Постанова № 28551086, 10.01.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2013 року Справа № 25/5005/6891/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О. ( зміна складу колегії суддів здійснена на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 04.01.2012року)

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від ініціюючого кредитора: Коваль І.О., довіреність № 08/11 від 08.11.12, представник;

інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби смт.Ювілейне

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012року у справі № 25/5005/6891/2012

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Едіта Плюс», м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю « Технології Інвестування», м.Підгороднє

про визнання банкрутом

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012 року у справі № 25/5005/6891/2012 (суддя Чередко А.Є.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Едіта Плюс», м.Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю « Технології Інвестування», м.Підгороднє про визнання банкрутом було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «Технології Інвестування», м.Підгороднє, ліквідовано юридичну особу - ТОВ»Технології Інвестування», м.Підгороднє,провадження у справі припинено ( а.с.133-134; т.1).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.22,32, п.6 ст.40, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною постановою, її оскаржила в апеляційному порядку - Дніпропетровська міжрайонна Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби смт.Ювілейне, посилаючись на порушення господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012р.та направити справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області, зокрема:

- господарським судом порушено вимоги ст.ст.22,32, п.6 ст.40,52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- господарським судом не було взято до уваги клопотання , згідно з яким було вказано про необхідність надання податковому органу документів фінансово-господарської діяльності, тобто документів, необхідних для проведення перевірки ТОВ «Технології Інвестування» у зв»язку з чим, ДПІ просила не затверджувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс по справі до її проведення та надання до суду доказів, які підтвердять зазначений факт;

- господарським судом не було взято до уваги, що відповідно до п.п. 78.1.7,78.1 ст.78 Податкового кодексу України, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи ( крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом ДПС обов»язково призначається перевірка;

- господарським судом не було досліджено всіх ознак неплатоспроможності боржника, на підставі яких було порушено справу про банкрутство боржника.

Враховуючи, що неявка учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; останні також не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу ( ст.96 ГПК України); апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, неявка представника скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.12.2012року ( а.с.141-142; т.1) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75,99 ГПК України).

У відзиві на апеляційну скаргу, в своїх поясненнях представник ТОВ «ЕДІТА ПЛЮС», м.Дніпропетровськ просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Дніпропетровській міжрайонній Державній податковій інспекції Дніпропетровської області , а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012року у справі № 25/5005/6891/2012 залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін , виходячи з наступних підстав.

13.08.2012р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 25/5005/6891/2012 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Едіта Плюс», м.Дніпропетровськ про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю « Технології Інвестування», м.Підгороднє відповідно до процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.1; т.1).

При цьому ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на неоплату боржником заборгованості у сумі 19200 грн.00 коп. за договором поставки товару № 3 від 01.03.2012 року, що також підтверджується договором, видатковою накладною №РН-0000059 від 01.03.2012року, податковою накладною №2 від 01.03.2012року, простим векселем серії АА №2456362 від 30.03.2012року « по пред»явленню», актом про протест про неоплату векселя №1564 від 14.06.2012року, виконавчим написом №1565 від 14.06.2012року, постановою відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції від 18.06.2012року про відкриття виконавчого провадження, постановою відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції від 09.08.2012року про повернення виконавчого документа - виконавчого напису №1565 від 14.06.2012року - стягувачеві без виконання через відсутність будь-якого майна та грошових коштів у боржника ( а.с.9-21;т.1), неможливість виконання за виконавчим документом. Оригінал векселю, протесту, виконавчого надпису долучено до справи.

23.08.2012 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 25/5005/6891/2012 (суддя Чередко А.Є.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіта Плюс», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю « Технології Інвестування», м.Підгороднє про визнання банкрутом було визнано ТОВ «Технології Інвестування» , м.Підгороднє банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, ліквідатором ТОВ «Технології Інвестування», м.Підгороднє призначено ініціюючого кредитора ТОВ «Едіта Плюс», м.Дніпропетровськ ( а.с.66-68;т.1).

13.09.2012року в газеті «Голос України» (171(5421)) було здійснено публікацію про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідпроцедури по відношенню до нього з метою виявлення усіх можливих потенційних кредиторів останнього. Докази публікації містяться в матеріалах справи. ( а.с.128;т.1).

07.11.2012року до господарського суду надійшов на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута з додатками ( а.с.79; т.1). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2012року було призначено підсумкове засідання на 20.11.2012року ( а.с.129; т.1). Факт отримання зазначеної ухвали скаржником не спростовується жодним доказом відповідно до ст..ст.32,33,36 ГПК України, підтверджується поштовим повідомленням ( а.с.136; т.1).

20.11.2012 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 25/5005/6891/2012 (суддя Чередко А.Є.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіта Плюс», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю « Технології Інвестування», м.Підгороднє про визнання банкрутом було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «Технології Інвестування», м.Підгороднє, ліквідовано юридичну особу - ТОВ»Технології Інвестування», м.Підгороднє,провадження у справі припинено ( а.с.133-134; т.1). Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є фактично місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та обліку ( в ред.ЗУ від 22.12.2011року № 4223-VI).

Тобто, враховуючи вимоги ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, може бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.

Згідно зі ст.1 Закону України від 15.05.2003 року №755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи це - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частинами 1,2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, №755-1V (редакції з 13.04.2012р., що діяли на час прийняття оскаржуваної постанови) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

В якості доказу відсутності боржника - юридичної особи за місцезнаходженням ініціюючий кредитор до матеріалів справи надано Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.07.2012р. (а.с.24-28; т.1) та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.07.2012р. (а.с.22-23; т.1).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.07.2012року місцезнаходженням боржника є вул. Центральна, будинок, 25, офіс 301,Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, м.Підгороднє та внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.07.2012року згідно з записом №13 місцезнаходженням боржника є вул. Центральна, будинок, 25, офіс 301,Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, м.Підгороднє та внесено запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою ( а.с27;на звороті;т.1). Саме довідкою ініціюючий кредитор обґрунтував факт відсутності боржника за місцезнаходженням, як підставу порушення справи про банкрутство боржника за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, ініціюючим кредитором належними доказами в розумінні ст.ст.32,34,36 ГПК України доведен факт відсутності боржника за місцезнаходженням, а вимоги ініціюючого кредитора мають безспірний характер та незадоволені боржником, що підтверджується постановами ВДВС про неможливість виконання виконавчого документу.

З ліквідаційного балансу вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.( а.с.84-86; т.1).

Для перевірки наявності у банкрута прав власності на майно ліквідатором направлено запити до органів, якими здійснюється реєстрація та облік майна та майнових активів суб"єктів господарювання, які з доказами направлення долучено до справи.

Згідно довідок КП Дніпропетровського району "Бюро технічної інвентаризації" №905/01-13 від 20.09.2012р., Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" №4-3/2980 від 09.10.2012р., Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області №1283/05/1 від 11.09.2012р., Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи з обслуговування м. Дніпропетровськ та Солонянського району № 1 ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області № 14/1РЕР-4307 від 04.09.2012р., Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області № 05-14/2938 від 20.09.2012р. за боржником транспортних засобів і механізмів, великовантажних автомобілів, технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок та іншого рухомого або нерухомого майна не зареєстровано. ( а.с.90-96; т.1).

Як вбачається з витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 37691891 та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 37691822 станом на 06.09.2012р. в зазначених реєстрах інформація щодо арештів або обтяження майна банкрута відсутня. ( а.с.126-127; т.1)

На запит ліквідатора Дніпропетровською митницею Державної митної служби України надано відповідь за № 17-14-2/7630 від 31.08.2012р., згідно з якою банкрут не знаходиться на обліку у Дніпропетровській митниці як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності та не здійснював митного оформлення товарів в зоні діяльності митниці за період з 01.01.2009р. по 02.09.2012р., згідно бази даних митної статистики станом на 03.09.2012р.

Згідно довідки Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" № 1373/06 від 25.09.2012р. станом на 25.09.2012р. документи системи реєстру власників іменних цінних паперів банкрута на зберігання Національним депозитарієм України не приймались. ( а.с.104; т.1)

Суд, також враховує, що ліквідаційна процедура здійснюється за процедурою ст. 52 Закону, яка передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника, а місцезнаходження керівних органів банкрута, як вбачається з матеріалів справи не встановлено. Отже ліквідатор позбавлений можливості отримання наявної будь-якої бухгалтерської та іншої документації банкрута та як наслідок не має можливості проведення фінансового аналізу господарської діяльності підприємства, в тому числі виявлення дебіторів банкрута.

Таким чином, дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено, про що свідчить додані до звіту документи.( а.с.88; т.1)

З огляду на викладене, ліквідаційна маса не формувалась, її реалізація не проводилась, договори купівлі-продажу не укладались.

На запити ліквідатора отримані відповіді Дніпропетровського районного центру зайнятості Дніпропетровської області № 749 від 30.08.2012р., УПФУ в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області № 7529/02-25 від 12.09.2012р., Дніпропетровської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 20-24-1088 від 03.09.2012р., Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області № 5326ю від 11.09.2012р., ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції №03-14/16657 від 28.09.2012р., Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 5/3-75/855 від 04.09.2012р. про відсутність заборгованості банкрута перед вищенаведеними фондами, відсутність виконавчих документів щодо банкрута на виконанні та відсутність відокремлених підрозділів, для яких банкрут є головним підприємством.( а.с.106-117; т.1)

На запит ліквідатора Дніпропетровською МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби надано відповідь за № б/н від 03.09.2012р., згідно з якою станом на 03.09.2012р. заборгованість банкрута перед бюджетом відсутня, переплата складає 6,70 грн.( а.с.75-77;119-121; т.1).

Таким чином, в ході ліквідпроцедури ліквідатором було розглянуто та визнано вимоги одного кредитора ТОВ»Едіта Плюс» на суму 24754грн. 00 коп.; з яких 5 365,00 грн. (5 365,00 грн. - судовий збір) - 1 черга задоволення та на суму 19 392,00 грн. (19 200,00 грн. - згідно простого векселя серії АА №2456362 від 30.03.2012р.; 192,00 грн. - витрати пов'язані з опротестуванням векселю) - 4 черга задоволення ( а.с.134; т.1).

Встановлена вимога кредитора залишилась незадоволеною у зв'язку з відсутністю майна боржника.

Згідно з п. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

У відповідності до абз.2 ч.1 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Пунктом 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст.32 цього Закону.

Доводи скаржника, про те,що оскаржуваною ухвалою господарського суду порушено приписи ст.78 Податкового кодексу України, позбавлено органи державної податкової служби права здійснити позапланову перевірку боржника не приймаються, оскільки в силу положень ч.5 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" органи державної податкової служби не позбавлені права в встановлений місячний термін заявити свої грошові вимоги до боржника в ліквідпроцедурі, направив заяву ліквідатору, за результатами проведеної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається , що постанову господарського суду від 23.08.12р. про визнання боржника банкрутом було отримано скаржником 04.09.2012року згідно з поштовим повідомленням про вручення ( а.с.71; т.1) за клопотанням ДПІ від 03.09.2012року ( а.с.75; т.1) . Листом від 23.08.12р. ( отримано ДПІ 30.08.2012року) ліквідатор повідомив ДПІ про факт визнання боржника банкрутом та відкриття по відношенню до останнього ліквідпроцедури; факт отримання зазначеного листа підтверджується штампом ДПІ про отримання ( а.с.118; т.1), не спростовується жодним доказом в розумінні ст..ст.32,33,36 ГПК України; цим же листом ліквідатор повідом ДПІ про неможливість надання документів боржника для проведення перевірки. Отже, місячний строк, регламентований ч.5 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід обчислювати з 30.08.2012року по 30.09.2012року, тобто ДПІ з 30.08.2012року фактично була повідомлена про визнання боржника банкрутом та мала обов»язок здійснити заходи по проведенню перевірки до 30.09.2012року. Натомість ні матеріали справи, ні додатки до апеляційної скарги не містять будь-яких доказів, підтверджуючих факт вжиття певних заходів, спрямованих на проведення перевірки взагалі ( накази,акти тощо), як і відсутні будь-які докази причин поважності невжиття таких заходів або докази, які б свідчили про факти ухилення від сплати податків та обов»язкових платежів боржником ( декларації, розрахунок, тощо).

Згідно з даними розрахунків з бюджетом ( надано ДПІ до справи), боржник не має заборгованості по податкам ( а.с.121;77; т.1), переплата становить 6 грн.70 коп., а усі банківські розрахунки боржника закрито ( а.с.76;120; т.1).

Крім цього, колегія суддів зазначає, що скаржник не позбавлений права оскарження дій ліквідатора до суду у випадку ненадання документів для перевірки ( ч.4 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ) та права звернення до правоохоронних органів у зв'язку з цим.

Розглядаючи апеляційну скаргу ДПІ по суті, незалежно від того, що скаржник не набув статусу учасника провадження, як кредитор боржника, а не припиняючи апеляційне провадження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено,що право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки ( в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів ( обов'язкових платежів). Тобто, органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника в процедурі банкрутства згідно з вимогами закону.

Відтак, в процедурі банкрутства відсутнього боржника, в порядку ст.52 ЗУ" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом, ухвала господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію останнього стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків, шляхом проведення перевірок,права заявити грошові вимоги до банкрута згідно з ч.5 ст.52 ЗУ" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам податкової служби державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статей 23, 51, 52 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу. Отже, незаконне введення ліквідаційної процедури перешкоджає виникненню нових податкових зобов'язань, що зачіпає інтереси податкових органів, зобов'язаних забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів. Також, незаконне введення ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника припиняє можливість донарахування податковими органами податкових зобов'язань за періоди, які мали місце до моменту введення ліквідаційної процедури, згідно рішення податкового органу, оскільки в ліквідаційній процедурі до реєстру вимог кредиторів можуть включатися тільки вимоги, які виникли із зобов'язань боржника, які виникли під час здійснення процедури банкрутства (пункт 4 статті 31 Закону). Незаконне введення ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника має наслідком припинення повноважень керівника боржника згідно частини 2 статті 23 Закону, який тим самим звільняється від відповідальності за неповноту сплати податків в попередніх податкових періодах у випадку нарахування податковими органами зобов'язань за наслідком проведеної перевірки в ході ліквідаційної процедури та відповідно до рішення податкового органу, оскільки керівником боржника в ліквідаційній процедурі стає ліквідатор боржника.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, правові підстави щодо зміни чи скасування оскаржуваної ухвали господарського суду - відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012року у справі № 25/5005/6891/2012- залишити без змін.

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби смт.Ювілейне - залишити без задоволення.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписаний 11.01.2013 року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М.Лисенко

Суддя І.О.Вечірко