Постанова № 28547643, 08.01.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2013 року Справа № 5013/1122/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Швець В.В. (доповідач),

суддів: Науменко І.М., Павловського П.П.

при секретарі: Литвин А.П.

Зміна складу колегії відбулась на підставі розпорядження голови суду Тупицького О.М. від 08.01.2013 р.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Олександрівської районної санітарно-епідемічної станції Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2012 року у справі №5013/1122/12

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ясенівська", село Ясенове, Олександрівського району, Кіровоградської області;

до відповідача Олександрівської районної санітарно-епідемічної станції Кіровоградської області, селище міського типу Олександрівка, Кіровоградської області;

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, селище міського типу Олександрівка, Кіровоградської області

про стягнення 43926,58 гривень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, Олександрівської районної санітарно-епідемічної станції, Кіровоградської області на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 43926,58 гривень, заподіяної в результаті ДТП, з яких 29004,1 гривень - реальні збитки, 14922,48 гривень - упущена вигода.

Позовні вимоги мотивовані тим, що водій автомобіля ВАЗ-2110 реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить Олександрівський районній санітарно-епідемічній станції Кіровоградської області, ОСОБА_4, рухаючись в населеному пункті селище міського типу Олександрівка, Кіровоградської скоїв ДТП. За що був притягнутий до кримінальної відповідальності.

В результаті ДТП позивачу була завдана шкода у вищевказаній сумі.

Рішенням господарського суду у справі №5013/1122/12, від 16 жовтня 2012 року (суддя Коротченко Л.С.) позовні вимоги задоволено частково.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що вина водія відповідача, у скоєні ДТП підтверджена вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області у справі №1117/403/12 (1/1117/20/12), від 5 червня 2012 року.

Тому з урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди у вигляді реальних збитків в сумі 29004,1 гривень.

Стосовно іншої частини позовних вимог то господарський суд дійшов висновку про те, що понесені витрати, на які посилається позивач, не належать до збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки останні є доходами, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Відповідач вважає, що розмір шкоди завищений товарознавчою експертизою не відповідає реальним пошкодженням та шкоді.

Відповідач просить спірне рішення скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог.

На апеляційну скаргу позивач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що строк розгляду апеляційної скарги, встановлений ст.102 ГПК України збіг 06.01.2013 р., колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Дніпропетровським апеляційним господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що 3 жовтня 2011 року водій автомобіля ВАЗ-2110 реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить Олександрівський районній санітарно-епідемічній станції Кіровоградської області, ОСОБА_4, рухаючись в населеному пункті селище міського типу Олександрівна, Кіровоградської скоїв ДТП.

В результаті споєння ДТП позивачу, СТОВ "Ясенівська", була причинена шкода згідно звіту №062-11 про експертну оцінку автомобіля, від 15 листопада 2011 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ марки СЗАП 8551-02 державний номерний знак т1ТК7808, станом на 15 жовтня 2011 року, склала 29004,1 гривень.

Вироком Олександрівського районного суду, Кіровоградської області у справі №1117/403/12 (1/1117/20/12), від 5 червня 2012 року визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2, статті 286 КК України водія відповідача ОСОБА_4, та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортним засобом на протязі 3 років.

На момент розгляду справи відповідач у добровільному порядку матеріальну шкоду не відшкодував.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, про відшкодування шкоди.

Доводи викладені відповідачем у апеляційній скарзі судова колегія вважає, необхідним відхилити.

Оскільки відповідачем протягом судового розгляду справи №5013/1122/12, не надано до суду жодних доказів на підтвердження своїх тверджень, не надано власного розрахунку завданої позивачу матеріальної шкоди, в тому числі не зазначено які норми законодавства були порушені експертом при здійснені розрахунку матеріальних збитків завданих СТОВ "Агрофірма Ясенівська".

Твердження стосовно завищення розміру шкоди експертом є лише припущенням.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до статті 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 Постанови Верховного Суду України №6, від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних прав за позовами про відшкодування шкоди", визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Враховуючи наявність вини водія автомобіля ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 у дорожньо-транспортній пригоді, господарський суд вважає, що відшкодовувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки має особа, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом на момент скоєння ДТП.

Оскільки на момент скоєння ДТП, автомобіль ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_2, знаходився у власності Олександрівської районної санітарно-епідемічної станції Кіровоградської області, що підтверджується копією витягу з книги наказів та не заперечується відповідачем, саме ця особа має відповідати за шкоду, завдану даним джерелом підвищеної небезпеки.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Олександрівської районної санітарно-епідемічної станції Кіровоградської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2012 року у справі №5013/1122/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий В.В. Швець

Судді І.М. Науменко

П.П. Павловський