Ухвала суду № 2854577, 23.09.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-38525/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2008р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Федорова М. О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області

на постанову Господарського суду Херсонської області від 17.08.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. у справі № 8/253-АП-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Бериславський машинобудівний завод”

до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Відкритим акціонерним товариством “Бериславський машинобудівний завод”подано позовпро визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області № 0000362301/0 від 19.05.2006р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 87 134 грн. 18 коп.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 17.08.2006р., залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. у справі № 8/253-АП-06 позов задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що сума податкового кредиту позивача сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від підприємств, які зареєстровані платниками податку на додану вартість; факт ненадходження податку на додану вартість до бюджету від постачальників відповідач не встановив; докази визнання недійсними укладених між позивачем та його постачальниками угод відсутні.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема: п. 1.8. ст. 1, п. 7.4., п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та зазначив, що однією з обовязкових вимог включення до податкового кредиту з податку на додану вартість є його сплата до Державного бюджету України, а право на його відшкодування виникає лише при надмірній сплаті, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті цього податку в ціні товару.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення став акт від 18.05.2006р. № 58/23//00211004 про результати додаткової невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету за результатами проведених зустрічних перевірок за 2004 рік в якому зазначено про зменшення заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ в розмірі 87 134 грн. 18 коп., в т. ч. за грудень 2004 року 85 007 грн., січень 2005 року 2 127 грн. 18 коп. у звязку з відсутністю факту сплати ПДВ в бюджет постачальниками позивача та неможливістю підтвердити включення ПДВ до їх податкових зобовязань.

Відповідно до пп. 7.2.1., абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. Закону України “Про податок на додану вартість” (станом на момент здійснення господарських операцій) платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну; податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 1.8. ст. 1, пп. пп. 7.7.1., 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 цього Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом; суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду; у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична надмірна оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг), які підтверджені виписаними відповідно вимог чинного законодавства податковими накладними особами, зареєстрованими як платники такого податку, а підставою є дані податкової декларації за звітний податковий період. При цьому будь-які порушення такими постачальниками вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову є вірним, а вимоги відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України,

ухвалив:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області відхилити, а постанову Господарського суду Херсонської області від 17.08.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 21.11.2006р. у справі № 8/253-АП-06 залишити без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.

Судді (підпис) Голубєва Г. К.

(підпис) Карась О. В.

(підпис) Рибченко А. О.

(підпис) Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар Міненко О. М.