Постанова № 28550271, 21.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.12.12Справа №2а-2778/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Прокопенко О.О.,

за участю: представника позивача -управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя -в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю;

відповідач -фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини не явки суду не відомі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по фінансової санкції і пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 904,85 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач згідно із пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 зобов'язаний був самостійно сплатити суму єдиного внеску, заявлену в поданому звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 904,85 грн. до 20.01.2012 року. Однак, у встановленому законом строк, зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік сплачені з затримкою.

Встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя. Відповідач підлягає загальнообов'язковому пенсійному страхуванню та є страхувальником.

Відповідач згідно із п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464, зобов'язаний був самостійно сплатити суму єдиного внеску за 2011 рік, заявлену в поданому звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України в розмірі 904,85 грн. до 20.01.2012 року.

Однак, у встановленому законом строк, зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік сплачені з затримкою. За що, керуючись ч. 10, п.п. ч. 11 ст.25 Закону № 2464 до відповідача за несвоєчасну сплату єдиного внеску управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя рішенням №746 від 19.07.2012 р. застосовані фінансові санкції в розмірі 401,02 грн. та нарахована пеня у сумі 503,83 грн.(а.с. 4)

Згідно з абзацом першим пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є роботодавці - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 11 статті 8 Закону передбачено, що єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, встановлюється у відсотках у розмірі 34,7 відсотків на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у проводжені ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464 при цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою розміру мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до пункту 3.2 розділу третього Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності самі за себе формують на подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітними періодом. Базовим звітними періодом для них є календарний рік.

Згідно з підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу ІУ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року під № 994/18289, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили до 20 числа місяця, наступного за місяцем за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітними періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Судом встановлено, що у відповідача виникла заборгованість по фінансової санкції і пені у зв'язку з чим на його адресу позивачем було направлено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 19 липня 2012 року № 746, яка повернута на адресу позивача з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Сума заборгованості відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо сплати фінансової санкції і пені у порядку і строки, встановлені законом, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя заборгованість зі сплати фінансової санкції і пені у розмірі 904 (дев'ятсот чотири) грн. 85 коп. на р/р 37195076002702 у відділенні Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі МФО 824509, код ЄДРПОУ: 22275002.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 26 грудня 2012 року.

Суддя О.В. Гавура