Рішення № 28541259, 09.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/15608-2012 09.01.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Родоніт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна"

про стягнення 6 737,47 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Голеня С.О. -за довіреністю;

від відповідача: Мирона М.В. -за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Родоніт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайт-україна" про стягнення 6 737,47 грн., з яких 5 641,72 грн. заборгованості, 436,91 грн. пені та 343,60 грн. 3 % річних, 315,24 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 27/09-08/28-09-0 від 01.07.08 р.

Ухвалою від 08.11.12 р. суддею Мельником С.М. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.12.12 р.

09.01.13р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові матеріали по справі.

Представник позивача в судовому засіданні подав розрахунок заборгованості та довідку про сплату відповідачем суми основного боргу, позовні вимоги в частині стягнення суми пені, 3% річних, інфляційних підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 09.01.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Родоніт»(надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділайт-Україна" (надалі -відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 27/09-08/28-09-0 (надалі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник поставляє та передає у власність покупця товари разом з товаросупроводжувальною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець приймає такі товари та своєчасно сплачує їх вартість. Постачальник поставляє покупцю товари, відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами й в асортименті зазначеними у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 5.1. Договору, Покупець оплачує товар шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу протягом 28 календарних днів з дати отримання товару покупцем, що вказана в накладних.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 6 631,56 грн., що підтверджується відповідними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

На час звернення до суду заборгованість відповідача складала 5 271,72 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, сплативши суму заборгованості під час розгляду справи по суті, що підтверджується платіжним дорученням №2473 від 05.12.12р.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1.7. додаткової угоди №1 до Договору, сторони передбачили, що за прострочення терміну платежу Покупець сплачує на користь постачальника на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми простроченого платежу протягом всього періоду протрочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 408,19 грн. пені, 320,69грн. 3 % річних та 293,44 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми 408,19 грн. пені, 320,69грн. 3 % річних та 293,44 грн. інфляційних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення суми основного боргу провадження у справі належить припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙТ-УКРАЇНА" (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12; код ЄДРПОУ 35847906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Родоніт»(02660, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101-А; код ЄДРПОУ 34425622) 408 (чотириста вісім) грн. 19 коп. пені, 320 (триста двадцять) грн. 69 коп. 3 % річних, 293 (двісті дев'яносто три ) грн. 44 коп. інфляційних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.01.13 р.

Суддя С.М. Мельник