ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.01.13 р. Справа № 5006/13/101/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Бродецький цукровий завод», Вінницька обл., смт. Бродецьке
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар’їнський Укрпромзбут», Донецька обл., м. Мар’їнка
про: стягнення 205460грн.81коп.
за участю представників сторін
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Бродецький цукровий завод», Вінницька обл., смт. Бродецьке звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар’їнський Укрпромзбут», Донецька обл., м. Мар’їнка про стягнення 205460грн.81коп.
В обґрунтування своїх вимог ліквідатор ВАТ «Бродецький цукровий завод», призначений постановою господарського суду Вінницької області від 20.01.2011р. по справі № 10/84-10, посилається на те, що за балансом підприємства значиться дебіторська заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу основних засобів № 06 від 01.07.2010р. у розмірі 205460грн. 81коп., яка і заявлена до стягнення.
У зв’язку з неявкою відповідача, з метою надання йому права на захист, справа слуханням відкладалась на 09.01.2013р., але відповідач у судові засідання не з’явився, витребуваних документів не надав, про поважність відсутності суд не повідомлений.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю «Мар’їнський Укрпромзбут», Донецька обл., м. Мар’їнка, ідентифікаційний код 35740940, за адресою, вказаною у позові та Витягу з ЄДР станом на 07.12.2012р. та за електронним запитом № 15349844 станом на 11.12.2012р. – 85600, Донецька обл., м. Мар’їнка, проспект Ворошилова, будинок 16. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.
Факт обізнаності відповідача про розгляд справи підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про отримання ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи від 11.12.2012р. відповідачем.
В судове засідання, призначене на 09.01.2013р. позивач не з’явився, однак через канцелярію суду від нього надійшло клопотання, в якому останній повідомляє про неможливість забезпечення участі свого представника в судовому засіданні, у зв’язку з чим просить суд розглянути справу без участі позивача, підтримав позовні вимоги та надав для приєднання до матеріалів справи оригінали договору купівлі-продажу № 6 від 01.07.2010р., акту приймання-передачі до нього та податкової накладної до спірної видаткової.
Суд вважає за можливе, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка представника відповідача не є перешкодою для вирішення спору.
Вислухавши під час судового засідання 11.12.2012р. представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
01.07.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Бродецький цукровий завод», (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мар’їнський Укрпромзбут» (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу основних засобів № 06, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити основні засоби (надалі іменується «майно») за ціною 205460грн.81коп., в тому числі ПДВ.
Розділом 2 договору сторони визначили обов’язки сторін, згідно з яким продавець зобов’язаний не пізніше трьох календарних днів з дня набрання чинності цим договором передати покупцю майно згідно акту приймання-передачі, який є невід’ємною частиною договору, а покупець зобов’язаний прийняти майно і розрахуватися за нього не пізніше 23 березня 2011 року (п. 2.2 договору).
Згідно із п. 3.1 договору оплата товару здійснюється покупцем за визначеною п. 1.1 цього договору ціною та у визначений п. 2.2 цього договору строк шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
У відповідності із п. 5.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Відповідно до п. 5.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 5.1 цього договору та закінчується 23 березня 2011 року.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання умов вказаного договору за актом приймання-передачі передав 01.07.2010р. відповідачу майно, але відповідач свої зобов’язання щодо здійснення повної та своєчасної його оплати не виконав, у зв’язу з чим виникла заявлена сума боргу у розмірі 205460грн.81коп.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне:
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 205460грн.81коп., підставою позову є невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу основних засобів № 06 від 01.07.2010р. щодо оплати переданого майна.
Як вже встановлено судом, між позивачем та відповідачем був підписаний та скріплений печатками підприємств у добровільному порядку, без заперечень та зауважень, договір купівлі-продажу основних засобів № 06 від 01.07.2010р., який є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним, та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу № 06 від 01.07.2010р. за актом приймання – передачі, який є його невід’ємною частиною, про що зазначено безпосередньо в п. 2.1 договору, 01.07.2010р. було передано відповідачу майно за переліком загальною вартістю 205460грн. 81коп.
Факт отримання майна відповідачем за вказаним актом підтверджується підписом останнього в графі „Отримав” та відбитком печатки юридичної особи, про що свідчить наявний в матеріалах справи оригінал акту приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 01.07.2010р. № 06.
Тобто, продаж товару фактично відбувся, свої зобов’язання поставити товар позивач виконав.
Господарський суд приймає також до уваги, що покупцем при отриманні майна не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання продавцем прийнятих за договором зобов’язань.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов’язань, не надано доказів відмови від цього майна, суд дійшов висновку, що свої зобов’язання позивач виконав у відповідності з умовами договору купівлі-продажу основних засобів № 06 від 01.07.2010р.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із п. 2.2 договору купівлі-продажу основних засобів № 06 від 01.07.2010р. покупець зобов’язаний розрахуватися за майно не пізніше 23 березня 2011 року.
Як стверджує позивач, зобов’язання з оплати майна станом на день звернення позивача до суду так і залишилось невиконаним відповідачем.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Докази погашення боргу в сумі 205460грн.81коп. в матеріалах справи відсутні, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Вказана сума боргу підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків № 2 на підставі договору купівлі-продажу № 06 від 01.07.2010р., відповідно до якого сума сальдо на користь позивача станом на 06.12.2012р. складає 205460грн.81коп. Вказаний акт звірки підписаний з боку продавця – арбітражним керуючим (ліквідатор) ВАТ «Бродецький цукровий завод», з боку покупця - фінансовим директором ТОВ «Мар’їнський Укрпромзбут» та скріплений печатками юридичних осіб.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позовні вимоги позивача до відповідача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 205460грн.81коп. суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Бродецький цукровий завод», Вінницька обл., смт. Бродецьке до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар’їнський Укрпромзбут», Донецька обл., м. Мар’їнка про стягнення 205460грн.81коп. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар’їнський Укрпромзбут» (юридична адреса: 85600, Донецька обл., м. Мар’їнка, проспект Ворошилова, будинок 16, код ЄДРПОУ 35740940) на користь Відкритого акціонерного товариства «Бродецький цукровий завод» (юридична адреса: 22115, Вінницька обл., Козятинський район, смт. Бродецьке, вул. Робітнича, будинок 44, код ЄДРПОУ 00371570) суму основного боргу в розмірі 205460грн.81коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 4109грн.21коп.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
У судовому засіданні 09.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення підписаний 10.01.2013р.
Суддя Макарова Ю.В.
Судове рішення № 28538783, Господарський суд Донецької області було прийнято 09.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5006/13/101/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: