Постанова № 2854792, 26.01.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26.01.2009 р.                                                                                                     № 6/565

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вероніка ЛТД"

до Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва

провизнання недійсними у повному обсязі податкових повідомлень-рішень

Представники:

від позивача: Яновицький Є.О. (довіреність № б/н від 14.09.2007р.)

від відповідача: Большакова К.А. (довіреність № 2377/91/10-017 від 04.06.2008р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 26.01.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Вероніка ЛТД»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями про донарахування податків та застосування штрафних (фінансових) санкцій та просить визнати їх недійсними.

          Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що позивач порушив вимоги п.п 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (далі - Закон України № 283/97-ВР) та п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за №168/97-ВР (далі Закон України № 168/97-ВР), що призвело до визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість на суму 1 138 677,00 грн. та податку на прибуток на суму 39978,00 грн., крім того зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 28412,00 грн. В зв’язку з виявленими порушеннями відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 05.12.2007 р. № 0010372314/0, № 0010382314/0, № 0010362314/0, які вважає правомірними.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва (надалі-відповідач) була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Вероніка ЛТД»(надалі-позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2007 р.

          За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 23.11.2007 р. № 696/23-14/24375101 (надалі - Акт перевірки) та встановлено, що позивач порушив вимоги:

- пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 18 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997р. №165 в результаті якого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 759118,00 грн.

- п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті якого встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму за І квартал 2005 року в сумі 26 652,16 грн.

          В зв’язку з виявленим порушенням, ДПІ у Печерському районі м. Києва було винесено податкові повідомлення-рішення від 05.12.2007 р. № 0010382314/0, № 0010362314/0, №0010372314/0.

За наслідком апеляційного узгодження вказаного повідомлення –рішення скарги платника були залишені без задоволення, а СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП були винесені податкові повідомлення – рішення від 09.02.2008 р. №0010382314/1, №0010362314/1, №0010372314/1 та №0010382314/2, №0010362314/2, №0010372314/2, 0010382314/3, №0010362314/3, №0010372314/3 .

          Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та в обґрунтування позовних вимог зазначає, між позивачем та фірмою «NETAFIM IRRIGATION EQUIPMENT & DRIP SYSTEMS», Ізраїль у 2001 р. було укладено договір №16-02-01 про покупку обладнання, загальна вартість договору складає 46 500,00 дол. США.

Товар було отримано позивачем на загальну суму 31 094,36 дол. США згідно наступних ВМД № 751067 від 17.04.2001 р. на суму 7 980 дол. США (43 235,64 грн.), № 751068 від 17.04.2001 р. на суму 16 420,0 дол. США (88963,56 грн.), № 005997 від 25.04.2001 р. на суму 3500 дол. США (18 958,11 грн.), № 007479 від 23.05.2001 р. на суму 3 194,36 дол. США (17 288,20 грн.). В рахунок оплати за отриманий товар позивач перерахував на рахунок фірми «NETAFIM IRRIGATION EQUIPMENT & DRIP SYSTEMS», Ізраїль грошові кошти на загальну суму 11000 дол. США (курс 5,3295 грн./дол. США).

Позивач вважає, що ДПІ дійшла помилкового висновку про необхідність включення суми кредиторської заборгованості перед нерезидентом до валового доходу, як безповоротну фінансову допомогу після спливу трьох років з дати поставки товару.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишається нестягнутою після строку позовної давності.

          Щодо встановленого заниження податку на додану вартість на загальну суму 759118,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 28412,00 грн. по порушення пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР позивач зазначає наступне.

Податкові накладні, видані ТОВ «Техмет»для ТОВ «Вероніка ЛТД»оформлені належним чином та відповідають вимогам п.п 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97, крім того висновки ДПІ про ніби то не зазначення приз віща та ім’я по батькові посадової особи, яка підписувала ці накладні є надуманими, адже п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону не вимагає імен посадових осіб юридичної особи, що надає податкову накладну.

Тому, позивач вважає порушеним своє право на податковий кредит з податку на додану вартість за вказаними податковими накладними.

Відповідач в заперечення на позов зазначає, що якщо підприємство-кредитор (фірма «NETAFIM IRRIGATION EQUIPMENT & DRIP SYSTEMS») не пред’явлено вимоги щодо оплати товару, поставленого позивачу протягом 1095 днів з дати поставки, то господарське зобов’язання щодо погашення кредиторської заборгованості припиняється. Отже, сума кредиторської заборгованості перед нерезидентом включається до волового доходу відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 283/97-ВР як безповоротна фінансова допомога. Таким чином, позивачем занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за І квартал 2005 року в сумі 26 652,16 грн.

Податкові накладні видані ТОВ «НВП «Техмет»для позивача оформлені неналежним чином, з порушенням вимог п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», а саме не зазначено прізвище та ім’я по батькові посадової особи, яка підписувала ці накладні.

Тому відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, вказана податкова накладна складена ТОВ „НВП «Техмет», не має юридичної сили та доказовості і не може бути прийнята до уваги як первинний документ. Таким чином, позивачем занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 759 118,00 грн., а саме по періодам:

за лютий 2005 р. на суму ПДВ 160 630,00 грн.

за березень 2005 р. на суму ПДВ 372 400,00 грн.

за квітень 2005 р. на суму ПДВ 39 000,00 грн.

за травень 2005 р. на суму ПДВ 187 088,00 грн.

та завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 28 412,00 грн., а саме за травень 2005 р.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України „ Про державну податкову службу" від 04.12.90р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями),державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, товар було отримано позивачем на загальну суму 31 094,36 дол. США згідно наступних ВМД № 751067 від 17.04.2001 р. на суму 7980 дол. США (43 235,64 грн.), № 751068 від 17.04.01 р. на суму 16 420,0 дол. США (88 963,56 грн.), № 005997 від 25.04.01 р. на суму 3500 дол. США (18958,11 грн.), № 007479 від 23.05.2001 р. на суму 3194,36 дол. США (17 288,20 грн.). В рахунок оплати за отриманий товар позивач перерахував на рахунок фірми «NETAFIM IRRIGATION EQUIPMENT & DRIP SYSTEMS», Ізраїль грошові кошти на загальну суму 11000 дол. США (курс 5,3295 грн./дол.. США).

Станом на 01.01.2005 р. по вищезазначеному контракту в бухгалтерському обліку підприємства по Кт 632 рахується кредиторська заборгованість в сумі – 20 094,36 дол. США (106 608,62 грн.). Станом на 30.06.2007 р. в бухгалтерському обліку підприємства по Кт 632 рахується кредиторська заборгованість в сумі –20 094,36 дол. США (101 476,52 грн.). Протягом перевіряє мого періоду руху коштів та товару по вищезазначеному контракту не відбувалось.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валового доходу платника податку на прибуток відносяться суми безповоротної фінансової допомоги.

В пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України № 283/97-ВР визначено, що безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишається нестягнутою після строку позовної давності.

Згідно п.п.12.1.5 п. 12.1 ст. 12 цього Закону, платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а)          або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б)          або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, у разі якщо підприємство-кредитор (фірма «NETAFIM IRRIGATION EQUIPMENT & DRIP SYSTEMS», Ізраїль) не пред'явлено вимоги щодо оплати товару, поставленого Позивачу протягом 1095 днів з дати поставки, то господарське зобов'язання щодо погашення кредиторської заборгованості припиняється.

Отже, сума кредиторської заборгованості перед нерезидентом включається до валового доходу відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»як безповоротна фінансова допомога.

Таким чином, позивачем в порушення пп.4.І.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України № 283/97-ВР було занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за І квартал 2005 року в сумі 26 652,16 грн.

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість регулюється Законом України «Про податок на додану вартість». Перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 759 118,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 28 412,00 грн., а саме за травень 2005 р.

Відповідачем встановлено, що у 2005 році між позивачем та ТОВ «НВП «Техмет»було укладено ряд договорів поставки. Особою, яка підписала договір від імені ТОВ «НВП «Техмет»є Царенко Є.М., але відповідно всіх наявних баз даних директором та головним бухгалтером ТОВ «НВП «Техмет»значиться Ковалівська Людмила Миколаївна.

На виконання умов вищевказаних договорів Покупцем були перераховані грошові кошти в сумі 4725179,20 грн., в тому числі 787530 грн. податок на додану вартість, на розрахунковий рахунок Постачальника згідно з податковими накладними від 04.02.2005 р. №112, від 08.02.2005 р. № 124, від 21.02.2005 р. № 163, 11.03.2005 р. № 134, від 11.03.2005 р. №135, від 15.03.2005 р. № 285, від 15.04.2005 р. № 336, від 10.05.2005 р. № 423, в яких не було зазначено прізвище посадової особи, яка підписала ці податкові накладні.

ТОВ «Вероніка»на підставі зазначених податкових накладних включило до складу податкового кредиту у 2005 році 787530,00 грн. податку на додану вартість, а саме: у лютому –160630,00 грн., у березні –372 400,00 грн., у квітні –39000,00 грн., у травні –18708,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від З 1.01.2007 року по справі № 24/873-Б ТОВ „НВП „Техмет" було визнано банкрутом. На момент реєстрації товариства керівником було призначено Макогон Є.В., а відповідно до рішення від 22.06.2004 року №1 директором ТОВ „НВП „Техмет" було призначено Ковалівську Л.М. Старшим оперуповноваженим ГВПМ державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Лозовським А.Ю. було прийнято пояснення у Ковалівської Л.М., яка зазначила, що жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ „НВП „Техмет" не має. Влітку 2004 року познайомилась з незнайомим чоловіком, який запропонував їй заробити гроші, за це як він пояснив їй потрібно буде лише надати свій паспорт та ідентифікаційний код. Жодних документів, довіреностей на представництво її інтересів вона не підписувала, наміру займатись фінансово-господарською діяльністю не мала. Про те, що вона є директором ТОВ „НВП „Техмет" дізналась від співробітників податкової міліції.

Згідно з висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 22.11.2007 року №1018 підписи на податковій звітності, повідомленні про відкриття рахунку банку, заяві про взяття на облік платника податку на додану вартість виконані не Ковалівською С.М., а іншими особами.

Перевіркою встановлено, що ТОВ „Вероніка ЛТД" в порушення вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" віднесло до складу податкового кредиту 787530,00 грн. податку на додану вартість, в результаті чого занизило податок на додану вартість у розмірі 759118,00 грн.

Згідно з актом перевірки ТОВ „Вероніка ЛТД" заявило до відшкодування з бюджету податок на додану вартість за 2005 рік, а саме: у березні - 263169,00 грн., у квітні - 67612,00 грн., у травні - 36680,00 грн. Суми, заявлені товариством до відшкодування з бюджету за березень, квітень, травень 2005 року, були відшкодовані ТОВ „Вероніка ЛТД" у розмірі 310437,00 грн.

За розглядом акта перевірки державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва прийняла податкові повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0010362314/0, яким визначила 759118,00 грн. податку на додану вартість і 379559,00 грн. штрафних санкцій, №0010382314/0, яким визначила 26652,00 грн. податку на прибуток і 13326,00 грн. санкцій, та №0010372314/0 яким визначила зменшення бюджетного відшкодування 28412,00 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України „Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності (підпункт 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 зазначеного Закону).

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 215 Кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті. Скаржник не надав доказів щодо правомірності застосування положень законодавства Швеції до визначення строку позовної давності по контракту, укладеному з фірмою «NETAFIM IRRIGATION EQUIPMENT & DRIP SYSTEMS»(Ізраїль).

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону та підпункту 6.1.3 пункту 6.1 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459. із змінами і доповненнями), у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 05.12.2007р. №0010372314/0, №0010382314/0, №0010362314/0, від 09.02.2008р. №0010372314/1, №0010382314/1, №0010362314/1, №0010372314/2, №0010382314/2, №0010362314/2, №0010372314/3, №0010382314/3, №0010362314/3 є правомірними та такими, що прийняті у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в задоволенні позовних вимогах відмовити повністю.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.