Ухвала суду № 28545891, 10.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-2/17802-2012 10.01.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»Провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 14 463,01 грн.Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача Томін О.О.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 14 463,01 грн.

Ухвалою від 12.12.2012р. Господарським судом міста Києва за вказаним позовом порушено провадження у справі.

Від відповідача 28.12.2012р. через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти заявленого позову оскільки вважає його передчасним, а також надає суду докази сплати заявленої до стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 14 463,01 грн. (платіжне доручення № 12451 від 25.12.2012р.) і судові витрати просить віднести на позивача.

Представники позивача в призначене судове засідання не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з платіжного доручення № 12451 від 25.12.2012р., заявлена до стягнення сума страхового відшкодування була сплачена відповідачем позивачу 25.12.2012р., а отже між сторонами на даний час відсутній предмет спору та провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, відповідач сплатив позивачу суму страхового відшкодування 25.12.2012р., а позивач звернувся до суду з даним позовом 11.12.2012р.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідач вважає, що відсутня його вина у виникненні даного спору, оскільки на його думку Позивачем не було надано Відповідачу повного пакету документів, необхідних для виплати страхового відшкодування, а саме - не було надано доказів, що винна у ДТП особа керувала транспортним засобом на законних підставах, а отже що саме її відповідальність була застрахована Відповідачем.

Відповідач вважає, що в зв'язку з цим був вимушений витребовувати належні документи самостійно, і оскільки отримав їх 03.12.2012р. від ТОВ «Трансуспіх», то саме з цієї дати -03.12.2012р. Відповідач починає обраховувати встановлений ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»90-то денний строк для виплати страхового відшкодування, і оскільки Позивачем даний позов було подано до закінчення встановленого законом 90-то денного строку, Відповідач вважає, що відсутня його вина у виникненні спору.

Суд з такою думкою відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(далі - Закон) передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим із ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме Відповідач.

Статтею 38 Закону передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене Позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, тобто до Відповідача, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України №23/279 від 28.08.2012р.).

Тобто, в силу ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», регресний позов на підставі цих статей може подаватися відповідним страховиком вже наступного дня після виконання ним зобов'язання по виплаті страхового відшкодування страхувальнику (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України №2/125/3 від 13.11.2012р.).

При цьому до позивача, з моменту виплати страхового відшкодування, перейшло право вимоги до відповідача як до страховика, страхувальник якої відповідальний за заподіяний збиток, і неповідомлення страхувальником відповідача про настання страхового випадку не звільняє відповідача від виплати страхового відшкодування в порядку регресу, однак надає йому право пред'явлення регресного позову до страхувальника (аналогічної правової позиції зокрема притримується Вищий господарський суд України в постанові №53/128 від 14.09.2011р.).

Відповідачем не доведено суду наявності у Позивача обов'язку, подати Відповідачу докази законності керування автомобілем винною у ДТП особою, зокрема за наявності постанови суду (від 28.04.2011р.) якою винну у ДТП особу притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП, а не за ст. 126 КпАПУ (яка передбачає відповідальність за керування транспортним засобом без належних на це документів); і матеріали справи також не містять доказів, що винна у ДТП особа не мала при собі або не пред'явила чи не передала для перевірки відповідальному працівнику ДАІ документів, що підтверджують право користування чи розпорядження нею транспортним засобом.

Щодо посилань Відповідача на необхідність витребування ним у страхувальника (ТОВ «Трансуспіх») за Полісом № ВЕ/8293374 додаткових документів - що винна у ДТП особа керувала транспортним засобом на законних підставах та щодо питання повідомлення вказаним страхувальником та водієм (винною у ДТП особою) Відповідача про обставини ДТП, суд зазначає наступне.

Пунктом 37.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особою відповідальною за завдані у даному випадку збитки, відповідно до положень вказаного закону, в межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності є саме Відповідач.

Відповідно положень вказаного Закону, учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Тобто, вказаний Закон не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно договору майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум в межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Статтею 38 вказаного закону, визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Тобто зазначена стаття передбачає наявність права у страховика на пред'явлення регресного позову, а не відсутність такого права (даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України в Постанові від 07.11.2011р. винесеній за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України №48/562 від 22.06.2011р.).

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що сплачена позивачем сума судового збору за звернення до суду з даним позовом відповідно до ст. 49 ГПК України стягується на його користь з відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Припинити провадження по справі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»(м. Київ, вул. Білоруська, 3; ідентифікаційний код 20344871) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»(м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 33248430) 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст. 106 ГПК України.

Суддя І.О.Домнічева