Постанова № 28540952, 18.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"18" грудня 2012 р. Справа № 2-а-13338/12/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - Ізюмська ОДПІ Харківської області ДПС, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, в якому просить суд стягнути грошові кошти з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства на користь бюджету у розмірі 106303,08 грн., в погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство перебуває на обліку в Ізюмській ОДПІ Харківської області ДПС з 07.05.1997 року, як платник податків. Станом на 01.10.2012 року сума податкового боргу підприємства за другий квартал 2012 року, що підлягає стягненню становить 106303,08 грн., основний борг складає 104223,43 грн., пеня 2079,65 грн., а саме: плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення - 53419,87 грн.; збір за спеціальне використання води - 38260,16 грн.; надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - 37,05 грн; надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - 4537,91 грн.; надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти - 10048,09 грн., який виник внаслідок несплати у встановлений строк податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податку у відповідних деклараціях, наданих платником податків за № 9039854571 від 12.07.2011 року, № 9040276018 від 13.07.2012 року, № 9039124999 від 09.07.2012 року, який до теперішнього часу не сплачено.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, 17.12.2012 року надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та вчасно, 11.12.2012 року, 17.12.2012 року надав до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду заперечення та додаткові документи, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем є комунальне підприємство та знаходиться у власності Ізюмської територіальної громади від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області. Також відповідачем зазначено, що податковим органом в обґрунтування заявлених позовних вимог покладено посилання на податкові вимоги від 16.10.2001 року № 1/47 та від 21.11.2001 року № 2/107, що не узгоджується з періодом виникнення заборгованості.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на піставі наявних доказів.

Враховуючи зазначене, суд на підставі ч.6 ст.128 КАС України розглянув справу у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство зареєстроване як юридична особа 16.04.1997 р. та перебуває на обліку як платник податків в Ізюмській ОДПІ Харківської області з 07.05.1997 р. (а.с. 4).

Ізюмським комунальним виробничим водопровідно-каналізаційним підприємством до податкового органу були надані декларації з податку на додану вартість № 9039854571 від 12.07.2011 року, № 9040276018 від 13.07.2012 року, № 9039124999 від 09.07.2012 року, якими відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 104 223,43 грн.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підляає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 ст.89 Податкового кодексу України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Суд звертає увагу на те, що підприємство відповідача є комунальним, яке не підлягає приватизації.

Статтею 96 Податкового кодексу України встановлений порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств. Відповідно до приписів п. 96.2 зазначеної норми, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Матеріали справи свідчать, що Ізюмською ОДПІ проведено заходи по стягненню податкового боргу. Позивачем було направлено першу податкову вимогу № 1/47 від 16.10.2001 р., яку відповідач отримав 25.10.2001 р. Другу податкову вимогу № 2/107 від 21.11.2001 р. отримано відповідачем 27.11.2001 р. (а.с. 6,7).

18.03.2002 року Ізюмською ОДПІ Харківської області було прийнято рішення № 16/24-24673063/2448 «Про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів». На все майно та майнові права зареєстровано податкову заставу.

Згідно витягу № 31496488 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 23.05.2011 року, всі активи Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства згідно акту опису № 1/24673063 від 20.05.2011 року знаходяться у податковій заставі.

Згідно довідки Ізюмської ОДПІ Харківської області ДПС від 17.12.12 року, податковий борг Ізюмського комунально виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства з часу складання вказаних податкових вимог не переривався.

11.07.2012 р. та 14.09.2012 р. Ізюмському міському голові надіслано подання про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу відповідача. 18.05.2012 р., 23.07.2012 р. на адресу позивача надійшли відповіді від виконавчого комітету Ізюмської міської ради про відсутність коштів на погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п.20.1.18, п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, позивачем надано достатніх переконливих доказів щодо вжиття заходів по погашенню податкового боргу шляхом стягнення коштів з юридичної особи. Вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Оцінивши належність та допустимість наданих суду доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність заявлених вимог та задовольняє позов у повному обсязі,оскільки судом встановлено, наявність у відповідача - Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства податкового боргу, який не сплачено у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізіційного підприємства про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Ізюмського комунально виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (місцезнаходження: 64300, Харківська область, м.Ізюм, вулиця Калініна, буд.11; ідент. код 24673063) на користь бюджету грошові кошти у розмірі 106303,08грн. (сто шість тисяч триста три гривні вісім копійок), в погашення податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 25.12.12 року.

Суддя Мельников Р.В.