Ухвала суду № 2854951, 18.06.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2008 року                                                                                справа № 22-а-5307/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарька М.Г.

                                   Арабей Т.Г.

при секретарі судового засідання

Безруковій В.М.за участю представників: від позивача:Соловйова Н.В. – довіреність від 14.01.08р.від відповідачів:

1) Гриньова Л.В. – довіреність від 20.02.08р.

Кононенко В.Ф. – довіреність від 18.12.07р.

2) Чирикіна Н.В. – довіреність від 08.01.08р.

3)  Яковенко О.В. – довіреність від 18.08.07р.

4) не з’явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиДержавної податкової інспекції в                                 м. Краматорську

Державної податкової адміністрації у Донецькій

області м. Донецькна постанову Донецького окружного адміністративного судувід19 березня 2008 року  по адміністративній справі                 № 2-а-2/08 (судді Білак С.В., Стирань В.В., Христофоров А.Б.)за позовомВідкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м. Краматорськ

до

1) Державної податкової інспекції в                                 м. Краматорську

2) Державної податкової адміністрації у Донецькій області м. Донецьк

3)  Державної податкової адміністрації України                  м. Київ

4) Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про

бюджетне відшкодування

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2008 року по справі № 2-а-2/08 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м. Краматорськ до Державної податкової інспекції в                                 м. Краматорську,  Державної податкової адміністрації у Донецькій області м. Донецьк, Державної податкової адміністрації України м. Київ, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, внаслідок чого стягнуто з державного бюджету України на користь позивача заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007року у розмірі 264850грн.

            В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція в м. Краматорську  просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.

            Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційних скарг заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

                 В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова адміністрація у Донецькій області м. Донецьк  просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

            Порядок  визначення  суми  податку,  що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

            Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.               При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного Закону ( в редакції, чинною у спірний період) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

     а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

             Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону).

            На виконання наведених вимог позивачем 20.02.2007р. було подано до відповідача 1  податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2007р., розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації у розмірі 652340 грн..

            Згідно до вимог п.п.7.7.5. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий орган зобов’язаний був протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

            Відповідачем 1 була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2007р., за наслідками якої складено довідку від 16.04.2007р. № 386/23-3-00210602, якою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007р. в розмірі                652340 грн.

            Відповідач 1 в установлений термін відповідний висновок до органу державного казначейства не надав.Сума бюджетного відшкодування за січень 2007р. була  частково перерахована позивачеві у розмірі 387490 грн. на підставі висновку відповідача 1 від 14.05.2007р.

            Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.  Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.

            Враховуючи викладене, колегія суддів  погоджує висновок суду першої інстанції   щодо стягнення на користь позивача з державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість за січень 2007р. у розмірі 264850 грн.

            Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування від’ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

   Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі “Интерсплав проти України”.

   Доводи скаржника з посиланням на здійснення заходів щодо підтвердження сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування з бюджету, з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгах постачання товарів до виробника (імпортера) судом  не прийняті до уваги оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.  

Позивач надав заяву про відмову від позову щодо Державної податкової адміністрації у Донецькій області м. Донецьк, Державної податкової адміністрації України м. Київ. Ці дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому колегія суддів приймає відмову  від  адміністративного  позову в цій частині. За правилами ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом. За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог до Державної податкової адміністрації у Донецькій області м. Донецьк, та до Державної податкової адміністрації України м. Київ слід закрити.

              Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

            Закрити провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м. Краматорськ до Державної податкової адміністрації у Донецькій області м. Донецьк, Державної податкової адміністрації України м. Київ, у зв’язку із відмовою від позову.

            Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м. Краматорську, Державної податкової адміністрації у Донецькій області м. Донецьк на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2008 року по справі № 2-а-2/08 залишити без задоволення.

            Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2008 року по справі № 2-а-2/08 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м. Краматорськ до Державної податкової інспекції в                                 м. Краматорську,  Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про бюджетне відшкодування залишити без змін.

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 червня 2008 року. Ухвала  у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 20 червня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                         Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                                      Сухарьок М.Г.

                                                                                                                                 Арабей Т.Г.