Рішення № 28549483, 10.01.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року Справа № 13/5026/1696/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., в приміщенні господарського суду розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Арагонес», м. Київ, вул. Срібнокільська, 2-А, кв. 1

до дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Черкаси, бул. Шевченка, 389

про стягнення 134 843,91 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Закриничний О.В. -за довіреністю;

від відповідача: Драченко В.С. -за довіреністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Промислова компанія «Арагонес»звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»про стягнення заборгованості за поставлений природний газ згідно договору постачання природного газу від 20.05.2009р. №72/ДГ-09 в розмірі 134 843,91 грн., в тому числі 119 225,81 грн. основного боргу, 3 079,60 грн. пені, 11 922,58 грн. штрафу, 615,92 грн. 3 % річних, та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та надав суду первинні документи по передачі споживачу газу, договір про уступку права вимоги та докази направлення договору відповідачу.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги заперечив частково та подав суду свій примірник договору уступки права вимоги, який не співпадає з примірником позивача (а.с. 14). Вказав на відсутність акту передачі газу за серпень 2012р., доводив проведення часткового розрахунку на 20000 грн. Просив відмовити в задоволенні вимог про стягнення пені та зменшити суму штрафу.

Інших доказів сторонами не подано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

20.05.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Енерголінк»(Постачальником), та філією «Черкаська ДЕД»ДП «Черкаський облавтодор»(Споживач - Відповідач по справі), начальник якої діяв по довіреності, було укладено договір №72/ДГ-09 постачання природного газу (Далі -Договір) , за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживача, а Споживач прийняти і сплатити на умовах цього Договору природний газ та послуги з його постачання.

Дія договору продовжена на 2012р. Сторонами підписані додаткові угоди.

02.10.2012р. між первісним кредитором ТОВ «Промислова компанія «Енерголінк»та новим кредитором ТОВ «Промислова компанія «Арагонес»укладено договір про уступку права вимоги відповідно положень ст.ст. 512-519 ЦК України (а.с. 14). Предмет договору -право вимоги сплати боргу 119225,81 грн. та штрафні санкції.

Сума боргу підтверджена атом звірки заборгованості від 27.09.2012р.

Первісний кредитор передав новому кредитору первинні документи про постачання газу, в тому числі акти приймання-передачі газу за період січень -серпень 2012р. (а.с. 73-80).

Представник відповідача заперечив своєчасне повідомлення боржника про уступку права вимоги та заявив про відсутність права вимоги у позивача до відповідача.

Твердження представника відповідача про неповідомлення боржника про уступку права вимоги спростовується банківськими документами про проведену оплату 20000 грн. на рахунок нового кредитора за спожитий газ (а.с. 64-68) протягом 28.11.2012-14.12.2012р.р. Наявність боргу за спожитий газ відповідачем не заперечена та не спростована в належний спосіб.

Непогашення заборгованості стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права та примусового стягнення боргу.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки енергоносіїв приєднаними системами на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено свідоцтвами про державну реєстрацію (а.с. 12, 56-61).

Відповідач є належним відповідачем, оскільки Черкаська ДЕД не є юридичною особою і директор, укладаючи спірний договір постачання газу, діяв на підставі довіреності.

Позивач є новим кредитором у зобов'язанні відповідача на підставі договору уступки права вимоги. До позивача перейшли всі права та обов'язки від первісного кредитора.

За правовою природою договір постачання природного газу від 20.05.2009р. №72/ДГ-09 є договором поставки і відповідає вимогам статті 714 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки енергоресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 20.05.2009р. №72/ДГ-09 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Відмінність в нумерації договорів у примірниках позивача та відповідача суд вважає механічною опискою, оскільки суть господарських відносин не змінена, виконання зобов'язання прийнято відповідачем без зауважень.

Продавець зобов'язаний передати газ покупцеві щомісячними поставками протягом 2012 року. Позивач протягом 2012р. поставив Відповідачу газ на загальну суму 515669,17 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу, та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманої продукції не заявлено. На момент звернення з позовом відповідач розрахувався частково -389864,76 грн.

Факт наявності заборгованості підтверджується копією Договору (з додатками), копіями актів приймання-передачі газу, та копією листа від 04.09.2012р. №1091/04 (а.с. 81), в якому відповідач визнав заборгованість, а також актом звірки боргу (а.с. 82). Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий газ, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 2 додаткової угоди №01 до договору постачання природного газу - повна оплата партії газу - до останнього числа місяця постачання газу, в тому числі і тариф на постачання.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки газу, недопоставки газу чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий та використаний газ належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 99225,81 грн. В решті вимог (20000 грн. боргу) провадження належить припинити за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 615,92 грн. грн. 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період 63 дні в межах строку прострочення, які позивач просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Належить стягнути на користь позивача 615,92 грн. - 3% річних з простроченої суми.

У відповідності до п. 5.5. додаткової угоди №01 від 22.05.2009р. та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 10% штрафу від суми боргу, що складає 119 225,81 грн. -з мотивів прострочення боргу більше 31 дня. Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача вимоги заперечив та вказує на відсутність збитків чи погіршення становища позивача та відсутність підстав для застосування штрафу. Одночасно просить суд врахувати сезонність роботи районних дільниць по експлуатації доріг та проведення часткового розрахунку і зменшити розмір штрафу, вважаючи даний випадок винятковим.

Суд враховує обґрунтування позивача та заперечення відповідача, а також право суду на зменшення суми штрафу, передбачене п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, та вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 2 384,50 грн. (2%). В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю, оскільки розмір штрафу є непропорційно великим від суми боргу, з урахуванням одночасного стягнення пені за договором.

Позивачем на підставі п. 5.5 додаткової угоди №1 нараховано відповідачу 3 079,60 пені за 63 дні прострочення в межах скороченого строку позовної давності. Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді пені укладено в письмовому виді відповідно до норм ЦК України (ст. 546). Вимоги обґрунтовані. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Належить стягнути на користь позивача 3 079,60 грн. пені.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути на користь позивача 2 506,12 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 80 п. 1-1 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, код ЄДРПОУ 31141625, номер рахунку в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Арагонес», м. Київ, вул. Срібнокільська, 2-А, кв. 1, код ЄДРПОУ 37402037, р/р 260083270501 в ПАТ КБ «Даніель», м. Київ, МФО 380980

99 225,81 грн. заборгованості, 3 079,60 грн. пені, 2 384,50 грн. штрафу, 615,92 грн. - 3 % річних, та 2 506,12 грн. судового збору.

Провадження в частині стягнення 20000 грн. боргу припинити за відсутністю предмета спору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 10.01.2013р.

Суддя Г.М. Скиба