Ухвала суду № 2854178, 01.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

“01” квітня 2008 року Справа № 5/2685-19/5182А

к/с № К-37684/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання Ликовій В.Б.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекцій у м. Львові

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 року

у справі№ 5/2685-19/5182А

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”

доДержавної податкової інспекцій у м. Львові

проскасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Львівобленерго” (далі ВАТ “Львівобленерго”) звернулося до господарського суду Львівської області із позовом до Державної податкової інспекцій у м. Львові (далі ДПІ у м. Львові) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000271530/1/19017 від 18.11.2005 року.

Постановою господарського суду Львівської області від 13.07.2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2006 року позовні вимоги задоволено повністю. Судові рішення мотивовано відсутністю обовязку у ВАТ “Львівобленерго” перераховувати частини прибутку до державного бюджету, оскільки держава не є його акціонером; платіж, визначений позивачу, не є податком, збором (обовязковим платежем), у розумінні приписів Закону України “Про систему оподаткування”, і не може бути визначений у формі податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у м. Львові оскаржила його у касаційному порядку. В касаційні скарзі відповідач просить оскаржене рішення скасувати. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме п. 36 ст. 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 року № 50, якою затверджено Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

У запереченнях на касаційну скаргу ВАТ “Львівобленерго” просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями ДПІ у м. Львові здійснено невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем п. 36 ст. 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 року № 50.

В ході перевірки встановлено, що позивачем не перераховано частину прибутку, яка припадає на акції держави, у розмірі 26,98% статутного фонду ВАТ “Львівобленерго”.

Зазначене порушення відображено в акті перевірки від 06.10.2005 року № 10/15-1/00131587, на підставі якого, у порядку визначеному Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” 18.11.2005 року прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000271530/1/19017, яким позивачу нараховано до сплати 133 900 грн. податкового зобовязання за платежем частина прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 року № 794 “Про утворення Національної акціонерної компанії “Енергетична компанія України” було утворено НАК “Енергетична компанія України” у формі відкритого акціонерного товариства, 26,98% акцій якої передано у статутний фонд ВАТ “Львівобленерго”.

Відповідно до довідки реєстратора ВАТ “Львівобленерго” ТОВ “Інтер-Сервіс-Реєстр” від 11.08.2005 року № 923/АТ Національна акціонерна компанія “Енергетична компанія України” є власником 52341874 акцій на суму 13085468,50 грн., що становить 26,98% статутного фонду.

Відповідно до п. 36 ст. 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2005 рік належить частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучаються до бюджету.

Статтею 65 зазначеного Закону встановлено, господарські організації: державні, казенні підприємства та їх обєднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші субєкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Із аналізу зазначеної норми вбачається, що відрахування частини прибутку (доходу) повязано із наявністю в статутному фонді субєкта господарювання частки держави.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтримує позицію судів попередніх інстанцій стосовно відсутності обовязку у ВАТ “Львівобленерго” перерахування частини прибутку до державного бюджету, оскільки держава не є його акціонером.

Водночас, судами безпідставно надано перевагу Закону України “Про систему оподаткування”, не взявши до уваги правило дії законів у часі та статус Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

Як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України), конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Разом з тим, не дивлячись на те, що деякі мотиви, яким керувався суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення, є помилковими, справа по суті вирішена правильно, в звязку з чим постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 рокупідлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 210 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекцій у м. Львові залишити без задоволення, апостанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГ.К. Голубєва Судді

підписА.І. Брайко

підписО.В Карась

підпис

А.О. Рибченко

підписМ.О. Федоров

З оригіналом згідно

В. Секретар В.Б. Ликова