Ухвала суду № 28536980, 23.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/48183/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКостопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову та ухвалуРівненського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012 рокуу справі№ 2а/1770/4315/2011за позовомПриватного підприємства фірми «ВІВ»доКостопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року у справі № 2а/1770/4315/2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області № 0002991530 від 26.07.2011 року в частині зобов'язання Приватного підприємства фірми «ВІВ»сплатити штраф у розмірі 253,20 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішення у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову, прийнявши в цій частині нове рішення про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням норм матеріального права, зокрема пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, п. 7.7 ст. 7, пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З доданих до касаційної скарги документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області підлягає заміні її правонаступником Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05.11.2010 року позивачем до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції подано податкову декларацію з податку на прибуток № 9004810388 від 04.11.2010 року за 3 квартали 2010 року. Згідно вказаної декларації, підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 266,00 грн. та самостійно нараховано штраф у зв'язку із виправленням описки у сумі 125,00 грн.

04.02.2011 року позивачем до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції подано податкову декларацію з податку на прибуток № 9006710323 від 03.02.2011 року за 2010 рік. Згідно вказаної декларації, підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 403,00 грн. та самостійно нараховано штраф у зв'язку із виправленням описки у сумі 125,00 грн.

06.05.2011 року позивачем до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції подано податкову декларацію з податку на прибуток № 9002925011 від 06.05.2011 року за 1 квартал 2011 року. Згідно вказаної декларації, підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 8 173,00 грн.

20.07.2011 року Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією, проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на прибуток Приватного підприємства фірми «ВІВ», за результатами якої складено акт за № 559/15/30923950 від 20.07.2011 року, яким зафіксовано порушення підприємством термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зокрема:

- по декларації № 9004810388 від 05.11.2010 року (за 3 квартали 2010 року), граничний термін сплати по якій настав 19.11.2010 року, податкове зобов'язання у сумі 804,95 грн. фактично сплачене платником податку 18.02.2011 року, у зв'язку з чим кількість днів затримки складає 91 день;

- по декларації № 9004810388 від 05.11.2010 року (за 3 квартали 2010 року), граничний термін сплати по якій настав 19.11.2010 року, податкове зобов'язання у сумі 461,05 грн. фактично сплачене платником податку 17.05.2011 року, у зв'язку з чим кількість днів затримки складає 179 днів;

- по декларації № 9006710323 від 04.02.2011 року (за 2010 рік), граничний термін сплати по якій настав 19.02.2011 року, податкове зобов'язання у сумі 1 403,00 грн. фактично сплачене платником податку 17.05.2011 року, у зв'язку з чим кількість днів затримки складає 87 днів;

- по декларації № 9002925011 від 06.05.2011 року (за 1 квартал 2011 року), граничний термін сплати по якій настав 20.05.2011 року, податкове зобов'язання у сумі 73,00 грн. фактично сплачене платником податку 30.05.2011 року, у зв'язку з чим кількість днів затримки складає 10 днів.

На підставі даного акта перевірки Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002991530 від 26.07.2011 року, яким позивача за затримку більш як на 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 2 669,00 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% від вказаної суми, що складає 533,80 грн.

Граничний термін сплати позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року наступив 19.11.2010 року.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що вказане податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 266,00 грн. повністю сплачене позивачем до бюджету згідно платіжних доручень № 1762 (на суму 800,00 грн.) та № 1763 (на суму 466,00 грн.) від 18.11.2010 року, в яких призначенням платежу вказано «Податок на прибуток за 3 квартал 2010 року».

Проте, відповідач використав зазначені платежі як джерело погашення податкового боргу та нарахував позивачу штрафні санкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції з посиланням на п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обґрунтовано виходили з того, що позивач діяв з перевищенням повноважень, оскільки він не мав права самостійно змінювати «призначення платежу»та направляти зазначені кошти в рахунок сплати податкового боргу.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем вчасно сплачено податкові зобов'язання з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року, колегія суддів вважає що податкове повідомлення-рішення № 00002991530 від 26.07.2011 року в частині застосування до позивача штрафу у розмірі 253,20 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

Судами встановлено, що податкове зобов'язання у сумі 1403,00 грн., визначене підприємством на підставі податкової декларації з податку на прибуток №9006710323 від 05.02.2011 року (тобто за 2010 рік), сплачене позивачем платіжним дорученням № 1944 від 18.02.2011 року, в якому призначенням платежу вказано «податок на прибуток за 4 квартал 2010 року», проте, враховуючи положення п. 87.9 ст. 87 п. 131.2 ст. 131 Податкового Кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011року, відповідач правомірно направив дані платежі, сплачені на погашення податкового боргу, який існував у позивача раніше, що підтверджується витягом з картки особового рахунку за відповідний період.

У зв'язку із вказаним, у позивача утворилась заборгованість по податку на прибуток у сумі 1 403,00 грн., яка виникла на підставі декларації № 9006710323 від 05.02.2011 року (тобто за 2010 рік).

Враховуючи положення п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що податкове повідомлення-рішення № 00002991530 від 26.07.2011 року в частині застосування до позивача штрафу у розмірі 280,60 грн. є законним та обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги зводяться до хибного тлумачення положень п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Замінити Костопільську міжрайонну державну податкову інспекцію Рівненської області правонаступником Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012 року у справі № 2а/1770/4315/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак