Рішення № 28547546, 24.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/14267-2012 24.12.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Інгосстрах"доТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідача:Серветник Микола Анатолійовичпростягнення 23 239,03 грн. Суддя Бойко Р.В.Представники сторін: від позивача:Пушкарьова К.В.від відповідача:не з'явивсявід третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах»(надалі -ПрАТ «СК «Інгосстрах») звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»(надалі -ТОВ «СК «Райп») про стягнення 23 239,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «СК «Інгосстрах»на підставі договору страхування наземного транспорту №SIE0AK00020019 від 18.04.2007 р. внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Roomster», реєстраційний номер АК 4320 АР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen Multivan», реєстраційний номер АК 0923 АА, яким скоєно ДТП, застрахована ТОВ «СК «Райп»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/2341349), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2012 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Серветника Миколу Анатолійовича, розгляд справи призначено на 05.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 10.12.2012 р. у зв'язку із клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. у зв'язку із перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці справу №5011-48/14267-2012 передано для розгляду судді Джарти В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. справу №5011-48/14267-2012 прийнято до провадження суддею Джарти В.В. та розгляд справи відкладено до 24.12.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.12.2012 р. справу № 5011-48/14267-2012 передано на розгляд судді Бойко Р.В. у зв'язку із його поверненням з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2012 р. справу №5011-48/14267-2012 прийнято до провадження суддею Бойко Р.В.

Представник позивача в судове засідання 24.12.2012 р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та третя особа, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 24.12.2012 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 11 на яку було відправлено ухвалу суду від 10.12.2012 р., підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 14894224 від 15.10.2012 р.

Ухвала суду від 10.12.2012 р. за вказаною адресою отримана відповідачем 17.12.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 04346995.

Належне повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 10.12.2012 р., яка була надіслана за адресою вказаною в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач та третя особа були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2007 р. між ПрАТ «СК «Інгосстрах»та Андрощук Віктором Миколайовичем укладено договір страхування наземного транспорту №SIE0AK00020019, об'єктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом.

Предметом договору є страхування автомобіля марки Roomster», реєстраційний номер АК 4320 АР на випадок настання подій, перелік яких наведено у п. 7 Договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння транспортним засобом (угон); протиправні дії третіх осіб; стихійні явища, падіння предметів, напад тварин; пожежа, вибух, самозаймання транспортного засобу.

06.03.2011 р. о 21 год. 30 хв. на перехресті нерівнозначних вулиць Інтернаціональна та Токарева в м. Євпаторія АР Крим було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Roomster»та автомобіля gen Multivan», а саме: Серветник Микола Анатолійович, керуючи автомобілем n Multivan», реєстраційний номер АК 0923 АА рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з автомобілем Roomster», реєстраційний номер АК 4320 АР, під керуванням Андрощука Віктора Миколайовича, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Серветник М.А. вимог пунктів 1.5, 16.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Євпаторія №8781405 від 21.09.2011 р. та постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 10.03.2011 р. у адміністративній справі №3-704/2011 р., відповідно до якої Серветник М.А. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу, складеного 28.03.2011 р. Фізичною особою підприємцем Москвин Н.Ю. (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №11726/11 від 22.04.2011 р.) вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобілю Roomster», реєстраційний номер АК 4320 АР в результаті його пошкодження при ДТП складає 23 593,47 грн.

07.04.2011 р. власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля Roomster», реєстраційний номер АК 4320 АР звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №И-1824 від 15.04.2011 р. ПрАТ «СК «Інгосстрах», виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту №SIE0AK00020019 від 18.04.2007 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 22 443,47 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2658 та №2659 від 18.04.2011 р.

16.05.2011 р. власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля Roomster», реєстраційний номер АК 4320 АР звернувся до позивача із заявою в якій просив переглянути суму страхового відшкодування виплаченого на підставі страхового акту №И-1824 від 15.04.2011 р. у зв'язку із виявленням прихованих пошкоджень.

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу, складеного 17.05.2011 р. Фізичною особою підприємцем Москвин Н.Ю. (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №11726/11 від 22.04.2011 р.) вартість відновлюваного ремонту по додатковим пошкодженням, виявленим при візуальному огляді автомобіля Roomster», реєстраційний номер АК 4320 АР з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, складає 1 295,56 грн.

На підставі страхового акту №И-2473 від 30.05.2011 р. ПрАТ «СК «Інгосстрах», було проведено доплату суми страхового відшкодування в розмірі 1 295,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3557 від 30.05.2011 р. та меморіальним ордером №5 від 31.05.2011 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ «СК «Інгосстрах»перейшло в межах суми 23 739,03 грн. (23 593,47 грн. + 1295,56 грн.) право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України»від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Із довідки Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Євпаторія №8781405 від 21.09.2011 р. вбачається, що транспортний засіб -автомобіль swagen Multivan», реєстраційний номер АК 0923 АА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Roomster», реєстраційний номер АК 4320 АР, належить громадянину Шаповалу Юрію Михайловичу та знаходився під керуванням Серветник Миколи Анатолійовича.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля en Multivan», реєстраційний номер АК 0923 АА, застрахована згідно із полісом № АА/2341349 виданим Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Плюс" (після зміни найменування Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп").

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/2341349) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 23.02.2011 р. (00:00) по 22.02.2012 р.

Суд відзначає, що положення ст. 62 Конституції України закріплюють принцип презумпції невинуватості особи.

Обов'язок спростування наведеної обставини (надання постанови про притягнення до відповідальності згідно ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення чи доказів порушення кримінальної справи за незаконне заволодіння транспортним засобом) покладається на відповідача.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували притягнення Серветника М.А. до адміністративної відповідальності на підставі ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить про те, що останній керував транспортним засобом Multivan», реєстраційний номер АК 0923 АА на законних підставах, а тому шкода підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № АА/2341349) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза -500,00 грн.

Із змісту звітів вбачається, що відновлювальний ремонт з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 23 593,47 грн. + 1 295,56 грн. = 24 889,03 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Skoda Roomster", реєстраційний номер АК 4320 АР з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 24 889,03 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 23 739,03 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач регресною вимогою № 11-05/02-30 від 11.05.2012 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 23 739,03 грн.

Враховуючи визначені полісом № АА/2341349 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та розмір права, набутого позивачем в порядку регресу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 23 239,03 грн. (23 739,03 грн. 500,00 грн.), а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ТОВ «СК «Райп»на користь ПрАТ «СК «Інгосстрах» суми страхового відшкодування у розмірі 23 239,03 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 11; ідентифікаційний код 31158052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32; ідентифікаційний код 33248430) суму страхового відшкодування у розмірі 23 239,03 (двадцять три тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -28.12.2012 р.

Суддя Р.В.Бойко