Рішення № 28552280, 03.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.13 Справа№ 5015/3806/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський завод збірних конструкцій", м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Холдинг Львів", м. Львівпро:стягнення 53894,07 грн. Головуючий суддя Артимович В.М.,

судді Морозюк А.Я., Чорній Л.З.

При секретарі Савчин І.О.

Представники сторін:

від позивача: Баліцький О.Й. -представник;

від відповідача: Богданов О.В. -представник.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський завод збірних конструкцій", м. Львів, надалі - позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Холдинг Львів", м. Львів, надалі - відповідач, про стягнення коштів в сумі 53894,07 грн.

Ухвалою від 14.09.2012 р. позовну заяву прийнято до провадження, призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.10.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі проведених конкурсних торгів щодо державних закупівель 15 березня 2010 року між позивачем та відповідачем був підписаний договір на закупівлю товару № 17. На виконання умов договору позивачу був поставлений товар, за який останній повністю розрахувався. Однак, відповідач, порушуючи норми Закону України „Про здійснення державних закупівель" та умови договору, самовільно підвищив ціну на продукцію, що призвело до переплати позивачем грошових коштів відповідачу. Різниця між ціною, передбаченою тендерною документацією і договором та закупівельною ціною становить 53 894,07 грн. Закупівля продукції по завищених цінах зафіксована в Акті про наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності заводу від 12.06.2012 р. № 05-21/10.

Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами, що викладено у письмових заперечення на позов, поданих суду 03.10.2012 р., з наступних підстав. Як зазначає відповідач, видаткові накладні, на які посилається позивач як на доказ у справі в розумінні ст. 34 ГПК України, не мають ніякого відношення до договору № 17 від 15.03.2010 р., так як у даних накладних зазначений інший договір, а саме № 020/10, та інші рахунки. У договорі не зазначено будь-якої ціни за одиницю продукції, тому твердження позивача про підвищення ціни в односторонньому порядку є безпідставним. Акт ревізії № 05-21/10 від 12.06.2012 р. теж не може бути належним доказом у справі, оскільки в акті відсутня інформація щодо документів, на підставі яких робився такий висновок. Одночасно, в акті ревізії переплата в розмірі 53 894,07 грн. розглядається як збитки, що суперечить нормам Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Окрім цього, ст. 43 Закону України „Про здійснення державних закупівель" відповідальність за порушення умов договору про державні закупівлі покладено на замовника.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду. В судовому засіданні 17.10.2012 р. суд оголосив перерву до 08.11.2012 р.

Ухвалою суду від 12.11.2012 р. та 19.11.2012 р. продовжено строк розгляду спору.

05.11.2012 р. позивач подав на розгляд суду пояснення на відзив відповідача у даній справі. Позивач стверджує, що відповідач, піднявши в односторонньому порядку без згоди позивача ціну на продукцію, порушив своїми діями норми статтей 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України. Щодо тверджень відповідача, що договором не визначено ціни за одиницю продукції, то позивач зазначає, що ціна у договорі автоматично встановлена такою, яку подав відповідач у тендерній пропозиції. Пунктом 84 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 „Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", яка діяла на момент укладення договору зазначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від умов тендерної пропозиції учасника -переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватись після підписання договору до повного виконання зобов"язань сторонами, крім коригування ціни договору підряду в будівництві відповідно до будівельних норм. Щодо того, що видаткові накладні містять посилання на договір № 020/10 і не мають відношення до договору від 15.03.2010 р. № 17, то це спростовується самим фактом укладення договору № 17 від 15.03.2010 р. та проплатою за продукцію. Договір № 020/10 між сторонами не укладався, продукція, вказана у видаткових накладних відповідає предмету закупівлі проведеного тендеру та предмету укладеного між сторонами 15.03.2012 р. договору № 17. Окрім цього, видаткові накладні видавались відповідачем в період дії договору № 17 -з 15 березня по 31 грудня 2010 року. А щодо безпідставності посилання позивача на висновки Акту ревізії від 12.06.2012 р., то такий акт є доказом, встановленим державними фінансовими інспекторами, про порушення з боку відповідача тендерної документації, умов договору, які призвели до матеріальних втрат позивачем.

08.11.2012 р. відповідач подав додаткові заперечення до відзиву на позовну заяву. Відповідач зазначає, що позивач жодного разу не висловив претензій чи застережень щодо ціни товару, що товар постачався та не надав ніякого повідомлення про прийняття товару на відповідальне збереження, а прийняв даний товар, оплатив його за новою ціною та використав його у своїй господарській діяльності.

У зв'язку з відпусткою судді Артимовича В.М. судове засідання, призначене на 08.11.2012 р., відкладено на 12.11.2012 р.

Ухвалою від 26.11.2012 р. справу призначено до колегіального розгляду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Артимович В.М., судді Цікало А.І. та Чорній Л.З.

16.11.2012 р. через канцелярію на розгляд суду надійшли додаткові пояснення відповідача у даній справі. Відповідач додатково зазначив, що господарські операції по поставці позивачу товару відносяться до позадоговірних поставок. Це підтверджується і тим фактом, що позивачу надавались ще і інші товари та послуги, що не входили до тендерних пропозицій та не були предметом договору № 17 від 15.03.2010 р. Заявлена позивачем сума не може бути стягнута, оскільки цінові пропозиції, що були подані позивачу діяли в межах 120 календарних днів і така умова була акцептована позивачем, тому в подальшому відповідач міг змінити ціну товару. Окрім того, позивачем не вказано норм матеріального права, на підставі яких ним заявлено вимогу про стягнення коштів. Надміру сплаченими коштами сплачені позивачем кошти вважатись не можуть, оскільки вони відповідають сумам у рахунках-фактурах та у видаткових накладних. В даному випадку сторони в повному обсязі виконали свої зобов"язання, а тому господарські правовідносини вважаються припиненими в силу ст. 599 ЦК України.

22.11.2012 р. позивач подав на розгляд суду додаткові пояснення на відзив. Позивач додатково пояснив, що договір на закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Позивач вважає, що якщо ціна не вказана у договорі то через те, що вона відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921, безпосередньо відповідає та зафіксована тій ціні, яка була надана відповідачем у тендерній ціновій пропозиції, оскільки умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від умов тендерної пропозиції, який укладений відповідно до вимог останньої. Щодо того, що цінові пропозиції діяли в межах лише 120 календарних днів, а після цього відповідач міг змінити ціну на товар у договорі, то позивач повідомив, що згідно п. п. 16 п. 38 Постанови тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції є дійсними, але не менше ніж 120 днів. Істотні умови договору не повинні змінюватись після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом за погодженням з Мінфіном. При цьому, позивач як на підставу задоволення позовних вимог посилається на ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

23.11.2012 р. відповідач подав на розгляд суду додаткові пояснення у справі. Відповідач зазначає, що між сторонами укладено договір № 020/10 в порядку ст. 641 ЦК України. Свідченням прийняття пропозиції є вчинення позивачем конклюдентних дій, а саме: отримання товару згідно накладних на умовах запропонованого договору № 020/10. Хоча в подальшому письмово договір № 020/10 не був підписаний зі сторони позивача, однак виходячи з факту надіслання пропозиції та її прийняття такий договір вважається укладеним, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов. Таким чином, протягом 2010 року господарські відносини між сторонами не здійснювались за договором № 17 від 15.03.2010 р.

03.01.2013 р., у зв"язку з відпусткою судді Цікала А.І., автоматизованою системою документообігу суду змінено склад колегії суддів та визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Артимович В.М., судді Морозюк А.Я. та Чорній Л.З.

В судове засідання 03.01.2013 р. з'явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення по суті спору. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Метал Холдинг Львів" (надалі - відповідач) взяло участь у процедурі торгів на закупівлю прокату сортового для армування залізобетонних виробів у відкритих торгах. За результатами проведення оцінки тендерних пропозицій пропозиція відповідача була визнана найбільш економічно вигідною, що підтверджується долученим до матеріалів справи протоколом № 9 оцінки тендерних (цінових) пропозицій.

26.02.2010 р. Державне підприємство Міністерства оборони України „Львівський завод збірних конструкцій", м. Львів, (надалі -позивач) скерував на адресу відповідача акцепт про результати проведеної процедури, де зазначив, що з ним буде укладений договір на закупівлю прокату сортового для армування залізобетонних виробів по Лоту № 2.

На підставі проведених конкурсних торгів 15 березня 2010 року між сторонами укладено договір на закупівлю товару № 17.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець приймає на себе зобов"язання передавати у власність покупця прокат сортовий для армування залізобетонних виробів в кількості 96 тн., а покупець зобов"язується продати та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна на товар встановлюється в національній валюті України. При цьому, ціна товарів може змінюватись, якщо зміна ціни відбувається у бік зменшення (п. 2.2.1).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2010 р.

Виконуючи умови договору позивач оплатив грошові кошти відповідачу за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями, долученими до позовних матеріалів.

Проте, як вбачається із видаткових накладних на поставку товару ціна на вказану продукцію завищена та не відповідає ціні, яка була надана відповідачем у тендерній ціновій пропозиції. Різниця між ціною, передбаченою тендерною документацією та ціною, за якою продукція закуплялась становить 53 894,07 грн.

Факт порушення з боку відповідача тендерної документації, умов договору, які призвели до матеріальних втрат позивачем встановлений державними фінансовими інспекторами і зафіксований у Акті ревізії від 12.06.2012 р.

Претензія позивача від 11.07.2012 р. № 315 про повернення переплачених коштів залишена без відповіді.

При прийняття рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов"язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 66 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 „Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", яка діяла на момент укладення договору, з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та умов акцептованої тендерної пропозиції у строк не раніше ніж через п"ять робочих днів з дня письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня акцепту.

Крім цього, пунктом 84 вищезазначеної постанови встановлено, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. При цьому, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від умов тендерної пропозиції учасника -переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватись після підписання договору до повного виконання зобов"язань сторонами, крім коригування ціни договору підряду в будівництві відповідно до будівельних норм.

У пункті 67 Постанови зазначається, що замовник надсилає протягом семи календарних днів з дня укладення договору про закупівлю для опублікування в офіційному бюлетені „Вісник державних закупівель" оголошення про результати відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю за формою, встановленою уповноваженим органом.

Відповідно до оголошення про результати проведення процедури закупівлі, наявного в матеріалах справи, позивач пунктами 5.2.,7.3 чітко зазначив дату укладення договору - 15.03.2010 р. та переможця торгів -ТзОВ „Метал Холдинг Львів"

Отже, з аналізу положень вищевказаної постанови випливає, що договір між сторонами спору на закупівлю товарів мав бути укладений у письмовій формі. Враховуючи, що доказів укладення між сторонами письмового договору № 020/10 відповідач не надав, суд прийшов до висновку, що поставка товару здійснювалась відповідно до договору від 15.03.2010 р. № 17, який був укладений на підставі тендерної документації згідно постанови КМ України від 17.10.2008 р. № 921. Про це як доказ свідчить і той факт, що продукція, вказана у видаткових накладних відповідає предмету закупівлі проведеного тендеру та предмету укладеного між сторонами 15.03.2012 р. договору № 17. Окрім цього, видаткові накладні видавались відповідачем в період дії договору - з квітня по грудень 2010 року.

При цьому, як випливає із зазначеної вище постанови ціна тендерної пропозиції учасника -переможця процедури закупівлі безпосередньо повинна відповідати умовам договору, укладеного з відповідачем. Ціна товарів може змінюватись лише тоді, якщо зміна ціни відбувається у бік зменшення (п. 2.2.1 договору №17). Тому ціна, як істотна умова договору, має відповідати тендерній ціновій пропозиції і не може змінюватись після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом за погодженням з Мінфіном. Відповідач погодився виконувати такі основні умови договору, про що дав письмову згоду 24.02.2010 р. (знаходиться в матеріалах справи).

Щодо того, що цінові пропозиції діяли в межах лише 120 календарних днів, а після цього відповідач міг змінити ціну на товар у договорі, то згідно п.п. 16 п. 38 Постанови тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції є дійсними, але не менше ніж 120 днів.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач безпідставно набутих коштів позивачу не повернув, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський завод збірних конструкцій", м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Холдинг Львів"(79034, м. Львів, вул. Навроцького, 1а; код ЄДРПОУ 33286209) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський завод збірних конструкцій"(79040, м. Львів, вул. Городоцька, 22; код ЄДРПОУ 08006864) 53 894,07 грн. безпідставно набутих коштів та 1653,00 грн. сплаченого судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішеням законної сили.

Повне рішення складено 08.01.2013 р.

Суддя Артимович В.М.

Судді Морозюк А.Я.

Чорній Л.З.