Рішення № 28548670, 24.12.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/97/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.12 Справа № 5009/3928/12

м. Запоріжжя

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача 1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2

до відповідача 2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

фактична адреса: АДРЕСА_3, "ІНФОРМАЦІЯ_1",

юридична адреса: АДРЕСА_4

про визнання права власності на земельну ділянку

суддя Корсун В.Л.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: ОСОБА_20., паспорт НОМЕР_1 від 18.02.98

ОСОБА_4, довіреність від 19.11.12, зареєстрована в реєстрі за № 1122

ОСОБА_5, довіреність від 19.11.12, зареєстрована в реєстрі за № 1118

від відповідача-2: ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_2 від 12.01.01

від ТОВ "Козацькі землі ЛТД": Толстов А.С., довіреність від 28.11.12 № 17

від Розівської селищної ради: Плішко А.П., довіреність від 01.08.12 № 01

від відділу держкомзему у Розівському районі Запорізької області - Гуральський М.Л. на підставі паспорту серії СА 159403 від 30.08.96

СУТЬ СПОРУ:

22.10.12 до господарського суду Запорізької області звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) з позовною заявою від 19.10.12 до відповідачів: 1 - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) та 2 - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ФОП ОСОБА_3) про визнання права власності на земельну ділянку площею 272,1 м2 (0,0272 га), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 у межах, визначених технічною документацією.

У відповідності до ст. 21 ГПК України, 22.10.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 22.10.12 судом порушено провадження у справі № 5009/3928/12, вищевказаній справі присвоєно номер провадження 17/97/12. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 21.11.12.

У зв'язку із неявкою в судове засідання 21.11.12 представника позивача, не виконання ним, а також відповідачами у справі вимог ухвали суду від 22.10.12 про порушення провадження по справі № 5009/3928/12, ухвалою від 21.11.12 судом розгляд справи відкладено на 05.12.12.

При цьому, з метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі по суті спору судом, на підставі ст. 30 ГПК України, ухвалою від 21.11.12 визнано обов'язковою явку в судове засідання призначене на 05.12.12 об 11 год. 30 хв.:

- голову Розівської селищної ради для надання пояснень, у т.ч. письмових, із приводу питань, які виникли у суду під час розгляду цієї справи;

- керівника ТОВ "Козацькі землі ЛТД" Гужву Дмитра Анатолійовича для надання пояснень, у т.ч. письмових, із приводу питань, які виникли у суду під час розгляду цієї справи. Також судом ухвалою від 21.11.12 було витребувано від ТОВ "Козацькі землі ЛТД" всі оригінали матеріалів технічної документації яка була виготовлена працівниками ТОВ "Козацькі землі" та ТОВ "Козацькі землі ЛТД" при відчуженні земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_3 за договором від 27.02.03 (експертно-грошову оцінку проводило ТОВ "Козацькі землі"), а також технічної документації складеної у 2012 році ТОВ "Козацькі землі ЛТД" для ФОП ОСОБА_1, як вказує позивачка, з метою виправлення допущеної (не вказано ким) помилки.

Крім того, пунктами 7, 8 ухвали від 21.11.12 суд визнавши обов'язковою явку в судове засідання призначене на 05.12.12 об 11 год. 30 хв. представників сторін, зобов'язав сторін надати суду:

· позивачу:

- довідку про вартість земельної ділянки право власності на яку він (позивач) просить суд визнати право власності;

- письмові обґрунтування стосовно того, за ким позивач просить суд визнати право власності на земельну ділянку площею 272,1 м2 (0,0272 га), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та про яку технічну документацію він веде мову у п. 1 прохальної частини своєї позовної заяви у цій справі;

- всі наявні оригінали та належним чином посвідчені копії технічної документації, про яку він веде мову у п. 1 прохальної частини своєї позовної заяви у цій справі;

- всі наявні оригінали та належним чином посвідчені копії технічної документації виготовленої ТОВ "Козацькі землі ЛТД" у 2012 р. де, зі слів позивача, загальна ширина оспорюваної земельної ділянки складає 10,8 кв.м.;

- письмові обґрунтування своїх позовних вимог в частині того, на підставі яких норм чинного законодавства, в який порядок та ким вносяться виправлення до проекту відведення земельної ділянки, в якому була допущена помилка, а також до інших документів, у т.ч. право встановлювальних, які були видані власнику на підставі такої технічної документації;

- обґрунтувати у письмовому вигляді суду яким чином при наявному чинному державному акті на право власності на землю серії ЗП № 016545, що доданий позивачем до позову із планом земельної ділянки до нього, а також при чинних рішенні Розівської селищної ради від 04.10.02 № 30 "Про приватизацію шляхом продажу земельної ділянки гр. ОСОБА_1", договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 27.02.03 із планом до нього, який є невід'ємною частиною цього договору, він просить суд визнати право власності на земельну ділянку за однією і тією ж адресою?

· відповідачу 1

- оригінал та належним чином засвідчені копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.06 на підставі якого ОСОБА_20. 25.06.07 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 699036 з усіма додатками, доповненнями, додатковими угодами (за наявності);

· відповідачу 2

- оригінал та належним чином засвідчені копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.04.08 на підставі якого ОСОБА_3 у вересні 2009 р. був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 498244 з усіма додатками, доповненнями, додатковими угодами (за наявності).

Ні позивач, ні представник позивача в судове засідання 05.12.12 вдруге не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 22.10.12 (про порушення провадження по справі № 5009/3928/12) та від 21.11.12 (про відкладення розгляду справи) не виконали, витребуваних вищевказаними ухвалами документів до суду не надали.

При цьому, 03.12.12 до канцелярії господарського суду надійшло клопотання датоване 03.12.12, в якому представник позивача - адвокат ОСОБА_10 вважає за необхідне залишити позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_20., ФОП ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку без розгляду у зв'язку з тим, що станом на час подання вказаного клопотання (словами автора) " … розгляд справи у порядку господарського судочинства не є актуальним". Також у цьому клопотанні представник позивача просить суд повернути позивачу з бюджету судовий збір. Клопотання обґрунтовує ст. 22, 81 ГПК України.

В судове засідання 05.12.12 керівник ТОВ "Козацькі землі ЛТД" Гужва Д.А. не з'явився. А представник на підставі довіреності ТОВ "Козацькі землі ЛТД" Толстов А.С. пояснив не можливість прибуття керівника ТОВ "Козацькі землі ЛТД" Гужви Д.А. хворобою останнього доказом чому є лист непрацездатності серії АВХ № 421033 від 04.12.12 на період із 04.12.12 по 06.12.12 включно із діагнозом (…).

В судовому засіданні 05.12.12 були заслухані усні пояснення представника ТОВ "Козацькі землі ЛТД" Толстова А.С. та голови Розівської селищної ради Щербаня О.М.

При цьому, враховуючи:

- повторну неявку в судове засідання 05.12.12 представника позивача,

- невиконання позивачем вимог ухвал суду від 22.10.12 та від 21.11.12 у справі № 5009/3928/12,

- не наданням представником позивача - адвокатом ОСОБА_12 пояснень стосовно того, якими нормами керувався позивач чи її представник в суді заявляючи про залишення позову у цій справі без розгляду та про необхідність повернення позивачу судового збору, судом розгляд справи було відкладено, засідання суду призначено на 24.12.12 об 10 год. 00 хв. про що 05.12.12 винесено відповідну ухвалу.

Оскільки ст. 81 ГПК України не передбачено права суду залишати позовну заяву без розгляду за заявою позивача чи його уповноваженого представника, а представник позивача -адвокат ОСОБА_12 вдруге не з'явилась в судове засідання у цій справі, в засіданні суду 05.12.12 клопотання позивача від 03.12.12 про залишення позовної заяви ФОП ОСОБА_1 до відповідачів ФОП ОСОБА_20. та ФОП ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку -не розглядалось.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі по суті спору суд, на підставі ст. 30 ГПК України, ухвалою від 05.12.12 у справі № 5009/3928/12 визнав обов'язковою явку в судове засідання призначене на 24.12.12 об 10 год. 00 хв. представника позивача - адвоката ОСОБА_12 та особисту явку позивача - ФОП ОСОБА_1 для надання пояснень, у т.ч. письмових, із приводу питань, які виникли у суду під час розгляду цієї справи та не виконання ними вимог ухвал суду у цій справі.

Також п. 4 вказаної ухвали від 05.12.12 суд, керуючись ст. 30 ГПК України, визнав обов'язковою явку в судове засідання призначене на 24.12.12 об 10 год. 00 хв.:

- в.о. заступника начальника відділу держкомзему у Розівському районі Запорізької області ГУ держкомзему у Запорізькій області (70301, Запорізька область, Розівський район, смт Розівка, пров. Театральний, 16) ОСОБА_8 для надання пояснень, у т.ч. письмових, із приводу питань, які виникли у суду під час розгляду цієї справи. Крім того, зобов'язав вказаного посадовця надати суду всі оригінали матеріалів технічної документації яка була виготовлена для передачі в оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, а також нової технічної документації складеної у 2012 році для ФОП ОСОБА_1 з метою виправлення допущеної помилки (за наявності); все листування зі сторонами у справі по суті спору з доказами його направлення та отримання останніми (за наявності); належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних документів - у справу, оригінали - суду для огляду.

- керівника ТОВ "Козацькі землі ЛТД" Гужву Д.А. для надання пояснень, у т.ч. письмових, із приводу питань, які виникли у суду під час розгляду цієї справи, надання суду всіх оригіналів матеріалів технічної документації яка була виготовлена працівниками ТОВ "Козацькі землі" та ТОВ "Козацькі землі ЛТД" при відчуженні земельної ділянки несільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_3 за договором від 27.02.03 (експертно-грошову оцінку проводило ТОВ "Козацькі землі"), а також технічної документації складеної у 2012 році ТОВ "Козацькі землі ЛТД" для ФОП ОСОБА_1 з метою виправлення допущеної помилки про наявність якої вказує позивачка у своєму позові у цій справі.

В судове засідання призначене на 24.12.12 а ні позивачка, а ні її представник - адвокат ОСОБА_10 в черговий раз не з'явились чим не виконали вимоги ухвали суду від 05.12.12 про їх обов'язкову явку.

Також не надали суду пояснень стосовно того, якими нормами законодавчих чи інших підзаконних нормативно-правових актів вони (позивачка та її представник в суді) керувались просячи суд у своєму клопотанні від 03.12.12 про залишення позовної заяви без розгляду залишити позов ФОП ОСОБА_1 у справі № 5009/3928/12 без розгляду та про необхідність повернення ФОП ОСОБА_1 судового збору з бюджету.

Поряд з цим, лише після судового засідання у цій справі, яке було проведене 05.12.12, на адресу суду надійшла заява адвоката ОСОБА_12 датована 06.12.12 згідно із змістом якої вказаний адвокат просить суд вважати поважними причини неявки її, представника ФОП ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_12 в судове засідання, що відбулось 05.12.12. об 11 год. 30 хв. оскільки вказаний представник об 11 год. 30 хв. знаходилась у Комунарському районному суді м. Запоріжжя у судовому засіданні у кримінальній конвойній справі, що підтверджується відповідною повісткою прикладеною до заяви.

11.12.12 до господарського суду Запорізької області у справі № 5009/3928/12 надійшла заява (датована 10.12.12) за підписом ОСОБА_1 в якій вказана особа зазначила (дослівно): "Я, ФОП ОСОБА_1, відмовляюсь від позову у справі № 5009/3928/12. Правові наслідки відмови від позову мені відомі. Дана відмова не суперечить законодавству та не порушує жодні права і охоронювані законом інтереси. Оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, зважаючи на це у суді є всі підстави прийняти цю відмову від позову". Керуючись ст. 22, 78, ч. 1 п. 4 ст. 80 ГПК України просить суд прийняти відмову позивача від позову у справі № 5009/3928/12 та припинити провадження в зазначеній справі на підставі ч. 1 п. 4 ст. 80 ГПК України.

18.12.12 на адресу господарського суду Запорізької області у справі № 5009/3928/12 надійшла заява (датована 17.12.12) за підписом адвоката ОСОБА_12 наступного змісту (дослівно). "Повідомляю суд про те, що з'явитись в судове засідання у справі № 5009/3928/12 призначене на 24.12.12 об 10 год. 00 хв. не можу бо не маю правових підстав представляти інтереси ФОП ОСОБА_1, так само приймати участь у судових засіданнях від її імені, надавати пояснення, у т.ч. письмові, із приводу питань, які виникли у суду під час розгляду справи № 3009/3928/12. ОСОБА_1 своєю заявою від 10.12.12 відмовилась від моїх юридичних послуг пояснивши, що правова допомога ОСОБА_1 більше не потрібна бо вона має намір в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України відмовитись від позову, що вона вже направила суду відповідну заяву. До заяви додаю копію заяви ОСОБА_1 про відмову від юридичних послуг та розірвання договору про надання юридичних послуг".

Із доданої до заяви адвоката від 17.12.12 копії заяви ОСОБА_1 до адвоката ОСОБА_12 (датована 10.12.12) вбачається, що ОСОБА_1 бажає відмовитись від юридичних послуг адвоката ОСОБА_12, просить вважати договір на надання юридичних послуг недійсним через те, що в даних послугах ОСОБА_1 (дослівно) не нуждається.

20.12.12 до господарського суду Запорізької області у справі № 5009/3928/12 надійшла заява (датована 20.12.12) за підписом ОСОБА_1 аналогічна за своїм змістом заяві ФОП ОСОБА_1 від 10.12.12 (вказаній вище, яка надійшла до суду у цій справі 11.12.12) в якій вказана особа зазначила (дослівно): "Я, ФОП ОСОБА_1, відмовляюсь від позову у справі № 5009/3928/12. Правові наслідки відмови від позову мені відомі. Дана відмова не суперечить законодавству та не порушує жодні права і охоронювані законом інтереси. Оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, зважаючи на це у суді є всі підстави прийняти цю відмову від позову". Керуючись ст. 22, 78, ч. 1 п. 4 ст. 80 ГПК України просить суд прийняти відмову позивача від позову у справі № 5009/3928/12 та припинити провадження в зазначеній справі на підставі ч. 1 п. 4 ст. 80 ГПК України.

В судовому засіданні 24.12.12 судом було розглянуто та, через надуманість і безпідставність, відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 03.12.12, (проти якого заперечив відповідач 1 та його обидва представники, а відповідач 2 -не заперечив) про залишення позову без розгляду та про повернення позивачу судового збору з бюджету з огляду на наступне.

Статтею 81 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав при наявності яких суд залишає позов без розгляду.

Так, зокрема, згідно із вимогами вказаної статті, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у провадженні господарського суду або ін. органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; 6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором. Про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у п.п. 4 і 5 ч. 2 ст. 83 цього Кодексу. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутись з ним до господарського суду в загальному порядку.

Позивач обґрунтував своє клопотання тим, що адміністративним судом на час подання вказаного клопотання до господарського суду розглядається справа за позовом ОСОБА_1 до управління держкомзему Розівського району Запорізької області з приводу (дослівно) "даної земельної ділянки". А тому, на думку представника позивача у справі № 5009/3928/12, розгляд справи в порядку господарського судочинства не є актуальним.

Із доданої до вказаного клопотання копії ухвали від 12.11.12 у справі № 0870/10176/12 вбачається, що вказаною ухвалою Запорізький окружний адміністративний суд відкрив провадження у адміністративній справі № 0870/10176/12 за позовом громадянки ОСОБА_1 до відділу Держкомзему у Розівському районі Запорізької області до Розівської селищної ради про визнання незаконним акту та зобов'язання вчинити певні дії.

При цьому, як зазначили в суді при розгляді справи № 5009/3928/12 представник Розівської селищної ради Плішко А.П. та в.о. заступника начальника відділу держкомзему у Розівському районі Запорізької області головного управління держкомзему у Запорізькій області Гуральський М.Л., станом на 24.12.12 процесуальне рішення у справі № 0870/10176/12 окружним адміністративним судом не прийнято.

Враховуючи викладене, а також те, що ст. 81 ГПК України не передбачено право суду залишати позов без розгляду на підставі заяви чи клопотання позивача, у т.ч. із приводу не актуальності, судом відмовлено у задоволенні такого клопотання.

Крім того, оскільки нормами ст. 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості повернення сплаченої позивачем суми судового збору у випадку залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача чи його представника за довіреністю про залишення позову без розгляду, судом відмовлено позивачу у поверненні з бюджету відповідної суми судового збору.

В судовому засіданні 24.12.12 судом було розглянуто та відмовлено у задоволенні двох заяв (від 10.12.12 та від 20.12.12) за підписом ОСОБА_1 в яких вказана особа просила суд прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження у справі № 5009/3928/12 на підставі статей 22, 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Присутні в судовому засіданні 24.12.12 відповідачі 1, 2 та представники відповідача 1 проти задоволення заяв про відмову від позову заперечили повністю усно.

Відмовляючи у задоволенні двох заяв позивача про відмову від позову у справі № 5009/3928/12 та про припинення провадження у цій справі суд виходив з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше 2 місяців від дня одержання позовної заяви.

Оскільки провадження у справі № 5009/3928/12 за позовом ФОП ОСОБА_1 було порушено судом 22.10.12, то останнім днем строку визначеного вказаною статтею є день 22.12.12, який випав на вихідний день (субота). А тому, приймаючи до уваги вимоги ч. 3 ст. 51 ГПК України згідно із якою у випадках, коли останній день строку випадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день, останнім днем процесуального строку розгляду спору у справі № 5009/3928/12 є дата - 24.12.12, що виключає можливість ще одного відкладення розгляду справи на іншу дату.

Судом враховано, що згідно із ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках, за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на 15 днів.

Поряд з цим, ні від позивача, ні від жодного із відповідачів не було заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору, судом вказані клопотання про припинення провадження у справі розглянуті в строк визначений ч. 1 ст. 69 ГПК України.

При цьому, суд виходив з того, що в ході розгляду цієї справи (№ 5009/3928/12) судом було призначено 3 судові засідання, у т.ч.: 21.11.12, 05.12.12, 24.12.12 і в жодне із них ні позивач, ні його представник не з'явились будучи повідомленими про дату, місце і час судових засідань чим проігнорували вимоги ухвал суду про те, що явка представників позивача була визнана обов'язковою (а ухвалою від 05.12.12 судом була визнана обов'язковою особиста явка в судове засідання призначене на 24.12.12 крім представника позивача ще і самого позивача).

ФОП ОСОБА_1 у вказаних заявах вказала, що: керуючись ст. ст. 22, 78 ч. 1 п. 4 ст. 80 ГПК України вона відмовлється від позову у справі № 5009/3928/12; що правові наслідки відмови від позову їй відомі; що дана відмова не суперечить законодавству та не порушує жодні права і охоронювані законом інтереси; що оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача вважає, що у суду є всі підстави прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі.

Згідно з вимогами ст. 22 ГПК України, (…) сторони користуються рівними процесуальними правами (ч. 1). Сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (ч. 3). Позивач вправі до прийняття рішення по справі (…) відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог … (ч. 4). Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (ч. 6).

У відповідності із ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами (ч. 1). До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін (ч. 2).

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 81 ГПК України, на які в своїх заявах посилається позивач у цій справі, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: (…) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом (п. 4 ч. 1). У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (ч. 2). Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено (ч. 4).

З підстав наведених вище, а також враховуючи, що:

- в судове засідання 24.12.12 в черговий раз не з'явився а ні позивач особисто, а ні його представник у цій справі не зважаючи на визнання обов'язковою явки в судове засідання призначене на 24.12.12 позивача особисто;

- що в наданих суду заявах про відмову від позову відсутні відомості про те, що правові наслідки такої відмови від позову у справі № 5009/3928/12 ФОП ОСОБА_1 не тільки відомі (абзац 2 заяв), а й зрозумілі;

- що через чергову неявку позивача в судове засідання 24.12.12 чи його уповноваженого представника суд був позбавлений можливості виконати вимоги ч. 2 ст. 78 ГПК України в частині роз'яснення позивачу наслідків такої процесуальної дії, як відмова від позову, тобто в частині того, що наслідком такої відмови від позову є те, що позивач надалі буде позбавлений права звертатись із таким позовом до суду і зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

- що неявка позивача в судове засідання 24.12.12 позбавляє можливості суд роз'яснити позивачу наслідки відмови від позову, тобто суперечить процесуальному закону яким у даному випадку є ГПК України, а саме ч. 2 ст. 78 цього Кодексу;

- що неявка позивача в судове засідання 24.12.12 позбавляє можливості суд роз'яснити позивачу наслідки відмови від позову, а саме Закону України "Про судовий збір" стосовно того, що при відмові позивача від позову сплачений позивачем судовий збір не повертається, - судом не прийнято відмову позивача від позову та, як наслідок, відмовлено у задоволенні заяв про припиненні провадження у справі № 5009/3928/12.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 24.12.12, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Присутнім представникам відповідача 1, відповідачам 1, 2 та іншим учасникам судового процесу повідомлено про час виготовлення повного рішення.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Розівської селищної ради від 04.10.02 № 30 їй було передано у приватну власність шляхом продажу земельну ділянку 272,1 м2 (0,0272 га) що розташована за адресою: Запорізька обл., АДРЕСА_3, для здійснення підприємницької діяльності. Відповідно до проекту відведення земельної ділянки від 2002 р. складеним землевпорядною організацією "ТОВ "Козацькі землі", ширину даної земельної ділянки встановлено як 10,8 кв.м. Але відповідно до державного акту про право власності на землю від 10.06.03, що складався на основі проекту відведення земельної ділянки складеного землевпорядною організацією "ТОВ "Козацькі землі", внаслідок помилки (із змісту позову не вбачається ким така помилка була допущена) ширина земельної ділянки зазначена як 9,8 кв.м. З метою виправлення такої помилки позивачка звернулась до землевпорядної організації "ТОВ "Козацькі землі ЛТД", де 2012 р. їй було складено нову технічну документацію, де загальна ширина даної земельної ділянки складає 10,8 кв.м. На замовлення позивачки 2012 р. було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3. Разом з тим, як стверджує позивач, відповідачі 1 та 2 у цій справі не визнають її право власності на земельну ділянку та відмовились узгоджувати запропоновані межі земельної ділянки. Відповідно до технічної документації складеної землевпорядною організацією (як від 2002 року, так і від 2012 року), ширина земельної ділянки складає 10,8 кв.м., загальна площа земельної ділянки складає 272 кв.м. (0,02721 га). Дана цифра фігурує і в Проекті відведення земельної ділянки від 2002 р., і в рішенні Розівської селищної ради від 04.10.02 № 30, і в договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 27.02.03 і в державному акті на право власності на землю від 10.06.03, а також в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку від 2012 року. Тобто, загальна площа у всіх документах є однаковою. У зв'язку з чим позивачка вважає, що проставлена на плані ширина земельної ділянки у 9,8 кв.м. є опискою оскільки якщо вся площа залишається тією самою, то і усі величини мають бути тими самими. Відмовляючи у погодженні меж земельної ділянки позивачці відповідачі 1 та 2 не визнають право власності на земельну ділянку, фактично, на думку позивачки, перешкоджають їй здійснити оформлення документів на отримання земельної ділянки у власність, а також перешкоджають їй реалізувати право власності на прибудову до магазину "Господар", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Керуючись статтями 81, 158, 198 Земельного кодексу України, 121, 328, 331, 392 ЦК України просить суд визнати право власності на земельну ділянку площею 272,1 м2 (0,0272 га), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 у межах, визначених технічною документацією.

Відповідач 1 та її представники в суді проти позову заперечили повністю з підстав викладених у відзиві без номеру та дати, який 21.11.12 надійшов до суду. Зазначали, що відповідач 1 не відмовляється визнавати за позивачем право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 в тих розмірах і з тою конфігурацією, яка вказана в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 016545 від 10.06.03 виданому на підставі технічної документації 2002 року до земельного акту де ширина земельної ділянки становить 9,8 м. кв. При цьому, заперечили проти вимог про визнання права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 з іншими розмірами та конфігурацією, ніж вказано в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 016545 від 10.06.03. Звернули увагу суду на те, що позивач у своєму позові прямо зазначає про неправильність змісту державного акту, але в обхід вимог законодавства, не торкаючись суті змісту цього акту, намагається створити судовий прецедент в результаті якого суд, на думку відповідача 1, може змінити конфігурацію та площу земельної ділянки поряд з існуючим правовстановлюючим документом в якому закріплено іншу конфігурацію та площу земельної ділянки. Зазначили, що законодавством не передбачено легітимність двох взаємовиключаючих документів, якими підтверджується право власності на одну у ту ж земельну ділянку. Вважають, що твердження позивача про незмінність площі земельної ділянки при зміні ширини не підтверджена розрахунками спеціаліста чи експерта. Такі обставини не є загальновідомими, а тому позивач не може бути звільнена від доказування. Зазначили, що позивач не надав суду доказів, які були б підставами для задоволення позовних вимог у справі № 5009/3928/12. Вважають, що позивачем пропущено строк позовної давності за цим позовом, а тому, за відсутності клопотання позивача про поновлення процесуального строку, просять суд застосувати наслідки ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Відповідач 2 у відзивах від 20.11.12 та від 29.11.12 на позовну заяву проти позовних вимог заперечив повністю, вважає вимоги необґрунтованими оскільки позивач звернулась до суду у справі № 5009/3928/12 поза межами позовної давності. І стверджувати про порушення своїх прав позивачка почала тільки в 2012 році після зведення прибудови до магазину, що є ознакою її наміру ввести суд в оману створивши ситуацію, яка виглядає як порушення її прав. Звернула увагу суду, що в матеріалах цієї справи знаходиться рішення Розівської селищної ради від 04.10.02 № 30 про приватизацію шляхом продажу земельної ділянки та договір купівлі-продажу земельної ділянки між Розівською селищною радою та ОСОБА_1 від 27.02.03 посвідчений Розівською державною нотаріальною конторою. Невід'ємною частиною вказаного договору є, зокрема, план земельної ділянки з визначенням її розмірів. Розміри земельної ділянки вказані в цьому плані повністю співпадають з розмірами, що вказані в плані зовнішніх меж земельної ділянки в бланку державного акту. Вважає, що всупереч ст. 4-3 ГПК України позивач не надала суду доказів, які були б підставами для задоволення її позовних вимог. У зв'язку з чим, просить суд у задоволенні позову відмовити.

У своїх письмових поясненнях від 24.12.12 наданих суду після того, як на підставі ст. 30 ГПК України ухвалами від 21.11.12 та від 05.12.12 у справі № 5009/3928/12 судом було визнано обов'язковою явку в суд керівника ТОВ "Козацькі землі ЛТД" Гужву Д.А., представник вказаного товариства на підставі довіреності від 28.11.12 № 17 Толстов О.С. пояснив суду, що ТОВ "Козацькі землі ЛТД" були виготовлені проекти землекористування від 2002 р. та від 2012 р. для ОСОБА_1. Зазначені проекти земле відведення не були задіяні при проведенні купівлі-продажу земельної ділянки так і при виготовленні державного акту. Згідно з вимогами діючого законодавства, на момент складення проектів відведення погодження меж земельної ділянки виконувалось самим замовником - ОСОБА_1 У зв'язку з чим вказаний представник вважає, що технічну помилку вказану позивачем у позовній заяві ОСОБА_1 було зроблено державною структурою, яка провадила купівлю-продаж та виготовлення державного акту. Також зазначив, що проекти землевідведення 2002 р. та 2012 р. у ТОВ "Козацькі землі ЛТД" відсутні, але вони є у позивача.

У своїх письмових поясненнях від 24.12.12 наданих суду після того, як на підставі ст. 30 ГПК України ухвалами від 21.11.12 та від 05.12.12 у справі № 5009/3928/12 судом було визнано обов'язковою явку в суд голову Розівської селищної ради, представник вказаної ради на підставі довіреності від 01.08.12 № 01 ОСОБА_14 пояснив суду, що 17.07.12 ОСОБА_1 зверталась до селищної ради та просила вирішити питання щодо меж її земельної ділянки так як ОСОБА_20. та ОСОБА_3 відмовились підписати нову технічну документацію. Листом від 29.08.12 Розівською селищною радою була надана відповідь ОСОБА_1 в якій заявниці було рекомендовано звернутись до суду оскільки згідно чинного законодавства селищна рада не має права підписувати погодження за суміжних власників земельних ділянок.

У своїх письмових поясненнях від 24.12.12 в.о. заступника начальника відділу Держкомзему у Розівському районі Запорізької області Гуральський М.Л. пояснив суду, що проектом відведення земельної ділянки від 2002 р., складеним землевпорядною організацією "ТОВ "Козацькі землі", ширину даної (спірної) земельної ділянки було встановлено як 10,8 кв.м. Разом з тим, даний проект виготовлявся на підставі рішення Розівської селищної ради від 08.02.01 № 15 для передачі спірної земельної ділянки в оренду строком на 3 роки. Даний проект дійсно був виготовлений, але не був затверджений рішенням Розівської селищної ради. Крім того, план встановлення проектних меж не був погоджений представниками землекористувача ОСОБА_1, представниками суміжних землекористувачів (селищна рада), представником Райпотребсоюзу. На підставі наведеного виготовлений та не затверджений проект відведення земельної ділянки в подальшому не міг бути використаним при укладенні угод щодо передачі в оренду земельної ділянки чи здійснення її продажу. Після проведення інвентаризації земельної ділянки площею 272,1 м2, було складено план земельної ділянки, що підлягає продажу який погоджено інженером-землевпорядником ОСОБА_15 та складено Акт прийому-передачі земельної ділянки, який підписано представниками продавця ОСОБА_16, покупцем ОСОБА_1, начальником Розівського районного відділу земельних ресурсів Комісаровим Л.М., директором Розівської філії ДП "Бердянський районний центр державного земельного кадастру" Говоренком О.В. Результати інвентаризації земельної ділянки були затверджені рішенням Розівської селищної ради від 04.10.02 № 30 по результатах якої було проведено продаж земельної ділянки, винесено межі земельної ділянки, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та, в подальшому, виготовлено державний Акт серії ЗП № 016545. Згідно із складеним планом земельної ділянки, який є складовою частиною реєстраційної справи державної реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки, ширина спірної земельної ділянки становить 9,8 м2. Ширина спірної земельної ділянки згідно із наведеним державним Актом становить 9,8 м2. Отже, проекти відведення виготовлені в 2002 р. та 2012 р. виготовлені не в повному обсязі та без наявних правових підстав. Крім того, конфігурація земельних ділянок по проектах від 2002 р. та від 2012 р. є різною, розмір ширини земельної ділянки зі сторони від Г до А становить 3,77 м, а по проекту від 2012 - ширина зі сторони від Г до А становить 3,88 м. Тобто, обидва проекти суперечать один одному. Також в.о. заступника начальника відділу Держкомзему у Розівському районі Запорізької області ОСОБА_8 звернув увагу суду на те, що під правовими підставами, необхідними для виготовлення проекту відведення, є рішення відповідної ради чи розпорядження органу виконавчої влади. Вказане передбачено нормами ст. 50 Закону України "Про землеустрій". Для подання виготовленого проекту відведення на затвердження до селищної ради (у даному випадку до Розівської селищної ради), замовник даного проекту повинен погодити із суміжними землекористувачами межі земельної ділянки, яка проектується до відведення. У випадку із позивачкою у цій справі, в проекті від 2002 р. межі земельної ділянки погоджені не були. Для здійснення продажу земельної ділянки були використані матеріали інвентаризації земельної ділянки (план земельної ділянки). Після виготовлення державного Акту були винесені межі земельної ділянки та складено Акт прийому-передачі земельної ділянки по договору купівлі-продажу від 10.06.03, який було підписано гр. ОСОБА_1, представником продавця ОСОБА_16, начальником відділу земельних ресурсів Комісаровим Л.М. та директором Розівскої філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" Говоренком О.В.

Вислухавши пояснення представників сторін, інших учасників судового процесу, явка яких була визнана судом обов'язковою суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи, ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності із 07.06.00 про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 204781123Ф0010049.

Рішенням Розівської селищної ради від 08.02.01 № 15 "Про виділення земельної ділянки в оренду" селищна рада розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 вирішила:

1. Вилучити із земель населеного пункту селищної ради земельну ділянку загальною площею … м2 .

2. Надати земельну ділянку під магазин за адресою: АДРЕСА_3 в оренду гр. ОСОБА_1 строком на 3 роки з правом викупу.

3. Встановити орендну плату за одну сотку -30 грн. за рік.

4. Доручити секретарю селищної ради Денисенко Л.Г. укласти договір оренди в Розівській нотаріальній конторі.

Інших пунктів вказане рішення взагалі не містить.

14.08.02 підприємець ОСОБА_1 звернулась до директора ТОВ "Козацькі землі" ОСОБА_9 із заявою в якій просила виконати роботи по відведенню земельної ділянки розташованої за адресою: Запорізька обл., АДРЕСА_3.

Відповідно до Технічного завдання погодженого 19.08.02 директором ТОВ "Козацькі землі" ОСОБА_9 та 15.09.02 затвердженого начальником Розівського районного відділу земельних ресурсів Комісаровим Л.М., метою розробки проекту відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1, що в АДРЕСА_3 - для обслуговування магазину (п. 1.1. Технічного завдання). Підставою для виконання вказаних робіт із відведення земельної ділянки (про вказане свідчить п. 2.1 Технічного завдання), є рішення Розівської селищної ради про надання згоди на розробку проекту відведення від 08.02.01 № 15. Умови відведення земельної ділянки - оренда на три роки (п. 5 Технічного завдання). Порядок погодження - відповідно до ст. 151 ЗК України (п. 8). Звіт по проектних роботах виконується в двох примірниках (один - для відділу земельних ресурсів, другий - для замовника) (п. 9.1. технічного завдання).

Згідно із Пояснювальною запискою до Проекту відведення земельної ділянки складеного ТОВ "Козацькі землі" (виконавець в ТОВ "Козацькі землі" - Коцило В.П., директор Гужва Д.А.) за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_3, межі та площа земельної ділянки, що проектується, відводиться на умовах оренди строком на 3 роки.

Рішенням Розівської селищної ради від 04.10.02 № 30 "Про приватизацію шляхом продажу земельної ділянки гр. ОСОБА_1" селищна рада керуючись ЗК України, Указом Президента України "Про продаж земельних ділянок не сільськогосподарського призначення" від 19.01.99 №32/99 розглянувши заяву гр. ОСОБА_1, з метою залучення коштів до бюджету селищної ради, вирішила:

1. Затвердити матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 272,1 м2, що розташована в АДРЕСА_3.

2. Продати гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 272,1 м2, на якій розташований магазин "Господар" за адресою: АДРЕСА_3, на умовах договору купівлі-продажу для здійснення підприємницької діяльності.

3. Затвердити ціну продажу земельної ділянки для ОСОБА_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, 2473 грн. відповідно до висновку експерта про вартість об'єкта затвердженого Розівським відділом земельних ресурсів.

4. Затвердити умови договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 272,1 м2 в АДРЕСА_3.

5. Доручити секретарю Розівської селищної ради Денисенко Л.Г. укласти договір купівлі-продажу на затверджених умовах земельну ділянку вказану в п. 2 даного рішення.

6. Просити нач. Розівського районного відділу земельних ресурсів Комісарова Л.М. винести межі земельної ділянки в натурі.

27.02.03 між Розівською селищною радою Запорізької області (Продавець) та громадянкою ОСОБА_1 (Покупець) на підставі рішення Розівської селищної ради від 04.10.02 № 30 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який 27.02.03 посвідчено державним нотаріусом Розівської державної нотаріальної контори ОСОБА_19 та зареєстровано в реєстрі за № 268.

Згідно із розділом 1 (Предмет) вказаного договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0272 га розташовану за адресою: АДРЕСА_3 під магазином "Господар", розміщену на землях, які знаходяться у віданні Розівської селищної ради (п. 1.1.). Покупець зобов'язався прийняти у власність зазначену земельну ділянку та сплатити за неї ціну відповідно до умов зазначених у цьому договорі (п. 1.2.). Право власності на земельну ділянку, яка є предметом цього договору, виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акту що посвідчує це право (п. 1.3.).

Відповідно до п. 9.5 вказаного договору, невід'ємною частиною договору є:

- план земельної ділянки із визначенням її розмірів;

- матеріали грошової оцінки, затвердженої в установленому порядку;

- висновок експерта про вартість земельної ділянки;

- висновки та акти відповідних управлінь, комітетів ради;

- рішення сесії міської ради про продаж земельної ділянки.

Згідно із планом земельної ділянки, що підлягає продажу, який є невід'ємною частиною вказаного вище договору, ширина спірної земельної ділянки становить 9,8 кв.м.

Актом прийому-передачі земельної ділянки від 10.06.03 Продавець - Розівська селищна рада передала, а Покупець -громадянка ОСОБА_1 прийняла у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0272 га розташовану за адресою: АДРЕСА_3, яка перебуває у задовільному стані і передається у власність з метою розміщення магазину. Акт підписали представник Продавця ОСОБА_16, Покупець громадянка ОСОБА_1, начальник Розівського районного відділу земельних ресурсів Комісаров Л.М. та директор Розівської філії ДП "Бердянський районний центр державного земельного кадастру" Говоренко О.В.

10.06.03 Розівською селищною радою Запорізької області громадянці ОСОБА_1 видано Державний акт серії ЗП № 016545 на право власності на землю. Згідно із вказаним актом громадянці ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.02.03 реєстр. № 268 передано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0772 га (272 м2) в межах визначених на плані, яка знаходиться на території АДРЕСА_3. Акт зареєстровано в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № 15.

Предметом позовних вимог у цій справі є вимоги позивача до відповідачів 1 та 2 про визнання права власності на земельну ділянку площею 272,1 м2 (0,0272 га), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 у межах визначених технічною документацією.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані відповідачами 1, 2 та ін. учасниками судового процесу у справі № 5009/3928/12 докази в їх сукупності суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного позову з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України (ЦК України), кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 121 ЦК України, на яку у своєму позові посилається позивач та яка не має жодного відношення до суті спору у цій справі, управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників (ч. 1). Кожен учасник повного товариства має один голос … (ч. 2).

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі ін. осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, позивач, як на підставу визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 272,1 м2 (0,0272 га), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 у межах визначених технічною документацією, посилається на статті 81 (право власності на землю громадян), 158 (органи, що вирішують земельні спори), 198 (кадастрові зйомки) Земельного Кодексу України (далі ЗК України) та на статті 121, 328, 331 (набуття права власності на новостворене майно), 392 (визнання права власності) Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та зазначає, що проставлена у Плані ширина земельної ділянки у 9,8 кв.м. є опискою, оскільки, на думку позивача, якщо вся площа залишається тією самою, то і усі величини мають бути тими самими.

Так, ст. 331 ЦК України, на яку посилається позивач, визначено набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва. Зокрема, згідно із вказаною статтею, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо ін. не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі (ч. 1). Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2). До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абз. 1 цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва (ч. 3).

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів того, що: земельна ділянка на яку він просить суд визнати право власності, є новоствореним майном чи об'єктом незавершеного будівництва; що позивач втратив документ, який посвідчує право власності ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 272,1 м2 (0,0272 га), що розташована за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_3.

Також позивач не надав суду технічної документації, про яку він веде мову в прохальній частині своєї позовної заяви у цій справі, у т.ч. технічну документацію виготовлену та затверджену у встановленому чинним Земельним Кодексом України та Законом України "Про землеустрій" порядку та якою (технічною документацією) у законний спосіб визначено площу (межі) земельної ділянки, яку позивач просить суд визнати за нею, як ФОП ОСОБА_1

Судом прийнято до уваги, що статтями 12, 151 Земельного кодексу України (ЗК України) від 25.10.01 № 2768-ІІІ (в редакції чинній станом на час складення проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 (2002 рік) та укладення договору купівлі продажу земельної ділянки від 27.02.03 між селищною радою та громадянкою ОСОБА_1, було передбачено повноваження селищних рад у галузі земельних відносин (ст. 12), Порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок (ст. 151).

Так, згідно із ст. 12 вказаного Кодексу у відповідній редакції, до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад селищ; д) організація землеустрою, е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; … й) вирішення земельних спорів; к) вирішення ін. питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 №43 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 04.06.99 за №354/3647) затверджено Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в т.ч. на умовах оренди) та договорів оренди землі (далі Інструкція).

Згідно із п. 1.12. вказаної Інструкції (в редакції станом на час складення державного Акту серії ЗП № 016545 громадянці ОСОБА_1 від 10.06.03), складання державного акту на право приватної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям … проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Розробку технічної документації зі складання державного акту на право приватної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею здійснюють державні та ін. землевпорядні організації за формою, яка видається районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держкомзему України на підставі доручення відповідного органу, яким було прийнято рішення про передачу, надання або продаж земельної ділянки (п. 1.15. Інструкції).

Згідно із п. 1.17. вказаної Інструкції, до технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею обов'язково додається копія справи щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність чи надання у постійне користування, або копія справи щодо підготовки рішення про продаж земельної ділянки.

Пунктом 1.19. Інструкції визначено, що технічна документація зі складання державних актів на право приватної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею розробляється у двох примірниках. Перший (з матеріалами польових вимірювань і обчислень) зберігається в районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України, другий - у виконавця робіт.

Статтями 81, 158, 198 ЗК України, на які також у своєму позові у цій справі посилається позивач, регламентується право власності на землю громадян (ст. 81), визначено органи, що вирішують земельні спори (ст. 158), а також дано визначення кадастровій зйомці та що вона включає (ст. 198).

Так, згідно із ч. 1 ст. 81 ЗК України у відповідній редакції, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, ін. цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до положень ст. 158 ЗК України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ч. 1). Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей (ч. 2). Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах (ч. 3). Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів (ч. 4). У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом (ч. 5).

Статтею 198 ЗК України визначено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок (ч. 1). Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану (ч. 2).

Розглядаючи вказану справу по суті спору суд виходив з того, що ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, позивач не зважаючи на численні ухвали, якими суд зобов'язував позивача надати суду докази на підтвердження доводів вказаних у позовній заяві, жодного разу в судові засідання з розгляду справи № 5009/3928/12 не з'явився, ухвали суду не виконав, витребувані судом документи суду не надав.

Також позивач не надав суду доказів того, що саме рішенням Розівської селищної ради від 08.02.01 № 15 було надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1 чи громадянці ОСОБА_1

При цьому, надана на вимогу суду у цій справі в.о. заступника начальника відділу Держкомзему у Розівському районі Запорізької області копія матеріалів проекту відведення земельної ділянки виготовленого ТОВ "Козацькі землі" приватному підприємцю ОСОБА_1

містить копію рішенням Розівської селищної ради Запорізької області від 08.02.01 № 15 "Про виділення земельної ділянки в оренду" згідно із змістом якого селищна рада розглянувши заяву громадянки, а не приватного підприємця ОСОБА_1, вирішила:

1. Вилучити із земель населеного пункту селищної ради земельну ділянку загальною площею … м2 .

2. Надати земельну ділянку під магазин за адресою: АДРЕСА_3 в оренду гр. ОСОБА_1 строком на 3 роки з правом викупу.

3. Встановити орендну плату за одну сотку -30 грн. за рік.

4. Доручити секретарю селищної ради Денисенко Л.Г. укласти договір оренди в Розівській нотаріальній конторі.

Інших пунктів вказане рішення взагалі не містить.

Тобто, вказане рішення від 08.02.01 № 15 взагалі не містить жодного слова про надання вказаною селищною радою згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки як громадянці ОСОБА_1 так і приватному підприємцю ОСОБА_1

Також матеріали цієї господарської справи не містять доказів на підтвердження того, що не зважаючи на наявність в Технічному завданні із розробки проекту відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1, що в смт Розівка Запорізької області по АДРЕСА_3 (яке 19.08.02 погоджено директором ТОВ "Козацькі землі" ОСОБА_9 та 15.09.02 затверджено начальником Розівського районного відділу земельних ресурсів Комісаровим Л.М.) пункту 8 згідно з яким розроблений проект відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1, що в смт Розівка, по АДРЕСА_3, повинен бути погоджений відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України в редакції чинній станом на момент виготовлення (складення) наведеного вище Проекту відведення земельної ділянки, а саме 2002 рік, такий розроблений проект відведення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1, що в смт Розівка, по АДРЕСА_3 був погоджений відповідно до вимог ст. 151 ЗК України.

Судом прийнято до уваги той факт, що рішенням Розівської селищної ради від 08.02.01 № 15 "Про виділення земельної ділянки в оренду" зазначена рада вирішила надати громадянці ОСОБА_1, а не приватному підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_3, що в смт Розівка Запорізької області в оренду.

Вказане надає суду підстави для висновку про те, що всупереч наведеним вище нормам ЗК України та Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в т.ч. на умовах оренди) та договорів оренди землі Проект відведення земельної ділянки складений ТОВ "Козацькі землі" в 2002 році не був затверджений (погоджений) у встановленому чинним законодавством порядку Розівською селищною радою.

Аналіз наведених вище норм чинного законодавства та надані сторонами докази надає суду підстави для висновку про те, що позивач не обґрунтував з посиланням на відповідні норми чинного законодавства та не надав належних та допустимих доказів згідно з якими при наявності розбіжностей між технічною документацією (яка суду позивачем у повному обсязі не надана (зокрема за 2012 рік) та Державним актом на право власності на землю, на які вказує у своєму позові ФОП ОСОБА_1 суд керуючись нормами матеріального і процесуального законодавства перевіривши законність позовних вимог визнав би їх обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами, які були досліджені судом в ході розгляду цієї справи, а тому визнав би за нею, як фізичною особою-підприємцем, а не громадянкою ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку площею 272,1 м2 (0,0272 га), що розташована за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_3 у межах, визначених технічною документацією. До того ж, технічну документацію складену в 2012 році позивач суду не надала.

Також позивач не обґрунтував із посиланням на відповідні норми чинного законодавства та ін. підзаконні нормативно-правові акти, на підставі яких ФОП ОСОБА_1 стверджуючи про те, що в проекті відведення земельної ділянки від 2002 року складеним землевпорядною організацією "ТОВ "Козацькі землі" ширина земельної ділянки вказана як 10,8 кв. м., а згідно із Державним Актом про право власності на землю від 10.06.03, що складався на основі проекту відведення земельної ділянки, складеного землевпорядною організацією "ТОВ "Козацькі землі", внаслідок помилки (арк. 1 позовної заяви) ширина земельної ділянки зазначена як 9,8 м2, та проставлення на плані зовнішніх меж земельної ділянки до Акту серії ЗП № 016545 ширини земельної ділянки к розмірі як 9,8 м2 є опискою та наявність такої описки є підставою для визнання за ФОП ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 272,1 м2 (0,0272 га), що розташована за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_3 у межах, визначених технічною документацією яка не надана суду.

Також позивач не обґрунтував із посиланням на існуючі норми чинного законодавства яким чином при наявному станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі державному Акті на право власності на землю серії ЗП № 016545 із планом земельної ділянки до нього, а також при чинних рішенні Розівської селищної ради від 04.10.02 № 30, договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 27.02.03 із планом до нього, який є невід'ємною частиною до нього, позивач просить суд визнати за ним, як за фізичною особою-підприємцем, право власності на земельну ділянку за однією і тією ж адресою.

Крім того, судом прийнято до уваги те, що заявляючи свої позовні вимоги позивач не надав суду доказів не дійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.04.08 яким ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 243 м2, що по АДРЕСА_3 чи недійсності державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 498244 виданому ОСОБА_3 на земельну ділянку по АДРЕСА_3, що в смт Розівка Запорізької області.

Також заявляючи свої позовні вимоги позивач не надав суду доказів не дійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.06 яким ОСОБА_20. передано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 1730 м2, що по вул. Леніна, 115 в смт Розівка Запорізької області.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що доводи, викладені ФОП ОСОБА_1 в обґрунтування заявлених вимог про визнання за нею, як фізичною особою-підприємцем права власності на земельну ділянку площею 272,1 м2 (0,0272 га), що розташована за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_3 при наявності державного акту за яким громадянці ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,0272 га (272 м2) по АДРЕСА_3 у смт Розівка Запорізької області є недоведеними, оскільки вони не підтвердженні відповідними засобами доказування. У зв'язку з чим, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 судом відмовляється через недоведеність.

При цьому, судом, через необґрунтованість, не приймаються до уваги твердження відповідачів 1 та 2 про те, що позивач у цій справі звернулась до господарського суду за межами позовної давності встановленими ст. 257 ЦК України, оскільки вказані твердження не відповідають фактичним матеріалам справи та позовній вимозі про визнання права власності на земельну ділянку.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 27, 30, 33, 34, 49, 51, 69, 78, 80, 81, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 10.01.13.

Суддя В.Л. Корсун