Рішення № 28553430, 10.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-17/16503-2012 10.01.13

За позовом приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 13 548 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (далі - ПрАТ «УАСК «АСКА») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ВАТ «НАСК «Оранта») про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 13 548,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «УАСК «АСКА»на підставі договору страхування транспортного засобу № 7390639 від 07.07.2010 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта». Враховуючи, що відповідачем не відшкодована заявлена сума, позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 13 548 грн. у судовому порядку.

Ухвалою суду від 23.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-17/16503-2012 та призначено її до розгляду на 11.12.2012 р.

У судове засідання представник позивача не з'явився та вимоги ухвали від 23.11.2012 р. не виконав. Суд оголосив ухвалу про відкладення розгляду справи.

25.12.2012 р. через канцелярію суду представник позивача надав документи на виконання ухвали суду та заявив клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

У судовому засіданні представник відповідача надав копію полісу № ВЕ/1494022. Суд відклав розгляд справи на 10.01.2013 р.

У наступне судове засідання представники сторін не з'явились.

Розглянувши подані документи та наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

07.07.2010 р. між ПрАТ «УАСК «АСКА»та товариством з обмеженою відповідальністю «Пегас Туристик»(далі - страхувальник) було укладено договір страхування транспортного засобу № 7390639. Цим договором застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом Doblo, державний номерний знак АА4410ВТ.

28.09.2010 р. о 22:00 год. Гуляєва Тетяна Володимирівна, керуючи автомобілем ВАЗ 2101, державний номерний знак 117-65КН в м. Києві на перехресті вул. Чорновола - Рибалка, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем Fiat Doblo, державний номерний знак АА4410ВТ. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2010 р. Гуляєву Тетяну Володимирівну визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивачем було замовлено проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу у суб'єкта оціночної діяльності -фізичної особи -підприємця Вілько О.Г. (сертифікат Фонду державного майна України № 7300/08 від 17.06.2008 р.).

Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 06С/10 від 08.10.2010 р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Fiat Doblo, державний номерний знак АА4410ВТ, становить 9 520,73 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 4556 від 21.10.2010 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу Fiat Doblo, державний номерний знак АА4410ВТ, внаслідок ДТП, яка сталася 28.09.2010 р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 13 548 грн.

27.10.2010 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 3 548 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4248.

03.11.2010 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 10 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4064.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1494022.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № ВЕ/1494022 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ-2101, державний номерний знак 117-65КН.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 13 548 грн. (вих. 1709.1711 від 09.08.2012 р.), але на даний час спір не врегульовано.

Суд погоджується з позовними вимогами частково з огляду на наступне.

Позивачем заявлено до відшкодування матеріальну шкоду у розмірі 13 548 грн. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, належним доказом на підтвердження розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, є звіт суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ, № 06С/10 від 08.10.2010 р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Fiat Doblo, державний номерний знак АА4410ВТ, становить 9 520,73 грн. та вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу складає 13 954,97 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку страхового відшкодування позивачем враховувалась вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу, що підтверджується розрахунком страхового відшкодування.

Як раніше було зазначено, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, що передбачено ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, підстави для стягнення відшкодування шкоди в сумі 4 027,27 грн. (різниці між ціною позову та вартістю відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу) відсутні.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Згідно з полісом ВЕ/1494022 франшиза дорівнює нулю.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача стягнення відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 13 548 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 9 520,73 грн., в частині позовних вимог щодо стягнення 4 027,27 грн. позов пред'явлено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 0034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»(83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, код 13490997) страхове відшкодування в розмірі 9 520 (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 131 (одна тисяча сто тридцять одна) грн. 06 коп.

3. В інший частині позову відмовити.

Повне рішення складено 11.01.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова