Ухвала суду № 28544447, 11.01.2013, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 1713/1724/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2013 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Поліщук Т.М., перевіривши виконання вимог ст.ст. 109-120 ЦПК України по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на майно,-

встановила:

ОСОБА_1 звернувся в Острозький районний суд Рівненської області з позовною заявою до КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» та просить визнати за ним право власності на будівлі по виготовленню будівельних блоків та будівлю цеху вібролиття, що знаходяться в АДРЕСА_1.

Позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України. Позовна заява ОСОБА_1 подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України.

В порушення п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України в позовній заяві не визначено ціни позову, яка у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна (п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України), відповідно не можливо визначити 1% для сплати судового збору.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що йому у пайовому фонді КСП "Мир" належала частка на суму 18900 грн., в рахунок якої було передано автогараж АДРЕСА_1. Однак доказів виділення йому в натурі приміщення вказаного автогаража та асфальтового майданчика із зазначенням їх розміру та технічних характеристик не додає .

Разом з тим ОСОБА_1 додає технічні паспорти на будівлю цеху по виготовленню будівельних блоків та на будівлю цеху вібролиття, які знаходяться в АДРЕСА_1, та просить визнати за ним право власності на вказані будівлі, однак в позовній заяві відсутні обґрунтування та посилання на норми матеріального права, якими він обґрунтовує дані позовні вимоги. З позовної заяви не зрозуміло на підставі якого саме правочину позивач просить визнати за ним право власності на переобладнані та самочинно збудовані приміщення.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

До позовної заяви не додано відповідного розпорядження (рішення) компетентного органу про виділення земельної ділянки для розміщення об'єкта будівництва, яке підтверджує правовий статус земельної ділянки, на якій розташоване самочинне будівництво, що унеможливлює встановлення фактичного власника (користувача) даної земельної ділянки за яким на його вимогу відповідно до ст.376 ЦК України суд може визнати право власності на нерухоме майно.

Не зазначено доказів про надання позивачу відповідного дозволу на проведення перепланування автогаража на будівлю цеху по виготовленню будівельних блоків та виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення добудови будівлі цеху вібролиття .

Відповідно до ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частиною 2 ст.331 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію.

Однак позивач не зазначив доказів про прийняття або можливість прийняття в експлуатацію (узгодження з відповідними службами - пожежною службою, службами енерго- газо- водопостачання, санітарною службою, тощо) самочинно побудованих будівель з огляду на дотримання будівельних норм а також санітарним, екологічним та протипожежним.

До позовної заяви не додано доказів про звернення позивача до відповідної інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єктів до експлуатації та відсутні посилання на докази щодо зазначених обставин.

В справі відсутнє обґрунтування позову саме до КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», так як із позовної заяви не вбачається які саме права позивача були порушені відповідачем по справі, оскільки звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

У позові не вказано, у чому полягає спір, чиї права порушенні самочинним будівництвом, не надано документів щодо неможливості набуття права власності на самочинне будівництво в позасудовому порядку та докази звернення з цього приводу до відповідних служб, відсутня відмова компетентного державного органу щодо узаконення самочинного будівництва та відмова органу місцевого самоврядування у визнанні за позивачем права власності на дане майно.

Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

В порушення вищевикладеного, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує належну сплату судового збору.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України, позивач повинен подати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

В порушення вказаних вимог, позивачем не подано копій позовної заяви та документів, що додаються до неї.

Згідно частини першої статті 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Ухвалою суду від 27 грудня 2012 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу було надано строк для усунення недоліків, а також було роз'яснено наслідки невиконання ухвали.

Копія ухвали була отримана позивачем 03.01.2013р. (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення).

Однак у встановлений строк позивач недоліки позовної заяви не усунув, тому відповідно до вимог ст. 121 ч.2 ЦПК України її слід вважати неподаною та повернути позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.121 ЦПК України,

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на майно вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Острозького районного судуПоліщук Т.М.