Постанова № 28550288, 30.11.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/3532/2012

16 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Холода Р.В.,

при секретарі судового засідання - Гоголевій Ю.В.,

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1 за довіреністю,

представника відповідача -Павленко М.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у місті Черкасах про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2012 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у місті Черкасах, в якому позивач просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.03.2012р. №0000551702 та №0000561702.

Ухвалою суду від 17.09.2012р. позовну заяву залишено без руху для надання позивачеві строку для усунення недоліків. У зв'язку з тим, що позивачем усунено недоліки позовної заяви, ухвалою від 01.10.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що про проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з доходів фізичних осіб»від 26.12.19992р. №13-92, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Податок на додану вартість віднесений до податкового кредиту підтверджений документами бухгалтерського та податкового обліку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах від 15.03.2012р. №0000551702 та №0000561702.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог представник відповідача зазначив, що порушення, виявлені під час перевірки зафіксовані в акті перевірки є реальними та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. Проведеною перевіркою встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Бізнесальянс», ТОВ «Агросвіт - Дніпро», ПП «Екобудсервіс -Плюс», ПП «Т -Груп», ПП «Торгкомерс -2009», ТОВ «Гласс -Компані. ЛТД», ТОВ «Торговий дім «Теплобуд». Так, під час проведення перевірок зазначених контрагентів позивача не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг), що призвело до штучного формування податкового кредиту позивача. Крім того, при перевірці правильності визначення оподаткованого доходу, відображеного в деклараціях про доходи з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеного в ході перевірки, встановлені розбіжності, які виникли внаслідок включення перекручених даних в декларації про доходи за 2010 рік та в податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік. В результаті чого було занижено чистий дохід за 2010 рік та 2011 рік.

На підставі вищезазначеного представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 НОМЕР_2, ОСОБА_3, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 09.06.2004р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради.

Державною податковою інспекцією у м. Черкаси Черкаської області 05.03.2012 року була проведена документальна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт від 05.03.2012р. №156/17-2107/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

- розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з доходів фізичних осіб»від 26.12.1992р. №13-92 зі змінами та доповненнями, розділу IV ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI в результаті чого занижено суму оподатковуваного доходу за 2010 рік на суму 511873,35грн. та як наслідок донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 76781,00грн. та за 2011 рік занижено оподатковуваний дохід на суму 575338,15грн., в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 95549,09грн.

- п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в наслідок чого додатково донараховано податок на додану вартість за період що перевірявся на загальну суму 1137904,00грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.03.2012р. №0000551702, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 982012,00грн. за основним платежем, та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 205497,75грн., загальна сума 1187509,75грн. та №0000561702 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 172330,09грн. за основним платежем, та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23887,27грн., загальна сума 196217,36грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у Черкаській області від 18.05.2012р. №10026/10-210 про результати розгляду скарги оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача залишена без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням Державної податкової служби у Черкаській області від 18.05.2012р. №10026/10-210, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду за їхнім скасування, в зв'язку з тим, що вони суперечать нормам податкового законодавства.

Як вбачається з акту перевірки, в період що перевірявся позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Бізнесальянс», ТОВ «Агросвіт - Дніпро», ПП «Екобудсервіс -Плюс», ПП «Т -Груп», ПП «Торгкомерс -2009», ТОВ «Гласс -Компані. ЛТД», ТОВ «Торговий дім «Теплобуд».

Так, актом ДПІ у місті Черкаси від 13.02.2011р. №121/23-1/34404326 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Гласс -Компані. ЛТД»з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг), що призвело до штучного формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 з податку на додану вартість в 2011 році, в тому числі у травні на суму - 4708,33грн., у червні на суму - 4765,50грн., у липні на суму - 10828,50грн., у серпні на суму - 35062,50грн., у вересні на суму - 51078,33грн. та в жовтні на суму -10500,00грн.

Актом ДПІ у місті Черкаси від 09.02.2011р. №114/23-1/35754822 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Торговий дім «Теплобуд»з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг), що призвело до штучного формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 у вересні 2011 року на суму - 20248,95грн., у жовтні 2011 року на суму - 12683,33грн. та у листопаді 2011 року на суму -6466,67грн.

Відповідно до акту ДПІ у місті Черкаси від 21.02.2011р. №504/23-4/36860802 про результати позапланової документальної перевірки ТОВ «Бізнесальянс» з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 21.12.2009р. по 31.12.2010р. не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг), що призвело до штучного формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 у липні 2010 року в сумі ПДВ - 3240,00грн. та у серпні 2010 року в сумі ПДВ - 32400,00грн.

Також, актом ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська від 06.04.2011р. №325/233/33184631 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Агросвіт - Дніпро»з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.

не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг), що призвело до штучного формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 у січні 2011 року в сумі ПДВ - 73500,00грн.

Актом ДПІ у місті Полтаві від 06.07.2011р. №5696/23-6/35439746 про результаті документальної позапланової перевірки ПП «Екобудсервіс - Плюс»з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.08.2010р. по 31.03.2011р. не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг), що призвело де штучного формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 у січні 2011 року в сумі ПДВ - 3426,67грн.

Відповідно до акту ДПІ у місті Черкаси від 14.02.2011р. №436/23-2/36543851 про результате документальної позапланової перевірки ПП «Т - Груп»з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 23.06.2009р. по 31.12.2010р. не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг), що призвело до штучного формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 у липні 2010 року в сумі ПДВ - 81250,00грн.

Актом ДПІ у місті Черкаси від 18.02.2011р. №489/23-2/36299933 про результати документальної позапланової перевірки ПП «Торгкомерс - 2009»з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 22.01.2009р. по 31.12.2010р. не підтверджено реальність здійсненння господарських операцій по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг), що призвело до штучного формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 у липні 2010 року в сумі ПДВ - 48600,00грн.

Крім того, при проведенні перевірки правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про доходи з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеного в ході перевірки, встановлені розбіжності, які виникли внаслідок включення перекручених даних в деклараціях про доходи за 2010 рік та в податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік. Таким чином проведеною перевіркою встановлено заниження оподатковуваного доходу за 2010 рік на суму 511873,35грн. та за 2011 рік на суму 575338,15грн.

Спеціальним законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (у подальшому -Закон №168), що був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно пунктів 1.6, 1.7 ст. 1 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вищезазначеної статті Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755- VI (далі за текстом -ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. №13-92, згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Статтею 177 ПК України встановлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п.177.5 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Відповідно до п.177.11 ПК України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Судом встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Бізнесальянс», ТОВ «Агросвіт - Дніпро», ПП «Екобудсервіс -Плюс», ПП «Т -Груп», ПП «Торгкомерс -2009», ТОВ «Гласс -Компані. ЛТД», ТОВ «Торговий дім «Теплобуд»».

В силу Закону України «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України, передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведена правова норма дозволяє платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підтвердження факту виконання господарських операцій з вищевказаними контрагентами позивачем не надано жодних копій первинних документів, які б підтверджували здійснення господарських операцій.

Також, у судовому засіданні було досліджено копію вироку та постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012р., які набрали законної сили, відносно ОСОБА_4 - директора ПП «Торгомерс -2009», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 -директора ПП «Т -Груп», ОСОБА_8 -директора ТОВ «Бізнесальянс».

В постанові Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012р. зазначено, що в процесі роботи вся офіційна діяльність зводилась до фіктивного підприємництва, а саме, до підготовки, заповнення й підписання первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та податкових звітних документів про проведення безтоварних прибуткових і видаткових операцій, перерахуванню безготівкових грошових засобів по таких операціях з наступним переведенням цих коштів у готівкову.

Крім того, у вищевказаній постанові вказано, що ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 створивши та придбавши підприємства, що є контрагентами позивача, зокрема ПП «Торгомерс -2009», ТОВ «Бізнесальянс»та ПП «Т -Груп»без мети зайняття господарською діяльністю, а також за відсутності майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі -продажу, за відсутності трудових ресурсів, основних фонді, складських приміщень та транспортних засобів, використовуючи відкриті у різних банківських установах розрахункові рахунки вищевказаних підприємств, протягом 2007 -2010 років за винагороду займалися незаконною діяльністю, пов'язаною з транзитом через банківські рахунки цих юридичних осіб безготівкових коштів по безтоварних операціях із різними суб'єктами господарювання розташованими на території України для забезпечення потреб цих підприємств у готівкових та безготівкових коштах, а також з метою переведення безготівкових коштів у готівку.

При цьому в постанові зазначено, що у судовому засіданні підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свою вину в скоєних злочинах визнали повністю.

Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративний проступок, що набрали законної сили, є обов'язковими для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України», дослідженню підлягають обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Отже, наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з придбання товару (мінеральних добрив) для їх подальшої реалізації та придбання транспортних послуг оформлено без мети на реальне настання правових наслідків, оскільки, позивачем не додано до матеріалів справи жодних письмових доказів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Агросвіт - Дніпро», ПП «Екобудсервіс -Плюс», ПП «Т -Груп», ПП «Торгкомерс -2009», ТОВ «Глас -Компані», ТОВ «ДТ «Теплобуд».

Тому суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 15.03.2012р. №0000551702 та №0000561702, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб є законними та не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень. Натомість представник позивача обґрунтованих пояснень щодо заявлених позовних вимог суду не надав.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимогах повністю.

Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Холод

Повний текст постанови виготовлений 05 грудня 2012 року.