Рішення № 28552040, 09.01.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2013 р. Справа № 5027/817/2012.

За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості -2039,86 грн.

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Дарчук О.І.

Представники:

від позивача -Пацурківський О.А. (довіреність № 284/10 від 29.12.2012 року)

від відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 2039,86 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору на постачання природного газу № 114012 від 01 жовтня 2010 року зобов'язувався передати у власність природний газ, а відповідач зобов'язувався прийняти його та оплатити газ на умовах даного договору. Далі позивач стверджує, що на виконання умов вищезазначеного договору в період з 01 лютого по 31 березня 2011 року поставив відповідачу природний газ в кількості 0,81 тис. м3 на суму 2516,45 грн., в період з 01 квітня по 30 квітня 2011 року поставив відповідачу природний газ в кількості 0,072 тис. м3 на суму 250,32 грн., в період з 01 липня по 31 липня 2011 року поставив відповідачу природний газ в кількості 0,015 тис. м3 на суму 52,15 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, однак останній зобов'язання по оплаті за отриманий природний газ належним чином у повному розмірі не виконав, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 1651,48 грн. Позивач зазначає, що 07 травня 2012 року направив відповідачу заяву щодо припинення зобов'язання заліком зустрічної однорідної вимоги, у відповідності до якої заборгованість за вказаним договором була зменшена на 0,65 грн. в рахунок переплати за договором № 114010. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1650,83 грн., а також нараховані пеню у сумі 227,15 грн., 3 % річних у сумі 44,67 грн., 7 % штрафу у сумі 115,56 грн. та інфляційні у сумі 1,65 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника у судові засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, що вбачається з повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5800205611406, № 5800205668688.

Також, ухвалами від 26 листопада 2012 року, 10 грудня 2012 року та 24 грудня 2012 року суд визнавав явку представників сторін у засіданні суду обов'язковою, а також попереджав відповідача, що у випадку неявки його представника у судове засідання, спір буде вирішено без його участі за документами наданими позивачем.

Отже, не з'явлення у судові засідання відповідача та не надання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

Як вбачається з пунктуів 1.1., 1.2. статуту Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»- Дочірня компанія «Газ України»є дочірньою компанією Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»і створена за рішенням Спостережної ради Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»від 26 грудня 2000 року (протокол № 2) шляхом реорганізації дочірньої компанії «Торговий дім «Газ України»та дочірньої компанії «Укртрансгаз»в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу «Головпобутгаз». Компанія є правонаступником реорганізованої дочірньої компанії Торговий дім «Газ України», Дочірньої компанії «Укртрансгаз»в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу «Головпобутгаз», а також реорганізованого Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та реорганізованого Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Так, 01 жовтня 2010 року між сторонами укладено договір на постачання природного газу № 114012, згідно умов якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу природний газ, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

30 листопада 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1, а 28 грудня 2010 року додаткову угоду № 2 до договору на постачання природного газу № 114012 від 01 жовтня 2010 року.

Пунктом 3.2., 3.3. договору № 114012 від 01 жовтня 2010 року встановлено, що приймання-передача газу, поданого позивачем відповідачу у відповідному місяці, оформляється актом приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме актів прийому-передачі природного газу від 28 лютого 2011 року, від 31 березня 2011 року, від 30 квітня 2011 року, від 31 липня 2011 року, позивач на виконання умов договору № 114012 від 01 жовтня 2010 року у лютому, березні, квітні, липні 2011 року передав, а відповідач прийняв природний газ в кількості 0,897 тис. м3 на загальну суму 2818,93 грн. Означені акти прийому-передачі природного газу підписані уповноваженими представниками.

Однак, відповідач зобов'язання згідно укладеного між сторонами договору № 114012 від 01 жовтня 2010 року належним чином не виконав, а сплатив лише частково за прийнятий природний газ кошти у сумі 1168,10 грн., в результаті чого у нього перед позивачем існує заборгованість у сумі 1650,83 грн.

При цьому, за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань позивачем нараховані відповідачу пеня у сумі 227,15 грн., 3 % річних у сумі 44,67 грн., 7 % штрафу у сумі 115,56 грн. та індекс інфляції у сумі 1,65 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 6.1. укладеного між сторонами договору № 114012 від 01 жовтня 2010 року передбачено, що оплата за газ проводиться замовником виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок виконавця оплати в розмірі 100% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку кожного місяця поставки газу. Виконавець має право віднести суму, нараховану замовнику за природний газ по цьому або по інших договорах, на взаєморозрахунки між сторонами, в тому числі в порядку зарахування зустрічних однорідних вимог. Остаточний розрахунок за використаний газ здійснюється замовником не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Тобто, відповідач порушуючи умови вищевказаного договору не оплатив у встановлений строк повну вартість прийнятого від позивача природного газу, а тому зобов'язаний сплатити позивачу заборгованість у сумі 1650,83 грн.

Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що:

- штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.1. договору № 114012 від 01 жовтня 2010 року в разі несплати або несвоєчасної оплати замовником за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, виконавець має право стягнути із замовника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, а також нанесені замовником збитки. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від суми заборгованості.

Відповідач неналежно та несвоєчасно виконував грошові зобов'язання по оплаті за прийнятий газ, а тому має сплатити позивачу пеню у сумі 227,15 грн. та 7 % штрафу у сумі 115,56 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач за прострочення виконання зобов'язання має сплатити позивачу три процента річних у сумі 44,67 грн. та індекс інфляції у сумі 1,65 грн.

Судовий збір відшкодувати позивачу за рахунок відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись статтями 42, 43, 22, 43, 49, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»- м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827 -заборгованість у сумі 1650,83 грн., пеню у сумі 227,15 грн., 3 % річних у сумі 44,67 грн., 7 % штрафу у сумі 115,56 грн., індекс інфляції у сумі 1,65 грн. та судовий збір у сумі 1609,50 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 09 січня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 11 січня 2013 року.

Суддя О.С. Тинок