Постанова № 28548668, 09.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.13 Справа № 5027/605/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс" (м. Біла Церква, Київської області) від 30.10.2012р. (вх. № 332 від 08.11.2012 р.),

на рішення господарського суду Чернівецької області від 18 жовтня 2012 року

у справі № 5027/605/2012 (суддя М.О.Гурин)

порушеній за позовом

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс" (м. Біла Церква, Київської області),

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго" (с. Шилівці, Хотинського району, Чернівецької області),

До відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-Продукт" (м. Севастополь, Автономна Республіка Крим),

Про визнання недійсним укладеного 01 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго", Товариством з обмеженою відповідальністю "Старкс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-Продукт" Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063.

За участю представників сторін:

Від апелянта/позивача: Мельник В.В., Пшевлоцький Ю.М. - п/ки,

Від відповідача-1: не прибув,

Від відповідача-2: Волошина Ю.В. - п/к,

Представники, які прибули в дане судове засідання, з правами та обов'язками сторін, визначених у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України - ознайомлені. Заяв та клопотань про відвід суддів - не поступало.

Представникам, які прибули в дане судове засідання, оголошено, що за клопотанням представника відповідача-2 по справі, проводиться фіксація судового процесу технічними засобами програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 08.11.12 р. дану справу передано на розгляд судді Данко Л.С. (суддя-доповідач). Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2012р. у склад колегії для розгляду справи № 5027/605/2012 введено суддів: Давид Л.Л., Юрченко Я.О. (а.с. 71).

12.11.2012 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс" прийнято до провадження та її розгляд призначено на 28.11.2012р. (а.с. 72), про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені: апелянт/позивач - 20.11.12 р. рекомендованою поштою № 79010 0636849 5 (а.с.73), відповідач-1 - 23.11.12 р. рекомендованою поштою № 79010 0636848 7 (а.с.75), відповідач-2 - 21.11.12 р. рекомендованою поштою № 79010 0636847 9 (а.с.74).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2012р. (за клопотанням апелянта/позивача про відкладення розгляду справи (а.с. 76) та у зв'язку із неприбуттям у судове засідання представника Відповідача-1 розгляд справи відкладено на 12.12.2012р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. за клопотанням ТзОВ "Старкс" вх. № 716 від 12.12.12 р. (а.с. 88, 89-91) розгляд справи відкладено на 09.01.2013р.

10.12.12 р. через канцелярію суду за вх. № 7546, по пошті, поступило заперечення відповідача-2 на апеляційну скаргу (а.с. 80-81), в якому просить суд, апеляційну скаргу ТзОВ "Старкс" залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернівецької області від 18.10.2012р. по справі № 5027/605/2012 - без змін.

11.12.12 р. через канцелярію суду за вх. № 7593, по пошті, поступив відзив відповідача-1 на апеляційну скаргу (а.с. 83-84), в якому просить, рішення господарського суду Чернівецької області від 18.10.2012р. по справі № 5027/605/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Старкс" - без задоволення.

29.12.12 р. через канцелярію суду за вх. № 7914, скаржником подано додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги (а.с. 97-99).

Представники апелянта прибули, подали копії установчих документів до справи, викладене в апеляційній скарзі та додатковому поясненні підтримали в повному обсязі, просять апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити з підстав зазначених у апеляційній скарзі.

Представник відповідача-1 в судове засідання, повторно, не прибув, не зважаючи на те, що був належним чином, під розписку, повідомлений про день, час та місце розгляду справи (докази в матеріалах справи), 10.12.12 р. за вх. № 7546 подав заперечення на апеляційну скаргу (а.с. 80-81), просить, апеляційну скаргу ТзОВ "Старкс" залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернівецької області від 18.10.2012р. по справі № 5027/605/2012 - без змін.

Представник відповідача-2 прибула, подала копії установчих документів до справи, надала усні пояснення по суті апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення місцевого суду - без змін.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника відповідача-1, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників сторін, в нашому випадку відповідача-1, бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5027/605/2012.

Колегія суддів ухвалила, подані скаржником та відповідачем-2 документи: копії установчих документів, долучити до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.10.2012р. у справі № 5027/605/2012 (суддя М.О.Гурин) у задоволенні позову відмовлено (а.с. 54-56).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду ТзОВ "Старкс" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Чернівецької області від 18.10.2012р. у справі № 5027/605/2012 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити, визнати недійсним, укладений 01 листопада 2011 року між ТзОВ "Виробничо-комерційне товариство "Арго", ТзОВ "Старкс" та ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, що слугувало, на думку апелянта, підставою для прийняття місцевим судом незаконного судового рішення.

Так скаржник зазначає, що 22.08.2011р. між ТзОВ "Транспортно-логістичною компанією" та ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" було укладено Договір постачання № 2208/11, за умовами якого, ТзОВ "ТЛК" взяло на себе зобов'язання щодо поставки жерстяної банки, а ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" на виконання зазначеного Договору перерахувало 26.08.2011р. на рахунок ТзОВ "ТЛК" 165000,00 грн. 31.10.2011р. між ТзОВ "ТЛК", ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" та ТзОВ "ВКТ "Арго" було укладено Договір про заміну боржника у зобов'язанні, відповідно до якого, ТзОВ "ВКТ "Арго", як новий боржник, взяв на себе обов'язки первісного боржника ТзОВ "ТЛК" за Договором № 1 (Договором постачання № 2208/11) в порядку визначеному даним Договором (п. 1.2. Договору від 31.10.11р.), а саме: здійснити поставку жерстяної банки.

Апелянт стверджує, що 01.11.2011р. між ТзОВ "ВКТ "Арго", ТзОВ "Старкс" та ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" було укладено наступний Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу), відповідно до якого, уже ТзОВ "Старкс" взяло на себе зобов'язання виконати замість ТзОВ "ВКТ "Арго" обов'язки останнього перед ТзОВ "Інтерфлот-Продукт", однак, відповідно до п. 1.5. Договору від 01.11.2011р. на позивача уже було переведено не виконання зобов'язання щодо поставки жерстяної банки, а не існуюче зобов'язання щодо повернення ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" грошового боргу в сумі 165000,00 грн.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що в згідно ст.ст. 520, 521 ЦК України, можна переводити не будь-яке зобов'язання, а виключно грошовий борг, а грошовий борг, як у первісного боржника (ТзОВ "ТЛК"), так і у наступного боржника (ТзОВ "ВКТ "Арго") перед ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" був відсутнім, оскільки за Договором № 2208/11 від 22.08.2011р. зобов'язання боржника перед кредитором полягало у поставці жерстяної банки, а не у сплаті коштів, тому вважає, що на ТзОВ "Старкс" за спірним Договором було переведено не існуючий борг.

Скаржник обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що борг в сумі 165000,00 грн. виник в результаті порушення зобов'язання за Договором постачання № 2208/11 від 22.08.2011р., оскільки зазначений борг виник на підставі Договору про заміну боржника у зобов'язанні від 31.10.2011р. укладеного між первісним боржником (ТзОВ "ТЛК") та кредитором ТзОВ "Інтерфлот-Продукт".

Разом з тим, скаржник вважає, що посилання місцевого суду, як на доказ, на Акт звірки взаєморозрахунків від 31.10.11р. є помилковим, оскільки такий Акт не є первинним документом, на підставі якого можуть виникати зобов'язання. Скаржник стверджує, що переведення боргу, як і заміна кредитора у зобов'язанні, опосередковує зміну суб'єктивного складу зобов'язання, але залишає незмінним його зміст, в даному випадку, за Договором постачання від 22.08.11р. зміст зобов'язання - поставка жерстяної тари, безпідставно, змінено на повернення суми попередньої оплати, що суперечить ст. 520 ЦК України, тому вважає, що Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 укладений ТзОВ "Старкс" під впливом помилки, помиляючись щодо своїх прав та обов'язків та природи договору, відтак посилаючись на ч. 1 ст. 229, ч. 3 ст. 215 ЦК України, просить визнати Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 від 01.11.2011р. недійсним.

Колегією суду встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Старкс" (скорочене найменування: ТОВ "Старкс") є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 37117493, місцезнаходження юридичної особи: 09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 17, що підтверджується довідкою Управління статистики у Білоцерківському районі АБ № 475414, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 776535, Статутом Товариства (нова редакція), який зареєстровано у встановленому законом порядку, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 472922, виданого 28.08.2012р.

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго" (скорочене найменування: ТзОВ "ВКТ "Арго") є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 37117493, місцезнаходження юридичної особи: с. Шилівці, Хотинського району, Чернівецької області, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 472923, виданого 28.08.2012р.

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-Продукт" (скорочене найменування: ТОВ "Інтерфлот-Продукт") є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 34464394, місцезнаходження юридичної особи: м. Севастополь, Ленінський район, вул. Комуністична, буд. 10-А, Автономна Республіка Крим, що підтверджується довідкою Управління статистики у м. Севастополі серії АА № 682134, Статутом Товариства (нова редакція), який зареєстровано у встановленому законом порядку, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 472924, виданого 28.08.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 22.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-Продукт" (Покупець - за Договором, відповідач-2 - по справі) було укладено Договір постачання № 2208/11 (далі за текстом - Договір)(а.с. 28-31).

Вказаний Договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за Договором, їх підписи посвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачання № 2208/11, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця вироби із жерсті (Товар), а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити за Товар.

Згідно п.п 3.1., 3.2. Договору постачання № 2208/1,1 ціна за одиницю товару та загальна вартість товару визначена в національній валюті України, зазначена Сторонами в специфікації та включає в себе податок на додану вартість. Конкретні умови оплати Покупцем товару вказуються Сторонами в специфікації. Вартість тари та пакування Товару включені до ціни Товару.

У відповідності до п. 3.1. Специфікації № 1 від 22.08.2011 р. до Договору постачання № 2208/11 від 22.08.2011 р. (а.с. 32) загальна вартість загальної кількості товару: жерстяна банка розмірами 72,8/70,2*40 мм з прикатаною кришкою "еаsy - open" без літографії, стандартна жерстяна кришка діаметром 72,8 мм загальною кількістю 660000 шт. та вартістю 412500,00 грн. з ПДВ.

Вказаний у Специфікації № 1 товар Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю на умовах СРТ м. Севастополь (п. 4.1., п. 5.1. Специфікації).

Пунктом 6.1. Специфікації від 22.08.2011 р. до Договору постачання № 2208/11 від 22.08.2011 р. сторони визначили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-Продукт" зобов'язаний оплатити 40 % від повної вартості товару, що зазначена в замовленнях Товару за двадцять календарних днів до дати поставки товару, та 60% від повної вартості - за 3 дня до відвантаження, шляхом перерахування на поточний банківський рахунок Постачальника банківського безготівкового переказу.

Відповідно до п. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено місцевим господарським судом, 26.08.2011 р., на виконання умов Договору постачання № 2208/11, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-Продукт" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія" 40% від повної вартості товару, а саме: 165000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 830 від 26.08.2011 р. (а.с. 49).

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-логістична компанія", Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго" (відповідач-1 - по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-Продукт" на підставі статей 520, 521 Цивільного кодексу України було укладено трьохсторонній Договір № 11/0280 про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) (а.с. 45-48).

Пунктом 1.1. Договору № 11/0280 про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) від 31.10.2011 р. встановлено, що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із Договору постачання № 2208/11 від 22.08.2011 р. (далі за текстом - Договір № 1) укладеним між Первісним боржником та Кредитором (далі за текстом - Договір № 1), укладеного між Первісним боржником та Кредитором (надалі іменується "Договір №1"). В п. 1.2. Договору № 11/0280 зазначено, що Новий боржник заміняє Первісного боржника у вказаному зобов'язанні, що виникає із вищезазначеного договору, а саме "Договір № 1", і приймає на себе обов'язки Первісного боржника за Договором № 1 в порядку, визначеному даним Договором.

Згідно п. 1.3. Договору № 11/0280, Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в вищезазначеному договорі і підписуючи з свого боку цей договір, дає згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.4. Договору № 11/0280 від 31.10.2011р. Сторони передбачили, що переведення боргу за цим Договором не тягне за собою жодних інших змін умов Договору, укладеного між первісним боржником і Кредитором, окрім тих, що пов'язані із заміною Первісного боржника Новим боржником.

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, в п. 1.5. Договору № 11/0280 передбачено, що Первісний боржник переводить на Нового боржника частковий борг (грошове зобов'язання) у розмірі 165000,00 грн., що виник на підставі акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний між Первісним боржником та Кредитором 31.10.2011 року.

З урахуванням наведеного, місцевий суд приходить до висновку, що у зв'язку із порушенням договірного зобов'язання по поставці та передачі у власність виробів із жерсті, Первісний боржник переводить на нового боржника частковий борг (грошове зобов'язання) у розмірі 165000,00 грн. (суми попередньої оплати), що виник на підставі акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний між Первісним боржником та Кредитором 31.10.2011р.

Як встановлено місцевим судом, 01.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Старкс" (позивач - по справі), Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго" (відповідач-1 - по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-Продукт" (відповідач-2 - по справі) було укладено Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 (а.с. 12-15).

Згідно п. 1.1. Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 визначено, що цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0280 від 31.10.2011 р. укладеним між ТОВ "ТЛК", ТОВ ВКТ "Арго" та ТОВ "Інтерфлот-Продукт" та його додатків (далі за текстом - "Договір №1"), укладеного між Первісним боржником та Кредитором (надалі іменується "Договір №1").

В пунктах 1.2.-1.3. Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) №11/0281/11/0063 від 01.11.2011р. Новий боржник заміняє Первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із вищезазначеного договору, а саме: "Договір №1", і приймає на себе обов'язки Первісного боржника за Договором № 1 в порядку, визначеному даним Договором. Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в вищезазначеному договорі і підписуючи з свого боку цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.4. цього Договору, сторони визначили, що переведення боргу за цим Договором не тягне за собою жодних інших змін умов Договору № 1, укладеного між Первісним боржником і Кредитором, окрім тих, що пов'язані із заміною Первісного боржника Новим боржником.

Пунктом 1.5. Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) №11/0281/11/0063 від 01.11.2011 р. передбачено, що Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 165000,00 грн., що виник на підставі: Договору постачання № 2208/11 від 22 серпня 2011 р., який був укладений між ТОВ "ТЛК" та ТОВ "Інтерфлот-продукт"; Акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний між Первісним боржником та Кредитором 31.10.2011р.

Відповідно до п. 2.2. Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 від 01.11.2011 р. Новий боржник та Кредитор узгодили наступний механізм погашення боргу: 2.2.1. Погашення боргу проводиться шляхом заліку у розмірі 7% від суми кожної поставки продукції за договором постачання № 11/0062 від 01.11.11 року. Сума заліку зменшує заборгованість Кредитора за договором постачання № 11/0062 від 01.11.11 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 від 01.11.2011р. Новий боржник зобов'язується виконати обов'язки Первісного боржника перед Кредитором на умовах Договору шляхом здійснення замість Первісного боржника обов'язків останнього.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що "у п. 5.1. договору № 11/0280, у зв'язку із порушенням договірного зобов'язання по поставці та передачі у власність виробів із жерсті, зазначено, що Первісний боржник переводить на нового боржника частковий борг (грошове зобов'язання) у розмірі 165000,00 грн. (суми попередньої оплати), що виник на підставі акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний між Первісним боржником та Кредитором 31.10.2011р." та встановлено, що "борг в сумі (грошове зобов'язання) 165000,00 грн. виник в результаті порушення договірного зобов'язання по поставці та передачі у власність виробів із жерсті на виконання сторонами умов договору постачання № 2208/11 від 22.08.2011р. та підтверджується копією платіжного доручення № 830 від 26.08.2011р.". Тобто, місцевий суд встановив порушення договірного зобов'язання по поставці та передачі у власність виробів із жерсті.

Однак з таким висновком місцевого господарського суду Львівський апеляційний господарський суд погодитися не може, оскільки місцевим судом зазначені обставини не встановлювалися та не встановлені, матеріалами справи не підтверджується факт поставки товару (п.п. 3.1., 3.2. Специфікації № 1 до Договору постачання): жерстяна банка розмірами 72,8/70,2*40 мм з прикатаною кришкою "еаsy - open" без літографії, стандартна жерстяна кришка діаметром 72,8 мм загальною кількістю 660000 шт. та вартістю 412500,00 грн. з ПДВ та передачі у власність цих виробів із жерсті Постачальником Покупцю за Договором постачання № 2208/11 від 22.08.2011р.

Згідно з п.п. 2.1. - 2.10. Договору постачання № 2208/11 від 22.08.2011р. поставка здійснюється окремими партіями відповідно до поданих Покупцем та погоджених Постачальником заявок на поставку партії (партій) Товару у порядку визначеному п. п. 2.1.1., 2.1.2. Договору постачання. Кінцевий строк поставки загальної кількості Товару зазначається сторонами у специфікації (специфікаціях), при цьому сторони Договір передбачає дострокове виконання зобов'язання.

Як зазначено у п. 2.5. Договору постачання № 2208/11 від 22.08.2011р. датою поставки є дата передачі Товару, що вказана у видатковій накладній. На загальну кількість Товару, що визначена сторонами в специфікації постачальник зобов'язаний надати покупцю: а) один примірник копії-оригіналу сертифіката відповідності; б) копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи (п. 2.7.), а постачальник зобов'язаний (п. 2.8.) з поставкою кожної партії товару надати покупцю: а) оригінал видаткової накладної; б) оригінал якісного посвідчення; в) оригінал податкової накладної; г) оригінал товарно-транспортної накладної. Покупець зобов'язаний надати постачальнику оригінал довіреності на прийняття товару, яка повинна бути заповнена відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 2.9.).

Товар постачається Постачальником Покупцю на умовах СРТ м. Севастополь (п. 4.1. Специфікації), згідно з п. 5.1. Специфікації, постачальник зобов'язаний поставити покупцю певну кількість товару, що зазначений в п. 3 даної специфікації в кількості визначеному п. 5.2. Специфікації, а Покупець зобов'язаний оплатити 40% від повної вартості Товару, що зазначена в Замовленнях Товару за 20-ть календарних днів до дати поставки Товару, та 60% від повної вартості - 3 дня до відвантаження, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника (п. 6.1. Специфікації).

Колегією суду встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази в розумінні статей 33 та 34 ГПК України (заявки Покупця, видаткові накладні, ТТН, податкові накладні, сертифікати якості, довіреності, акти приймання-передачі товару тощо), які б підтверджували здійснення поставки товару зазначеного у Специфікації № 1 за Договором постачання № 2208/11 від 22.08.2011р.

Не вбачається встановлення місцевим судом зазначених вище обставини з тексту (мотивувальної частини) судового рішення у даній справі (а.с. 54-56).

Відповідно до частини 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже при розгляді справи № 5027/605/2012, господарським судом не встановлено дійсних обставин таких правовідносин (з поставки товару), зокрема, строку та умов поставки, кількості поставленого товару тощо, а також не досліджувалися обставини щодо порушення, чи не порушення договірного зобов'язання з поставки та передачі у власність виробів із жерсті.

Відтак, колегією суду встановлено, що висновок суду першої інстанції щодо порушення договірного зобов'язання з поставки та передачі у власність товару (виробів із жерсті) є передчасним та недоведеними матеріалами справи.

Разом з тим належить зазначити, що Акт звірки взаємних розрахунків від 31.10.2011р. не є підставою для виникнення чи зміни зобов'язання, в розумінні статей 11, 509 ЦК України. Акт звірки взаємних розрахунків є тільки документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Зазначена правова позиція викладена у постанові ВГС України від 16.03.2005р. у справі № 20/236.

Крім того є хибним висновок місцевого господарського суду, що "борг підтверджується копією платіжного доручення № 830 від 26.08.2011 р.", оскільки, згідно з п. 1.30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Платіжне доручення № 830 від 26.08.2011р. із відмітками банку свідчить відповідно про доручення платника про переведення коштів та про виконання такої операції банком. Відповідно, платіжне доручення не підтверджує виникнення грошового зобов'язання, а навпаки підтверджує його виконання.

Отже, висновок місцевого господарського суду, що підставою виникнення зобов'язання може бути акт звірки взаєморозрахунків або ж платіжне доручення є помилковим.

Як встановлено колегією суду та вбачається з матеріалів даної справи, факту передачі товару визначеного п. 3 Специфікації у встановлений Договором постачання № 2208/11 від 22.08.11р. строк, за який проведена попередня оплата, не відбулася.

Відтак зобов'язання із повернення попередньої оплати виникає у постачальника не одразу й не автоматично.

Частина 2 статті 693 ЦК України надає покупцю право (1) або вимагати передачі товару, (2) або вимагати повернення попередньої оплати. Тобто залежно від волі покупця, виникають два різних та взаємовиключних зобов'язання - передачі товару або повернення коштів.

З огляду на наведене, місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про виникнення грошового зобов'язання із повернення суми попередньої оплати в розмірі 165000,00 грн. за фактичної відсутності необхідних умов виникнення такого зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів даної справи, місцевий суд за наслідками розгляду справи, відмовив позивачу у задоволенні позову про визнання Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 від 01.11.2011р. недійсним.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 01 листопада 2011 року між ТзОВ "ВКТ "Арго", ТзОВ "Старкс" та ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" було укладено Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 (а.с. 12-15).

З таким висновком місцевого суду Львівський апеляційний господарський суд погодитися не може, виходячи з такого.

Правовим наслідком укладення Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 є вибуття із зобов'язання попереднього боржника та заміни його новим боржником. Із моменту переведення боргу, саме новий боржник, в силу ст.ст. 509, 520, 525, 526 ЦК України, зобов'язаний належним чином виконувати відповіднні зобов'язання.

Важливим аспектом при цьому є визначення конкретного зобов'язання (в якому відбувається заміна боржника), його обсягів та меж.

У п. 1.1. Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 від 01.11.2011 р. сторони погодили, що цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони у зобов'язанні, що виникає із Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0280 від 31.10.2011 р. укладеним між ТзОВ "ТЛК", ТзОВ "ВКТ "Арго" та ТзОВ " Інтерфлот-Продукт" (а.с. 45-48).

В п. 1.2. Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 сторони погодили, що ТзОВ "Старкс" заміняє ТзОВ "ВКТ "Арго" у зобов'язанні, що виникає із Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0280 від 31.10.2011 р. і приймає на себе обов'язки ТзОВ "ВКТ "Арго" в порядку, визначеному Договором про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063.

У пункті 1.5. Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 сторонами визначене зобов'язання, в якому відбувається заміна боржника, а саме: ТзОВ "ВКТ "Арго" переводить на ТзОВ "Старкс" борг (грошове зобов'язання) у розмірі 165 000,00 грн.

Зазначеним положенням пункту 1.5. Договору визначено порядок і умови заміни боржника й, відповідно, конкретне зобов'язання, в якому відбувається заміна боржника, що кореспондує із згаданим вище пунктом 1.2. Договором про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 не визначено іншого зобов'язання (чи зобов'язань), у якому відбувається заміна боржника.

Зазначене вище також відповідає умовам Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0280 від 31.10.2011р. (а.с. 45-48), згідно п.п. 1.1., 1.2., 1.5. якого на ТОВ "ВКТ "Арго" було переведено саме грошове зобов'язання первісного боржника - ТзОВ "ТЛК" (165 000,00 грн.).

Як зазначено в п. 1.5. Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 грошове зобов'язання виникло на підставі: (1) Договору постачання № 2208/11 від 22.08.2011р., укладеному між ТзОВ "ТЛК" та ТзОВ "Інтерфлот-Продукт", (2) Акту звірки взаєморозрахунків, підписаному між ТзОВ "ТЛК" та ТзОВ "Інтерфлот-Продукт".

Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки, в даному випадку, йдеться про зобов'язання щодо повернення попередньої оплати за непоставлений товар, то слід керуватися ч. 2 ст. 693 ЦК України, яка визначає, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отож, підставами для виникнення зобов'язання із повернення попередньої оплати за поставлений товар повинні бути одночасно наступні обставини: (1) прострочення поставки товару, (2) відмова покупця від поставки (отримання) товару, (3) воля (вимога) покупця щодо повернення попередньої оплати.

Однак, в даному випадку, підстави для виникнення зобов'язання із повернення попередньої оплати згідно Договору постачання № 2208/11 від 22.08.2011р. - відсутні.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що зобов'язання із повернення постачальником 165000,00 грн. не існувало й на момент укладення спірного Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 від 01.11.2011 р. (а також Договору про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0280 від 31.10.2011 р.).

При цьому доводи про те, що підставою для виникнення такого зобов'язання є складення Акту звірки взаєморозрахунків або ж наявність платіжного доручення є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

Отже, за Договором про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 була передана неіснуюча заборгованість (боргове зобов'язання).

Таким чином, Договір про заміну боржника укладений щодо заміни боржника у неіснуючому зобов'язанні с безпідставним і незаконним, а тому зміст такого правочину не відповідає вимозі за ч. 1 ст. 203 ЦК України, а такий правочин згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Окрім того, укладаючи Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 (щодо заміни боржника у грошовому зобов'язанні по поверненню 165000,00 грн. передоплати) сторони, а, зокрема, й ТзОВ "Старкс", виходили з того, що таке зобов'язання є дійсним та, відповідно, підлягає виконанню новим боржником.

Однак, як зазначено вище у цій постанові, зобов'язання із повернення постачальником 165000,00 грн. не існувало, а тому й не могла відбутися заміна боржника у неіснуючому зобов'язанні.

Відтак колегія суддів погоджується з твердженнями скаржника, що укладаючи Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 ТзОВ "Старкс" перебував під впливом помилки, оскільки, як вбачається з наведеного, помилявся щодо своїх прав та обов'язків, предмету та природи договору.

Згідно ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним, а відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно, вчинений під виливом помилки Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063 від 01.11.2011р. підлягає визнанню недійсним згідно ч. 3 ст.215 ЦК України, оскільки його зміст суперечить нормам чинного законодавства України, а сторони при його укладенні перебували під впливом помилки щодо його предмету.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Пунктом 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим

поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно ст. 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу

Пунктом 1 ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 520 ЦК України встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Переведення боргу необхідно вважати багатостороннім правочином (договором), в силу якого первісний боржник по зобов'язанню за згодою кредитора переводить свій обов'язок на нового боржника (вибуваючи, таким чином, з цього зобов'язання).

Переведення боргу, як і заміна кредитора у зобов'язанні, опосередковує зміну суб'єктного складу зобов'язання, але затишає незмінним його зміст.

Отже, переведення боргу на нового боржника здійснюється у тій самій формі, на тих самих умовах і у тому саме обсязі, що і основне зобов'язання, яке існувало на момент переведення боргу, і такі зобов'язання мають бути підтверджені належними документами.

З аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства, на відміну від терміну ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, яке може полягати й у передачі майна, виконанні робіт, наданні послуг, сплаті грошей, БОРГ може бути лише грошовим. В нашому ж випадку спірним Договором про заміну боржника у зобов'язанні було штучно змінено природу зобов'язання: із виконання обов'язку в натурі по поставці банки жерстяної, на неіснуюче грошове зобов'язання.

Статтею 520 ЦК України, на відміну від ст. 528 ЦК України, регулюються не правовідносини щодо заміни зобов'язальної сторони у виконанні зобов'язання щодо поставки продукції, а виключно відносини щодо переводу зобов'язання зі сплати грошового боргу.

Переведення боргу за своєю правовою природою не є самостійним правочином, оскільки воно залежить від основного юридичного факту, який його породжує.

Таким чином, замість того, щоб виконати перед Кредитором - ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" первісне зобов'язання ТзОВ "ТЛК", яке було переведено на ТзОВ "ВКТ "Арго" щодо поставки товару: банки жерстяної на виконання дійсного зобов'язання на підставі Договору постачання № 2208/11 від 22.08.2011 р., на ТзОВ "Старкс" було переведено не існуюче зобов'язання щодо сплати на користь постачальника: ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" коштів в сумі 165000,00 грн.

В матеріалах справи відсутній будь-який документ, який би давав підстави стверджувати про заміну зобов'язань ТзОВ "ТЛК", породжених Договором постачання № 2208/11 від 22.08.2011 р. із поставки товару: банки жерстяної (п. 3 Специфікації № 1 до Договору постачання) на повернення ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" суми попередньої оплати.

Львівський апеляційний господарський суд, заслухав пояснення представників сторін, оглянув подані докази та оцінив їх в сукупності, приходить до висновку, що апеляційна скарга ТзОВ "Старкс" підлягає до задоволення. Скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 18 жовтня 2012 року у справі №5027/605/2012 повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити. Визнати недійсним укладений 01 листопада 2011 року між ТзОВ "Виробничо-комерційне товариство "Арго", ТзОВ "Старкс" та ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063. Стягнути з ТзОВ "Виробничо-комерційне товариство "Арго" судовий збір в сумі 536,50 грн. та ТзОВ "Інтерфлот-Продукт" судовий збір в сумі 536,50 грн. на користь ТзОВ "Старкс". Судовий збір за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку в сумі 268,25 грн. покласти на ТзОВ "Виробничо-комерційне товариство "Арго" та в сумі 268,25 грн. на ТзОВ "Інтерфлот-Продукт".

Керуючись ст.ст. 32 - 34, 43, 44 - 49, 98, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 18 жовтня 2012 року у справі № 5027/605/2012 скасувати повністю і прийняти нове рішення.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс" задовольнити.

4. Визнати недійсним укладений 01 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго", Товариством з обмеженою відповідальністю "Старкс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-Продукт" Договір про заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу) № 11/0281/11/0063.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго" (вул. Миру, 33, с. Шалівці, Хотинського району, Чернівецької області, п.і. 60022, код ЄДРПОУ 22836526) судовий збір в сумі 536 грн. 50 коп. та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-Продукт" (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, Ленінського району, вул. Комуністична, буд. 10-А, п.і. 99003, код ЄДРПОУ 34464394) судовий збір в сумі 536 грн. 50 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкс" ( Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 17, п.і. 09107, код ЄДРПОУ 37117493).

6. Судовий збір за перегляд рішення господарського суду Чернівецької області в апеляційному порядку покласти: в сумі 268 грн. 25 коп. на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго" та в сумі 268 грн. 25 коп. на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-Продукт".

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Матеріали справи № 5027/605/2012 повернути до господарського суду Чернівецької області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.