Рішення № 28551017, 10.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.13 Справа№ 5015/4765/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш», м.Павлоград

До відповідача: Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»в особі ВП «Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 5», м. Мукачево

Про стягнення заборгованості по орендних платежах в розмірі 70 185,78 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Мисак В.О. -представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Торська І.В.

Представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш»до відповідача Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»в особі ВП «Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 5»про стягнення заборгованості по орендних платежах в розмірі 70 185,78 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2012 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.11.2012 р.

Супровідним листом № 654 від 22.11.2012 р. (вхідний номер суду 26712/12 від 26.11.2012 р.) позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог № 651 від 22.11.2012 р., в якій просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 61 880,00 грн. -основного боргу та стягнути з відповідача пеню - 3 310,31 грн., штрафу - 4 331,60 грн., три відсотки річних -663,87 грн.

Розгляд справи неодноразово було відкладено з підстав, викладених в ухвалах суду від 28.11.2012 р. та від 17.12.2012 р.

Представник відповідача в судових засіданнях підтвердив сплату основного боргу в розмірі 61880,00 грн., крім того, просив суд зменшити розмір неустойки на 50% та прийняти рішення з відстрочкою виконання на 2 місяці з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 10.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

11.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш»(Орендодавець) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця»в особі ВП «Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 5» (Орендар) було укладено Договір оренди № 06/10 О, відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти в оренду (тимчасове і платне користування) будівельні ліси (будівельне риштування), а Орендодавець зобов'язується прийняти предмет оренди та своєчасно на умовах даного договору перераховувати орендну плату Орендодавцеві.

На виконання умов вищевказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв майно у кількості 1376 елементів будівельних риштувань, що підтверджується Актом передачі майна в оренду № ЛА94 від 11.05.2012 р. Відповідно до умов Договору оренди № 06/10 О від 11.05.2012 р. термін оренди складає 50 діб від дати підписання акту прийому-передачі майна (п.3.2.). Відповідач достроково повернув майно у повному обсязі, що підтверджується актом повернення майна з оренди № ЛВА184 від 13.06.2012 р., однак, свої договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка на момент подання позову до суду становила 61880,00 грн.

У зв'язку з повним погашенням відповідачем основної заборгованості під час розгляду справи, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить припинити провадження в частині стягнення 61880,00 грн. заборгованості по орендних платежах.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 06.06.12 року по 25.10.2012 року позивачем нараховані три відсотки річних за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 663,87 грн., які просить стягнути з відповідача.

Відповідно до п.8.1. договору за порушення Орендарем термінів перерахування орендної плати за період з 06.06.12 р. по 25.10.12 року позивачем нарахована пеня , яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, та згідно поданого розрахунку становить 3310,31 грн., яку він просить стягнути з відповідача.

Крім цього, позивачем в порядку застосування п.3ч.2ст.231 ГК України нараховано штраф у розмірі 7 відсотків від прострочених платежів орендної плати в розмірі 4331,60 грн., який просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно умов договору оренди № 06/10 О від 11.05.2012 року позивач передав, а відповідач прийняв майно у кількості 1376 елементів будівельних риштувань, що підтверджується Актом передачі майна в оренду № ЛА94 від 11.05.2012 р.

Відповідно до умов Договору оренди № 06/10 О від 11.05.2012 р. термін оренди складає 50 діб від дати підписання акту прийому-передачі майна (п.3.2.). Згідно п.3.4. даного Договору орендар проводить оплату по факту наданої оренди -щомісяця, але не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем.

Відповідач достроково повернув майно у повному обсязі, що підтверджується актом повернення майна з оренди № ЛВА184 від 13.06.2012 р., однак, свої договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка на момент подання позову до суду становила 61880,00 грн.

У зв'язку зі сплатою відповідачем основної заборгованості під час розгляду справи по суті та відмовою позивача від позову в цій частині, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення 61880,00 грн. основного боргу по орендних платежах.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 663,87 грн. підлягають до стягнення.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.1. Договору оренди № 16/10-О від 11.05.2012 року передбачено, що за порушення Орендарем термінів перерахування орендної плати Орендар сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,1 % від простроченого платежу, але не більше подвійної ставки НБУ. За період з 06.06.12 р. по 25.10.12 року позивачем нарахована пеня , яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, та згідно поданого розрахунку становить 3310,31 грн.

Крім того, як вбачається із позовної заяви, позивач, керуючись ч.2 ст. 231 ГК України, за прострочення оплати вартості оренди більше ніж на 30 днів, нарахував відповідачу штраф в розмірі 7 відсотків від прострочених платежів по Договору оренди № 16/10-О від 11.05.2012 року, що становить 4331,60 грн.

Частиною 1, ч.2 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Однак, штрафні санкції, передбачені ч. 2 ст. 231 ГК, застосовуються у разі порушення строків виконання не грошового зобов'язання (Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за 2010 - 2011 рр. від 1 квітня 2012 року; постанова Верховного Суду України від 6 грудня 2010 р. у справі N 3-4гс10).

Як вбачається з позовних вимог та матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував договірні зобов'язання по Договору оренди № 06/10О від 11.05.2012 р. щодо сплати орендних платежів, тобто порушив строки виконання грошового зобов'язання. Сторонами у договорі оренди № 06/10О від 11.05.2012 р. не встановлено відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну виконання грошових зобов'язань.

Відтак, оскільки невиконане відповідачем договірне зобов'язання має грошовий характер, а Договором оренди № 06/10О від 11.05.2012 р. не передбачено відповідальність у вигляді штрафу за прострочення сплати орендних платежів, тому підстави для застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді штрафу в розмірі 7 % відсутні.

Враховуючи викладене, в частині стягнення з відповідача 4331,60 грн. штрафу слід відмовити.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, то слід зазначити наступне:

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

З огляду на ті обставини, що позивачем не надано доказів завдання йому збитків неналежним виконанням грошового зобов'язання, суд вважає за доцільне розмір пені зменшити на 50 відсотків, що складає 1655,15 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає, однак просить відстрочити виконання рішення терміном на 2 місяці.

Згідно з положеннями статті 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене також пунктом 6 статті 83 ГПК України.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Аналогічною є позиція ВГС України, відображена в п.2 Роз'яснення ВГС України № 02-5/333 від 12.09.96 р. „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України" із змінами і доповненнями.

Під час розгляду справи по суті відповідачем не надано доказів про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, а тому у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочку виконання рішення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що уточнені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 1472,00 грн.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,80,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»(79000, м.Львів, вул.Гоголя,1 код ЄДРПОУ 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Павлоградспецмаш» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд. 9/3, код ЄДРПОУ 20303352) - 1655,15 грн. - пені, 663,87 грн. -три відсотки річних, 1472,00 грн. - судового збору.

3. В частині стягнення 61880,20 грн. основного боргу -провадження у справі припинити.

4.Відмовити в решта частині позовних вимог.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11.01.2013 року.

Суддя Березяк Н.Є.