Постанова № 28540082, 02.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/4495/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чабаненко С.В.

при секретарі - Книш Г.В.

за участю: представника позивача - Головко В.А.

представника відповідача - Логвінової Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Дніпровагонмаш» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2011 № 0001768811 про визначення грошового зобов'язання платника податків, виданого СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем видане на підставі акту № 1601/08-02/1-05669819 від 09.11.2011 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Дніпровагонмаш» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України щодо фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Алерт», ПП «Алерт-Плюс», ПП «Авеланж», ПП «Арона Сервіс», ПП «Саланг-ТМ», ПП «Асіст», ТОВ «Інтермарксервіс», ПП «Маркап», ПП «Альпарі-Т», ПП «Агат Сервіс», ПП «Астелікс-2007», ПП «Алівіс», ПП «Оріль», ПП «Алькасар Плюс» за період з 01.06.2008 по 19.10.2011.

Вказаним актом було зафіксовано порушення ПАТ «Дніпровагонмаш»:

- пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР з врахуванням вимог п.1.23 ст. 1 та вимог ст.ст. 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996, ч.1, ч.5 ст. 203, ч. 1, ч.2 ст. 215 та ч. 2 ст. 207, ч. 1ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-1У (із змінами та доповненнями), п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-ІУ (із змінами та доповненнями), встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009р. у сумі 46 948,00 грн. та заниження податку на прибуток всього у сумі 39 571,00 грн.

- пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), ч. 1 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215 та ч.2 ст. 207, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-ІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено різницю між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 5 959,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення що включається до складу податкового кредиту наступного періоду (р.26 декларації) за серпень 2011р. на суму 3 563,00 грн., та завищення суми бюджетного відшкодування (р.25 декларації) на загальну суму 2 396,00 грн.

З фактами, викладеними в Акті Позивач не погодився та подав Відповідачу заперечення. Крім цього, винесені повідомлення-рішення Позивач оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та, згодом, до Державної податкової служби України, однак, рішеннями від 31.01.2012р. та 06.03.2012р. відповідно, у задоволенні скарг відмовили.

З винесеним податковим повідомленням-рішенням № 0001768811 від 25.11.2011р., ПАТ «Дніпровагонмаш» не погоджується, та вважає таким, що винесено необгрунтовано, безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства України. В обгрунтування своєї позиції позивачем зазначено, що висновки відповідача безпідставно обґрунтовані тим, що в ході кримінальної справи від 05.05.2011р. № 2011531008011 досліджено, що підприємства ПП «Маркап» та ПП «Альпарі-Т» створені з метою прикриття незаконної діяльності для здійснення транзиту та конвертації безготівкових коштів в готівку за грошову винагороду. Службові особи вищезазначених підприємств є формальними засновниками і посадовими особами та до фінансово-господарської діяльності не мають ніякого відношення. Тому господарські відносини, які були здійснені від імені цих підприємств, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

З огляду на зазначене, Відповідач зробив висновок, що операції з придбання ТМЦ у постачальників ПП «Маркап» та ПП «Альпарі-Т» не підтверджуються, правочини, що укладені між зазначеними підприємствами визнано нікчемними та такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинений удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, а також встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних поставок.

З даними посиланнями та обґрунтуванням порушення зазначених норм законодавства Позивач не погоджується, в обґрунтування посилається на вимоги ст. 55 Господарського кодексу України, ст.ст. 180 та 181 ГК України, та зазначає, що договір № 712 від 18.08.2009р. на постачання продукції згідно зі специфікаціями до Договору, а саме: наконечник М8х 1,4x30, укладений між ВАТ «Дніпровагонмаш» та Приватним підприємством «Маркап», підписаний належними особами сторін та скріплені печатками підприємств, за яким Сторони належним чином виконали свої зобов'язання. Крім цього, претензій у сторін відносно своєчасного постачання товару, надання відповідних супроводжувальних документів на товар та своєчасної оплати товару не має. Таким чином, на думку позивача, підстави та докази стосовно порушення податкового законодавства у Відповідача відсутні.

За наведених обставин представник позивача просив в судовому засіданні позовні вимоги задовольнити та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надав письмові пояснення, які підтримав, а також додаткові докази в обґрунтування наведених заперечень на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Так, згідно наказу від 19.10.2011 №676 - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Дніпровагонмаш» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Алерт», ПП «Алерт-Плюс», ПП «Авеланж», ПП «АронаСервіс», ПП «Саланг-ТМ», ПП «Авіст», ТОВ «Інтермаксервіс», ПП «Маркап», ПП «Альпарі-Т», ПП «Агат Сервіс», ПП «Астелікс-2007», ПП «Алівіс», ПП «Оріть», ПП «Алькасар Плюс» за період з 01.06.2008р. по 19.10.2011р.

За результатами перевірки встановлено наступні порушення законодавства в частині оподаткування ПДВ:

пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, ч.1 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215 та ч.2 ст.207, ч.1 ст. 216, ст.228 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-ІУ, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено різницю між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 5959,0 грн., в тому числі за липень 2008 року на суму 795,0 грн., за серпень 2008 року на суму 896,0 грн., за серпень 2009 року на суму 1272 грн., за жовтень 2009 року на суму 1500 грн., за листопад 2009 року на суму 1496 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення що включається до складу податкового кредиту наступного періоду (р.26 декларації) за серпень 2011 року на суму 3563,0 грн., та завищення суми бюджетного відшкодування (р.25 декларації) на загальну суму 2396 грн., в тому числі за вересень 2008 року на суму 896 грн., за листопад 2009 року на суму 1500,0 грн.

На підставі акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001768811 від 25 листопада 2011 року, яким за листопад 2009 року зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1500 грн., відшкодованих на момент перевірки, а також нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 375 грн.

Як встановлено в ході перевірки та відображено у акті, ПАТ «Дніпровагонмаш» було укладено договір від 18.08.2009 №712, відповідно до якого ТОВ «Маркап» зобов'язувалось поставити і передати у власність ПАТ «Дніпровагонмаш» продукцію в асортименті, кількості і за цінами, що зазначені у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до умов договору:

- п.1.1 «Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю продукцію в асортименті згідно Специфікації»;

- п.2.2 «датою поставки вважається дата отримання продукції Покупцем в місці, зазначеному в Специфікації»;

- п.9.7. «договір діє до 31.12.2009».

Відповідно Специфікації №1 до Договору №712 від 18.08.2009 р., продукція, яка поставляється - наконечники М8х1,4х30 у кількості 2000 шт. за ціною 3.18 грн./шт.; загальна сума поставки - 7632, 0 грн. в т.ч. ПДВ - 1272,0 грн. Поставка по Специфікації №1здійснюється автотранспортом Постачальника на склад Покупця. Додаткові умови по Специфікації №1: мідь МІ ДСТУ 859:2003. Виробник продукції - ПП «Маркап».

Відповідно Специфікації №2 до Договору №712 від 18.08.2009 р., продукція, яка поставляється - наконечники М8х 1,4x30 у кількості 2000 шт. за ціною 3.75 грн./шт.; загальна сума поставки 9000, 0 грн. в т.ч. ПДВ - 1500,0 грн. Поставка здійснюється автотранспортом Постачальника на склад Покупця. Додаткові умови по Специфікації №2: мідь Мі ДСТУ 859:2003; виробник продукції - ПП «Маркап».

За результатами перевірки позивача було встановлено, що реальність здійснення операції з придбання ПАТ «Дніпровагонмаш» ТМЦ у постачальника ПП «Маркап» не підтверджено.

Так, за результатами перевірки ПП «Маркап» Кременчуцької ОДПІ (акт №4068/23-209/36504035 від 17.06.2011) встановлено, що у період, за який проводилась перевірка, відповідальним за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання був директор - ОСОБА_4 (Інд.2286002632) за період з 01.06.08 по день підписання акту перевірки. Головний бухгалтер у штаті підприємства відсутній. Обов'язки головного бухгалтера покладено на директора ПП «Маркап» ОСОБА_4. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію - 39600, Полтавська обл., м.Кременчут, вул.Свердлова, буд.2. На підприємство було здійснено вихід уповноваженою особою податкової міліції Кременчуцької ОДПІ на юридичну адресу підприємства, що перевіряється та встановлено, ще підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Також у акті перевірки Кременчуцької ОДПІ зазначено про кримінальну справу від 05.05.2011р. за №2011531008011, яка порушена за фактом фіктивного підприємництва ПП «Маркап», тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Згідно вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010р. у справі № 1-564/10 встановлено, що гр. ОСОБА_5 з травня 2006 по квітень 2010 на території України з метою незаконного збагачення придбав та створив господарські підприємства, в т.ч. ПП «Маркап» (ЄДРПОУ 36504035); здійснив їх перереєстрацію в органах державної влади на інших осіб. Зокрема, директора ПП «Маркап» ОСОБА_4 за винагороду схилив до перереєстрації підприємства на нього та відкриття рахунків у банківських установах. Крім цього, ОСОБА_5, використовуючи печатки створених підприємств, в т.ч. ПП «Маркап», особисто виготовляв підроблені документи, необхідні для укладання договорів з підприємствами-контрагентами по безтоварних угодах, а також накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, узгоджуючи правильність їх складання з представниками підприємств, що перераховували безготівкові кошти. Також ОСОБА_5 здійснював підробку грошових чеків та податкової звітності підприємств шляхом внесення до документів податкового обліку завідомо недостовірних відомостей щодо наявності, в т.ч. й у ПП «Маркап», податкового кредиту, підробляв підписи директорів створених підприємств, зокрема директора ПП «Маркап», організував надання фіктивної податкової звітності до податкових органів.

гр. ОСОБА_6, гр. ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні, в тому числі злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 358 КК України по підробленню документів за період з травня 2006 р. по квітень 2010 р. по підприємству ПП «Маркап».

Судом кваліфіковано дії підсудних, які виразились в підробці документів на переказ та інших засобів доступу до банківських рахунків (розрахункових чеків), їх використанні, вчиненими повторно, в складі організованої групи за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України; їх дії, що виразились у підробленні документів, які видаються чи посвідчуються підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи з метою його використання та у використанні завідомо підроблених документів, вчиненими повторно, в складі організованої групи судом кваліфіковано за ч. 3 ст. 28, ч. 2, ч. 3 ст. 358 КК України; за вчинення вказаних злочинів ОСОБА_5, ОСОБА_6, гр. ОСОБА_7 визнано винними та засуджено до відповідної міри покарання. Даний вирок набрав чинності 13 серпня 2010 року.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, з урахуванням наведеної норми, вирок суду, яким встановлено факт підроблення документів податкової звітності за період з травня 2006 р. по квітень 2010 р. по підприємству ПП «Маркап», зокрема, внесення завідомо недостовірних відомостей щодо наявності у підприємства податкового кредиту з ПДВ, а також внесення завідомо недостовірних відомостей щодо визначення розміру податкового кредиту ПП «Маркап».

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704. Згідно норм цього Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинний документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документі повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи, повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом від 16.07.99р. № 936-ХІУ.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Також, згідно п.2.5.18 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку.

З урахуванням фактів, встановлених вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010р. у справі № 1-564/10, податкові накладні ПП «Маркап» були підписані особами, які не мали відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності підприємств ПП «Маркап», та крім цього, містили дані, що не відповідали фактичним обставинам, тобто завідомо недостовірні відомості.

Враховуючи вищевикладене, документи по взаємовідносинах ПАТ «Дніпровагонмаш» з ПП „Маркап", виписані та завірені підписом осіб, які не мають відношення до діяльності ПП «Маркап», та які містили завідомо недостовірні відомості, як встановлено вироком суду, що набрав законної сили, спростовують факт вчинення господарських операцій між позивачем та ПП «Маркап». Даний висновок також обґрунтовується тим, що згідно довідки ЄДРПОУ АБ № 271356 ПП «Маркап» не є виробником будь-якої продукції.

Таким чином, висновки акту перевірки щодо порушення ПАТ «Дніпровагонмаш» пп.7.4.1, 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону №168, з врахуванням вимог п.1.23 ст.1 та вимог ст.1, ст.3, ст.9 Закону №996, в результаті чого завищено різницю між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ в періоді, що перевірявся, є правомірними, а отже, й податкове повідомлення-рішення № 0001768811 від 25.11.2011, видане на підставі цього акту, є правомірним та не підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 9, 11, 70-72, 86, 160-162, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови викладено 09.10.2012.

Суддя С.В. Чабаненко