Рішення № 28552141, 09.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.13 Справа№ 5015/4878/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія", м.Львів

до відповідача Червоноградська центральна міська лікарня, м.Червоноград Львівської області

про 6 746,48 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Гентош Р.Є. -адвокат (довіреність б/н від 30.11.2012р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 322 від 30.04.2004р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія" до Червоноградської центральної міської лікарні про стягнення 6 746,48 грн., з яких 6 013,25 грн. основного боргу, 203,68 грн. три проценти річних, 66,00 грн. інфляційних нарахувань та 463,55 грн. пені. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 670,00 грн.

Ухвалою суду від 19.11.2012р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 12.12.2012р. Ухвалою суду від 12.12.2012р. розгляд справи відкладено на 09.01.2013р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, подав відзив на позовну заяву вих. №3536 від 19.12.2012р. (вх. №29218/12 від 21.12.2012р.), в якому просить постановити рішення з врахуванням ситуації, що склалася в державі з проплатою видатків бюджетним установам Державною казначейською службою. Зокрема у відзиві йдеться про те, що Державна казначейська служба тривалий час блокує проплати видатків бюджетним установам, як у Львівській області, так і в цілому по Україні. Заборгованість ТзОВ "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія" за надані послуги по поточному ремонту рентген-обладнання в сумі 6 013,25 грн. зареєстрована в казначействі 29.08.2012р. і поставлена в чергу на оплату, проте з незалежних від відповідача причин не проплачується. Відповідач зазначає, що згідно ст.614 ЦК України, підставою для відповідальності є вина, яка в даному випадку у відповідача відсутня. Крім того, відповідачем у відзиві заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до нарахованої позивачем пені. Також, відповідач у відзиві просить суд відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 670,00 грн., оскільки вони є незаконними та не підтверджені жодним платіжним документом. У зв"язку з відсутністю коштів на відрядження відповідач у відзиві просить розглянути спір за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

12.09.2011р. між Червоноградською центральною міською лікарнею (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія" (надалі - виконавець) було укладено договір №09/02З про виконання разових робіт (надалі - договір) за умовами якого виконавець зобов'язувався виконати такі роботи (надалі послуги): поточний ремонт апарата рентгенівського терапевтичного РУМ-21М. зав.№200, 1985р.в., а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.

Згідно п. 2.1. договору вартість усіх робіт (послуг), виконання яких доручається виконавцеві виконати за даним договором становить: 6 013,25 грн., в т.ч. ПДВ - 1 002,21 грн.

За умовами п. 3.1. договору виконавець зобов'язувався своєчасно виконати і здати замовнику всі обумовлені цим договором роботи (послуги); надавати замовнику інформацію про хід виконання робіт (послуг).

Згідно п.4.3. договору замовник зобов'язаний повністю оплатити повну вартість виконаних робіт протягом дев'яти днів з моменту підписання приймально-здавального акту.

Згідно п. 5.1. договору у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт (наданих послуг) замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу а кожен день прострочки або штраф у розмірі 10 відсотків від суми простроченого платежу за вибором виконавця, а також відшкодовує збитки, завдані несвоєчасною оплатою, в тому числі збитки, завдані інфляцією, відповідно до індексу інфляції, визначеного державними органами України.

Згідно п. 6.1 договору строк виконання робіт становить 30 календарних днів з моменту укладення даного договору.

Позивач на виконання умов п.1.1. договору надав послуги по ремонту рентгенапарату відповідача на загальну суму 6 013,25 грн., про що сторонами 20.09.2011р. було підписано приймально-здавальний акт.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за виконані роботи не здійснив, відтак, основний борг складає 6 013,25 грн.

Позивач, керуючись п.5.1. умов договору, за несвоєчасну оплату за виконані роботи нарахував відповідачу пеню в сумі 463,55 грн.

Крім того, позивач згідно ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 66,00 грн. інфляційних втрат та 203,68 грн. три проценти річних.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 6 746,48 грн., з яких 6 013,25 грн. основного боргу, 203,68 грн. три проценти річних, 66,00 грн. інфляційних нарахувань та 463,55 грн. пені, а також судові витрати: судовий збір в сумі 1 609,50 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 670,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору №09/02Р про виконання разових робіт від 12.09.2011р. на суму 6 013,25 грн. підтверджується приймально-здавальним актом від 20.09.2011р., який підписаний та скріплений печатками сторін у справі (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія знаходиться в матеріалах справи). Зауважень щодо виконаної позивачем роботи зі сторони відповідача не було.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.3. повна оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем протягом дев'яти днів з моменту підписання приймально-здавального акту.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за виконані роботи не здійснив, відтак, основний борг відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 6 013,25 грн.

Враховуючи вищенаведене вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 6 013,25 грн. обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 66,00 грн. та три проценти річних на загальну суму 203,68 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до п. 5.1. договору у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт (наданих послуг) замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу а кожен день прострочки або штраф у розмірі 10 відсотків від суми простроченого платежу за вибором виконавця, а також відшкодовує збитки, завдані несвоєчасною оплатою, в тому числі збитки, завдані інфляцією, відповідно до індексу інфляції, визначеного державними органами України.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, позивачем нарахована пеня за період з 30.09.2011р. по 29.03.2012р. в сумі 463,55 грн.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п.2 ст.258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у відзиві заявлено клопотання про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені.

З врахуванням положень п.2 ст.258 ЦК України строк позовної давності для пред'явлення позивачем вимоги про стягнення пені закінчився 30.09.2012р., а позов подано до суду 16.11.2012р.

Поважності причин пропуску строку позовної давності позивач не надав, відтак в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 463,55 грн. нарахованої за період з 30.09.2011р. по 29.03.2012р., слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 670,00 грн. витрат понесених на оплату послуг адвоката суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 15.11.2012р. між адвокатом Гентошем Ростиславом Євгеновичем (надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія" (надалі - замовник) було укладено договір №04/11/12, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику адвокатську юридичну допомогу у судовій справі про стягнення з Червоноградської центральної міської лікарні на користь ТзОВ "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія" суму заборгованості в розмірі 6 746,48 грн.

Оплата за надану адвокатом правову допомогу в сумі 670,00 грн. згідно договору №04/11/12 від 15.11.2012р., підтверджується банківською випискою від 30.11.2012р. (копія знаходиться в матеріалах справи). Наявність у матеріалах справи доказів оплати послуг адвоката спростовує заперечення відповідача проти стягнення таких послуг.

Згідно ст.44 ГПК України до складу судових витрат відносяться послуги адвоката.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають стягненню у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними платіжними документами.

Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню 670,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Посилання відповідача на специфіку фінансування та ситуацію, що склалася в державі з проплатою видатків бюджетним установам Державною казначейською службою не приймається судом до уваги, оскільки дане твердження суперечить нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо належного виконання взятих на себе зобов»язань і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити частково.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №275 від 13.11.2012р. - 1 609,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 258, 267, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627, 629, 901 ЦК України, ст.ст.174, 193, 232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Червоноградської центральної міської лікарні (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Івасюка, 2; код ЄДРПОУ 01996869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне виробниче підприємство "Екологія" (79057, м.Львів, вул.Антоновича, 128; код ЄДРПОУ 32800226) основний борг в сумі 6 013,25 грн., три проценти річних в сумі 203,68 грн., інфляційні втрати в сумі 66,00 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 670,00 грн. та 1 498,92 грн. судового збору.

3. У задоволенні позову про стягнення 463,55 грн. пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 11.01.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.