Ухвала суду № 2854136, 29.01.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

__________01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“29” січня 2008 року                                                          Справа № 3/628-АП-18/84/06-АП

                                                                       к/с № К-34509/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                               Голубєвої Г.К.

Суддів                                                           Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Пологівської міжрайонної держаної податкової інспекції Запорізької області

на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 04.10.2006 року

та постанову господарського суду Запорізької області від 09.06.2006 року

у справі № 3/628-АП-18/84/06-АП

за позовом                Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Роздорівська”

до                                Пологівської міжрайонної держаної податкової інспекції Запорізької області

про      визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Роздорівська” (далі – ТОВ “Агрофірма “Роздорівська”) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Пологівської міжрайонної держаної податкової інспекції Запорізької області (далі – Пологівська МДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000452320/0/0 від 01.07.2005 року та № 0000592320/0 від 04.07.2005 року.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.10.2006 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Пологівська МДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” стосовно віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання продуктів харчування.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Пологівською МДПІ проведено комплексну документальну перевірку дотримання ТОВ “Агрофірмою “Роздорівська” вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року .

В ході перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме у 2004 році позивачем віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість з витрат, які не використовувалися в господарській діяльності, тобто не відносяться до валових витрат:

-   витрат на придбання продуктів харчування, шпагату, ковдр, подушок;

- витрат по виготовленню державних актів на право власності, які належать орендодавцям – фізичним особам.

Зазначені порушення відображені у акті перевірки від 30.06.2005 року № 42/232/23-121/31522809, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0000592320/0 від 04.07.2005 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3344,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1672 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.07.2005 року № 0000452320/0/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 3971 грн. – основний платіж та 1985,50 грн. – штрафні санкції.

Пунктами 11.21, 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” змінено порядок справляння податку на додану вартість переробними підприємствами за реалізовані молоко, молочну продукцію, м’ясо і м’ясні продукти та щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини та

На виконання зазначених норм Кабінетом Міністрів України постановою від 12.05.1999 року № 805 затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, постановою від 26.02.1999 року № 271 Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у 2004 році позивач придбавав у сторонніх осіб продукти харчування (олію, цукор, макарони), вартість яких частково включив до складу податкового кредиту, оскільки здійснював господарську діяльність у сфері забезпечення громадського харчування.

Відтак, враховуючи приписи п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”позивачем правомірно понесені витрати на придбання продуктів харчування відображені в податковому кредиті загальної податкової декларації з податку на додану вартість.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій контролюючим органом не доводилися обставини, які б свідчили про невідповідність зазначеної загальної податкової декларації первинним документам та бухгалтерському обліку платника податків.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов’язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Пологівської міжрайонної держаної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 04.10.2006 року та постанову господарського суду Запорізької області від 09.06.2006 року – без змін.

Справу № 3/628-АП-18/84/06-АП повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

З оригіналом згідно

В. секретар                                                                             В.Б. Ликова