішення Івано-Франківського міського суду від 09.07.2012 року шлюб між ними розірвано. Відповідач коштів на утримання дітей в добровільному поряду не надає.

Угоди щодо добровільної сплати аліментів між сторонами не досягнуто, відповідач будучи працездатним, не маючи інших утриманців, не маючи інших зобов'язань по сплаті аліментів добровільно надавати допомогу на утримання дитини відмовляється.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позовній заяві, просили суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у твердій сумі в розмірі 2000 грн. та стягнути аліментні платежі за минулий час, починаючи з 01 жовтня 2011 року в сумі 24 000 грн.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав викладених в запереченні.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши та надавши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.02.2001 року між позивачем і відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3. Згідно з свідоцтвами про народження ОСОБА_3 є батьком, а ОСОБА_1 - матір'ю дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Діти проживають разом з матір'ю.

Про способи виконання обов'язку утримувати дитину в досудовому порядку сторони не домовилися, нотаріальних договорів не укладали.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України "Про охорону дитинства" батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За приписами ч.2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і роз'яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

За змістом ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В даному випадку позивач просить про стягнення аліментів з відповідача на користь неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує вік дітей та судом враховано те, що він здоровий, працездатний, може працювати та сплачувати аліменти на утримання дітей

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

За таких обставин, суд вважає, що вимогу про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 2000 грн слід задоволити частково та стягувати аліменти щомісячно на користь позивача в твердому грошовому розмірі по 600,00 грн. на одну дитину на утримання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 19.10.2012 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача аліментних платежів за минулий час, починаючи з 01 жовтня 2011 року в сумі 24 000 грн. то в цій частині слід відмовити. Оскільки, позивачкою не надано суду доказів того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв"язку із ухиленням останнього від їх сплати.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181 ч.3, 182, 184 ч.1, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України "Про охорону дитинства", п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер- НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 мешканки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - не відомий щомісячно аліментів в твердому грошовому розмірі по 600,00 грн. на одну дитину на утримання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 19.10.2012 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер- НОМЕР_1 в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів - УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ - 37952250 банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 214 грн. 60 коп. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Максимчин Ю.Д.