КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2012 року 13:13 2а-3015/12/1070
м. Київ
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Горбунова К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліком ЛВ»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Геліком ЛВ»(далі -позивач) з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000852301/1421 від 18.05.2012, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4-й квартал 2011 року у розмірі 2677585 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з висновками, зробленими відповідачем в акті перевірки від 23.04.2012 №918/1-220/30889103, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, заперечує проти зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, вказаної у податковому повідомленні-рішенні від 18.05.2012 за №0000852301/1421 у зв'язку з тим, що відповідач неправильно тлумачить положення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України. Вважає, що позивач правомірно включив до податкової звітності наступних податкових періодів всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, розраховану у І кварталі 2011 р., в тому числі суму збитків 2677585 грн., отриманих товариством у 2010 році. Стверджує, що до складу валових витрат підприємства правомірно включено сплачені проценти по кредиту у сумі 2977663 грн., оскільки ці виплати здійснено у зв'язку із веденням безпосередньої господарської діяльності позивача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, а також зазначив, що валові витрати виникли у зв'язку з укладенням у 2007 р. кредитного договору та необхідністю погашення відсотків по ньому, що співпало з фінансовою кризою, зокрема, у будівельній галузі.
Представник відповідача проти позову заперечував, вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити. У судовому засіданні представник відповідача послався на те, що позивачем порушено пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України та зазначив, що до складу ІІ кварталу 2011 р. включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 р. без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Відтак, оскаржуване рішення прийнято згідно з вимогами ПК України, відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
У судовому засіданні представником відповідача визнано, що витрати товариством по сплаті відсотків за кредитним договором здійснено в межах господарської діяльності і, відповідно, правомірно включено до складу валових витрат у 2010 році.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, які склалися між сторонами.
Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Геліком ЛВ»зареєстровано як юридична особа державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації 24.03.2000, а Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області 31.03.2000 товариство взято на облік як платника податків за №1651.
У період з 26.03.2012 по 23.04.2012 на підставі направлення від 26.03.2012 №37, виданого згідно з наказом ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС від 26.03.2012 №54, проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Геліком ЛB»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.01.2011. За результатами перевірки складено акт від 23.04.2012 №918/1-220/30889103 (далі - Акт перевірки).
У висновках Акта перевірки зафіксовано, що позивачем порушено вимоги п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі -Закон №334), п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік на загальну суму 5655248 грн., в т.ч. за І кв. 2011 р. - 2977663 грн., за ІІ кв. 2011 р. - 2677585 грн., ІІ-ІІІ кв. 2011 р. - 2677585 грн., ІІ-ІV кв. 2011 р. - 2677585 грн., а також занижено податок на прибуток у розмірі 94885 грн. за І квартал 2011 р.
Зокрема, перевіркою встановлено, що позивачем згідно з кредитним договором, укладеним з Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком 14.03.2007 за №66/07, отримано кредит в сумі 14500000 грн. під заставу майна позивача. Повернення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами у відповідності до графіку (поквартально по 850000 грн.). Повернення кредиту та низька рентабельність підприємства призвела до збитків підприємства починаючи з 2008 року. ТОВ «Геліком ЛB»задекларовано податку на прибуток 2008 р. - 1913 грн., 2009 р. - 230 грн., 2010 р. - 0 грн.
У листопаді 2010 р. Акціонерний комерційний промислово - інвестиційним банк у зв'язку з тим, що ТОВ «Геліком ЛВ»не сплачував відсотки по кредиту, продав права на кредитний договір від 14.03.2007 № 66/07 колекторській компанії «Ізі Лайф». Тому, починаючи з 1 кв. 2011 р. проценти по кредиту не нараховувались.
Перевіркою формування складу валових витрат у І кварталі 2011 р., задекларованих ТОВ «Геліком ЛВ», встановлено порушення п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994. В Акті перевірки відповідачем зазначено, що порушення полягає у віднесенні до валових витрат сплачених відсотків по кредиту, не пов'язаних із веденням власної господарської діяльності, оскільки згідно з наданими до перевірки документами, деклараціями про прибуток підприємства ТОВ «Геліком ЛВ»протягом перевіряємого періоду декларувало від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток (збитки), тобто діяльність без отримання доходу (прибутку). Відповідач в акті перевірки зазначив, що в порушення п.п.5.5.1 п.5 ст.5 Закону України № 334 товариством завищено валові витрати на суму 2977663 грн.
На підтвердження використання отриманого кредиту у власній господарській діяльності ТОВ «Геліком ЛВ»надало копію договору від 14.03.2007 № 66\07, укладеного між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком і позивачем. Предметом договору було надання банком на платній основі підприємству кредиту у сумі 14500000 грн. для будівництва головного корпусу цеху з виробництва дерево-полімерних виробів, тобто на цілі, передбачені правовстановлюючими документами товариства.
Відповідно до виписки по рахунку 20732331270824, відкритого Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком для обслуговування кредиту ТОВ «Геліком ЛВ», вся сума займу, яка була отримана позивачем у банківській установі, використана тільки на розрахунки з постачальниками та на розрахунки за виконані будівельні роботи, тобто на ведення господарської діяльності платника податку - ТОВ «Геліком ЛВ».
Згідно з реєстрами проплачених документів і виписками по рахунку вбачається здійснення позхивачем витрат на погашення процентів за вказаним кредитним договором.
У декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 р. задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 2977663 грн. На формування вказаного об'єкта (рядок 08 декларації) вплинуло значення рядка 04.13 «інші витрати крім визначених у 04.1-04.12», а саме - 3062616 грн., куди входять нараховані та сплачені проценти у 2010 р. за користування кредитними коштами згідно з договором №66/07 від 14.03.2007 у сумі 3003100 грн. Таким чином, саме від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (2010 р.) у сумі 2977663 грн. перенесено позивачем до рядка 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»декларації за І квартал 2011 р.
Оскільки за результатами діяльності товариства у І кварталі 2011 р. від'ємне значення об'єкта оподаткування зменшилось і склало 2677585 грн., то саме цю суму перенесено до наступних податкових періодів.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 відповідачем встановлено відображення у рядку 06.6 декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 р.) у сумі 2677585 грн., тобто встановлено завищення задекларованих товариством показників у рядку 06.6 декларації на загальну суму 2677585 грн. У ході перевірки встановлено, що позивачем віднесено до складу рядка 06.6 декларації від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 р. у сумі 2677585 грн., що, на думку відповідача, суперечить чинним нормам податкового законодавства.
Отже, відповідач дійшов висновку, що товариством в порушення п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 2677585 грн., в т.ч. за II квартал 2011 р. -2677585 грн., ІІ-ІІІ квартал 2011 р. - 2677585 грн., II- IV квартал 2011 р. -2677585 грн.
ТОВ «Геліком ЛВ»подано заперечення на Акт перевірки. 21.05.2012 товариство отримало лист від ДПІ у Обухівському р-ні Київської області ДПС від 14.05.2012 за №942/10/220, з якого вбачається, що податковий орган вважає висновки перевірки правомірними.
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.12 №0000852301/142169 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2677585 грн.
Судом досліджено висновок спеціаліста за результатами проведеного документального дослідження окремих питань фінансово - господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Геліком ЛB» від 15.06.2012. Дослідження проведено спеціалістом - економістом ОСОБА_1, яка має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта по проведенню судово-економічних експертиз (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта № 7344 від 18.11.2005, яке видане ЕКК МВС України, свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта № 92 від 26.03.2010, видане ЕКК МВС України). У цьому висновку спеціаліста зазначено, що висновки, зроблені в акті від 23.04.2012 № 918/1-220/30889103 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Геліком JIB»(код за ЄДРПОУ30889103) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011 р.»про порушення підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 33/94 -ВР від 28.12.1994 у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97- ВР, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України від 02.12.2011 року №2755-YI, про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік на загальну суму 5 655 248,00 грн. та заниження податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 94885 грн. документально та нормативно не підтверджуються.
Фактична наявність вказаних валових витрат у 2010 р. відповідачем визнається.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спір виник між сторонами через прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення у зв'язку з включенням позивачем до складу від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у І кварталі 2011 р. (та в подальших податкових періодах) збитків (показника від'ємного значення) за результатами діяльності у І кварталі 2011 р. та у 2010 р.
Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
У 2010 році та до 31 березня 2011 року правила оподаткування податком на прибуток визначались Законом України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а з 1 квітня 2011 року - положеннями Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
За загальним правилом пункту 16.4 статті 16.4 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.
Пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону передбачено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень.
Відтак, від'ємне значення минулих років є складовою частиною витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу витрат саме в цьому періоді було передбачено положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.
Однак, із 1 квітня 2011 р. в силу пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»втратив чинність. Відтак, з 1 квітня 2011 року відносини з приводу оподаткування податком на прибуток регулюються розділом ІІІ Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
До 1 квітня 2011 року правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування (залишків) наступних податкових періодах регулювалися положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачає спеціальні правила застосування у 2011 році положень пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу, якими передбачено правила перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками податкового року на валові витрати першого календарного кварталу наступного податкового року.
Так, в силу пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Наведені вище норми не містять обмежень щодо формування об'єкту оподаткування за І-й квартал 2011 року лише виходячи з результатів господарських операцій, отриманих у першому кварталі 2011 року, та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І-го кварталу 2011 року з 2010 року.
Суд зазначає, що ПК України прямої заборони щодо відображення у податковій декларації за І-й квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1-й квартал 2011 року з урахуванням такого за попередній звітній період (тобто і за 2010 рік) не містить, а витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПК України, і цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».
Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у І-му кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу цього показника з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування і за ІІ-й квартал 2011 року, що підтверджується і вищевказаним висновком спеціаліста.
При цьому, суд бере до уваги, що саме сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, яка позивачем розрахована за 2010 рік і відображена в декларації на прибуток підприємства у ІІ, ІІ-ІІІ, ІІ-ІV кварталах 2011 року, відповідачем не оспорюється і правильність її обрахунку під сумнів не ставиться.
Таким чином, позивачем доведено в судовому засіданні правомірність включення до складу валових витрат (об'єкта оподаткування) у І кварталі 2011 року коштів у сумі 2977663 грн., сплачених позивачем в рахунок погашення процентів за кредитним договором №66/07, тобто для господарської діяльності позивача.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зазначене тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, вся сума розрахованого такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат у наступних звітних періодах 2011 року до повного погашення.
У деклараціях за ІІ, ІІ-ІІІ, ІІ-ІV квартали 2011 року позивач вказав суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (рядок 06.6 декларації), тобто від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у розмірі 2677585 грн., яка сформована у зв'язку із врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року в розмірі 2977663 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем до витрат підприємства за І-ІV квартали 2011 року правомірно включено розраховане від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року, в сумі 2977663 грн., оскільки вказана сума є саме результатом розрахунку об'єкта оподаткування відповідно до викладених вище правових норм, а не результатом, як зазначає відповідач, господарської діяльності позивачем за перший квартал 2011 року.
Таким чином, суд звертає увагу на неправильне тлумачення відповідачем положень частини 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Ураховуючи, що відповідачем неправомірно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток товариства на 2977663 грн., суд дійшов висновку про необґрунтоване визначення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні суми 2977663 грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, складаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач не дотримався вимог положень Податкового кодексу України в частині відображення у рішенні норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків.
З огляду на вищевикладене, висновок відповідача про порушення позивачем п.150.1 ст.150 і п.3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України є необґрунтованим, а твердження відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не відповідають дійсності.
Суд зазначає, що відповідач не взяв до уваги обставини щодо правомірності формування позивачем валових витрат у минулих податкових періодах; правильності визначення та декларування показника від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у І-ІV кварталах 2011 р. з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік та І-й квартал 2011 року; невірно з'ясував зміст пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України та прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012.
Оскільки податкове повідомлення-рішення №0000852301/1421 від 18.05.2012 прийнято у зв'язку із помилковим встановленням порушення позивачем вимог п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України та пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, то воно є протиправним і підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач сплатив судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000852301/1421 від 18.05.2012, винесене Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліком ЛВ" судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 31 липня 2012 р.
Судове рішення № 28540118, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 26.07.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3015/12/1070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: