Рішення № 28535276, 04.12.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/12286/12

Провадження №2/2604/4473/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарях - Яськовій В.В., Корнієнко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «ПУХ КЛАБ»до ОСОБА_1 про стягнення збитків та майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, TOB «ПУХ КЛАБ», звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 1 474 246 гривень 28 копійок збитків та матеріальної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 2004 році ОСОБА_2 був обраний загальними зборами учасників товариства на посаду директора для виконання функцій керівника товариства, та з 13 вересня 2004 року по 24 жовтня 2008 року був носієм організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій посадової особи, виступав від імені TOB «ПУХ КЛАБ», повинен був забезпечити ефективну і прибуткову діяльність товариства, в рамках чинного законодавства України, положень статуту, рішень загальних зборів.

Після свого звільнення в жовтні 2008 року з посади директора TOB «ПУХ КЛАБ», ОСОБА_1 залишив після себе декілька ящиків документації і відмовився передати справи у встановленому порядку новому керівникові ОСОБА_3, у зв`язку з чим останній довелося відновлювати весь бухгалтерський, податковий та управлінський облік підприємства.

Саме у цей період і почали виявлятися факти зловживання ОСОБА_1 своїм положенням і негативні наслідки його діяльності. Всі спроби нового керівництва товариства отримати зрозумілі пояснення і допомогу від ОСОБА_1 виявилися безрезультатними.

06 червня 2011 року вищий орган TOB «ПУХ КЛАБ»був вимушений одноголосним рішенням створити комісію для перевірки діяльності ОСОБА_1 і затвердити положення про неї. З висновку комісії від 30 червня 2011 року стали відомі обставини, що свідчать про порушення ОСОБА_1 своїх обов'язків представницького та виконавчого органу TOB «ПУХ КЛАБ», що викликали величезні збитки.

Згідно договору оренди землі від 29 травня 2007 року, укладеному між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області (орендодавець) та TOB «ПУХ КЛАБ»(орендар), орендарю надано у довгострокове платне користування земельну ділянку площею 1,4059 га «під облаштування та благоустрій під'їзної дороги до оздоровчо-спортивного комплексу, за адресою: Київської область, Броварський район, Рожнівська сільська рада, с. Рожни». Дозволи на виконання будівельних робіт з будівництва оздоровчо-спортивного комплексу в с. Рожни, Броварського району, свідчать про те, що облаштування під`їзної дороги TOB «ПУХ КЛАБ»не замовлялося. В дозволі зазначається вичерпний перелік будівельних робіт, облаштування під'їзної дороги в даному переліку будівельних робіт - не передбачено. Незважаючи на відсутність дозволу, самовільне будівництво зазначеної під`їзної дороги почалося у 2007 році, про що свідчать дані бухгалтерського обліку TOB «ПУХ КЛАБ»щодо придбання та списання матеріалів у розмірі 385 732 гривні на проведення будівельних робіт по об'єкту «Дорога». Будівництво і облаштування дороги проводились без наявності затвердженої проектної документації, дозволу на будівництво, без оформлення свідоцтва про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, без договору генерального підряду на будівництво, у зв'язку з чим вважається самочинним. Зазначені порушення порядку проведення будівництва, унеможливлюють введення об`єкту «Дорога»в експлуатацію, що в свою чергу виключає можливість законної експлуатації цього об`єкту відповідно до предмету статутної діяльності TOB «ПУХ КЛАБ». Крім того, слід зазначити, що у порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», платником податків TOB «ПУХ КЛАБ»безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, отриманими від постачальників будівельних матеріалів, які нібито були використані для будівництва дороги. Цей факт був встановлений і знайшов своє відображення у акті перевірки Броварської ОДПІ про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 18.10.2010р. № 663/232/32020190.

ОСОБА_1 безпідставно була надана благодійна допомога Благодійному фонду «Відродження»в сумі 200 000 гривень. Ця сума перевищує, встановлене в редакції Статуту, що діяла у період з 16 вересня 2004 року по 27 березня 2007 року, обмеження директора стосовно використання засобів підприємства (до 30 000 гривень). Рішення загальних зборів підприємства з цього приводу не приймались. Самовільним перерахуванням цих коштів на рахунок благодійної організації ОСОБА_1 наніс прямий збиток TOB «ПУХ КЛАБ»в сумі 200 000 гривень.

У 2008 році за рішеннями ОСОБА_1 TOB «ПУХ КЛАБ»було придбано основних засобів на суму 617 369 гривень 80 копійок. Вартість майна, що придбано підприємством є безпідставним з огляду на те, що підприємство не здало об'єкт будівництва в експлуатацію, тобто економічна доцільність придбання об'єктів відсутня. Зазначене вище призвело до вилучення обігових коштів та вимушеного залучення додаткових коштів. Прийняття нераціонального рішення керівником призвело до понесення збитків господарської діяльності підприємства в обсязі амортизації придбаного, але не використовуваного майна, що за відповідний період склало 617 369 гривень 80 копійок збитку.

Згідно листа № 11 від 15 лютого 2008 року, ОСОБА_1 використовуючи службове становище в частині розпорядження майном підприємства, а саме: повітряною лінією ПЛ- 10кВт, не надавши інформацію учаснику TOB «ПУХ КЛАБ»ОСОБА_4, надав дозвіл колективу забудовників та власників земельних ділянок по вул. Сагайдачного в с. Пухівка Броварського району Київської області, на підключення до повітряної лінії ПЛ-10кВ. Договір згідно зазначеного питання відсутній. Будь-яка інформація, в частині фінансового забезпечення надання дозволу на приєднання, відсутня. Зазначені вище правовідносини між власником ТП (повітряної лінії) та особами, які підключені до кабелю, базуються на компенсаційних оплатах, в частині пропорційного визначення витрат власника мереж.

В порушення Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженого Постановою НКРЕ від 14.12.2005 року № 1137, та Правил користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, ОСОБА_1 не забезпечив укладення ані договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, ані договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Наслідками такої службової недбалості директора ТОВ «ПУХ КЛАБ»є чисельні збитки, виражені у втраченій вигоді підприємства (відсутність відшкодування обґрунтованих витрат власника з утримання технологічних мереж), розмір якої становить 271 144 гривні 47 копійок.

В судовому засіданні представники позивача ТОВ «ПУХ КЛАБ»- Петрова О.О., Войціх О.Ю. позовні вимоги підтримали в повному обсязі просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях до позовної заяви (том 2 а.с.20-21), заяви про поновлення строку звернення до суду (том 2 а.с.22).

Відповідач, представник відповідача -ОСОБА_7, в судовому засіданні заперечували проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у письмових запереченнях на позов (том 1 а.с.117-120). Також, просили суд стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 19200 гривень (том 2 а.с.23-24).

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПУХ КЛАБ»зареєстроване Броварською районною державною адміністрацією Київської області 04 липня 2002 року (том 1 а.с.6).

Відповідно до статуту ТОВ «ПУХ КЛАБ»в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників товариства №1 від 18 червня 2002 року, що зареєстроване 04 липня 2002 року Броварською районною державною адміністрацією Київської області, учасниками товариства є громадянин Ізраїлю ОСОБА_10, та громадянин України ОСОБА_1 (том 1 а.с.197-204).

Протоколами №3 від 11 вересня 2004 року, №7 від 17 березня 2007 року, №8 від 21 січня 2008 року, №9 від 15 липня 2008 року, №11 від 14 листопада 2008 року загальних зборів учасників ТОВ «ПУХ КЛАБ», були затверджені нові редакції статуту ТОВ «ПУХ КЛАБ», відповідно до яких змінювався розмір статутного капіталу товариства та відповідно частки в статутному капіталі його учасників. Відповідно до редакції статуту ТОВ «»ПУХ КЛАБ»зареєстрованої 19 листопада 2008 року державним реєстратором Броварської районної державної адміністрації Київської області, учасник товариства громадянин Ізраїлю ОСОБА_10 володіє часткою статутного капіталу товариства в розмірі 70%, що складає 7 000 000 гривень, а громадянин України ОСОБА_1 володіє часткою статутного капіталу товариства в розмірі 30%, що складає 3 000 000 гривень.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ПУХ КЛАБ»від 26 квітня 2009 року, яке оформлено протоколом №4, ОСОБА_9 виключено зі складу учасників ТОВ «ПУХ КЛАБ».

Рішенням Господарського суду Київської області від 16 липня 2010 року, залишеного без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2010 року, рішення загальних зборів учасників ТОВ «ПУХ КЛАБ»від 26 квітня 2009 року, яке оформлено протоколом №4, яким ОСОБА_9 виключено зі складу учасників ТОВ «ПУХ КЛАБ»визнано недійсним, а також визнано не дійсним зміни до установчих документів ТОВ «ПУХ КЛАБ».

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ПУХ КЛАБ»від 25 липня 2011 року, яке оформлено протоколом №8, ОСОБА_9 виключено зі складу учасників ТОВ «ПУХ КЛАБ».

Рішенням Господарського суду Київської області від 18 жовтня 2011 року, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 14 березня 2012 року, рішення загальних зборів учасників ТОВ «ПУХ КЛАБ»від 25 липня 2011 року, яке оформлено протоколом №8, яким ОСОБА_9 виключено зі складу учасників ТОВ «ПУХ КЛАБ»визнано недійсним, а також визнано не дійсним зміни до установчих документів ТОВ «ПУХ КЛАБ».

Таким чином, станом на день розгляду справи відповідач ОСОБА_1 є учасником ТОВ «ПУХ КЛАБ»та володіє часткою статутного капіталу товариства в розмірі 30%.

Крім того, на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ПУХ КЛАБ»№3 від 11 вересня 2004 року та наказу №4-П від 13 вересня 2004 року, ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ «ПУХ КЛАБ».

Наказом №66-П від 24 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ «ПУХ КЛАБ»з 24 жовтня 2008 року за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України), на підставі протоколу №10 від 24 жовтня 2008 року та заяви ОСОБА_1

Таким чином, у період часу з 13 вересня 2004 року по 24 жовтня 2008 року ОСОБА_1 обіймав посаду директора ТОВ «ПУХ КЛАБ».

Права та обов`язки директора ТОВ «ПУХ КЛАБ»визначаються статутом товариства.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відповідно до вимог статті 214 Цивільного процесуального кодексу України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 збитків та матеріальної шкоди завданої товариству на загальну суму 1 474 246 гривень 28 копійок, позивач ТОВ «ПУХ КЛАБ»посилається як на підставу своїх вимог, на факти порушення ОСОБА_1 своїх обов`язків представницького та виконавчого органу ТОВ «ПУХ КЛАБ», які встановлені у висновку комісії ТОВ «ПУХ КЛАБ»з перевірки діяльності ОСОБА_1, яка здійснювалась ним у якості директора та учасника ТОВ «ПУХ КЛАБ»від 30 червня 2011 року. При цьому, позивач у позовній заяві обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на норми ч. 1 ст. 22 ЦК України та ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

За вимог ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

За вимог ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, підставою для відповідальності за завдані збитки та відшкодування матеріальної шкоди, є наявність між сторонами цивільно-правових відносин.

В аспекті цивільно-правової відповідальності шкодою вважають різноманітні негативні наслідки правопорушення. Оскільки це поняття насамперед є категорією соціальною, негативний результат цивільного правопорушення з точки зору наукового пізнання розглядається в трьох взаємопов'язаних аспектах - як соціальна, юридична та фактична шкода, що залежить від конкретно порушеного об'єкта.

Шкода може бути договірною та недоговірною, майновою та немайновою, завданою особі або майну. Шкода може проявлятися в знищенні чи пошкодженні речі; в позбавленні або зменшенні працездатності особи, смерті годувальника; в здійсненні витрат на медичну допомогу, санаторно-курортне лікування, сторонній догляд, поховання; в душевних стражданнях чи фізичному болю; в зниженні честі, гідності, ділової репутації тощо. Прояви шкоди охоплюються її розумінням як несприятливих, негативних наслідків, спричинених порушенням, ущемленням майнових та немайнових благ потерпілої особи. Тобто шкода - це будь-який негативний наслідок посягання на майнові чи немайнові блага потерпілого, які охороняються цивільно-правовим законом.

Разом з тим, судом встановлено, що між позивачем, ТОВ «ПУХ КЛАБ», та відповідачем, ОСОБА_1, наявні трудові правовідносини у зв`язку з виконанням останнім у період часу з 13 вересня 2004 року по 24 жовтня 2008 року обов`язків директора ТОВ «ПУХ КЛАБ», оскільки вимоги про стягнення збитків та відшкодування матеріальної шкоди, пред`явлені позивачем за період виконання відповідачем трудових обов`язків.

Так, за вимог ст. 130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

Відповідно до статті 132 Кодексу законів про працю України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 133 Кодексу законів про працю України керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.

Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності на підставі цього пункту, по суті, є будь-які порушення трудових обов'язків, що призвели до прямої дійсної шкоди

Крім того, ст. 134 Кодексу законів про працю України встановлені випадки повної матеріальної відповідальності працівників за заподіяну з їх вини підприємству, установі, організації шкоди.

Таким чином, підставами та умовами матеріальної відповідальності працівників підприємств, установ та організацій, в тому числі їх керівників, визначені Кодексом законів про працю України.

В той же час, позивачем не надано суду доказів про наявність цивільно-правових відносин між позивачем та відповідачем, які б надавали право позивачу звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача збитків та відшкодування матеріальної шкоди на підставі ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, які на думку позивача заподіяні відповідачем під час перебування останнього на посаді директора ТОВ «ПУХ КЛАБ»

Підставами та умовами матеріальної відповідальності працівників підприємств, установ та організацій, є окремим предметом доказування у спосіб визначений законодавством та залежить від обраного позивачем способу їх захисту, та як наслідок виникає право на відшкодування шкоди. В той же час, в межах розгляду даної справи позивачем вимог про матеріальну відповідальність керівника підприємства, у зв`язку з порушенням трудових обов'язків, що призвели до прямої дійсної шкоди підприємству, не заявлялось, а тому у суду відсутні підстави для здійснення аналізу взаємовідносин сторін по справі, пов'язаних з виконанням відповідачем трудових обов`язків, як керівника ТОВ «ПУХ КЛАБ», що у сукупності всіх обставин справи мало слугувати підставою для вирішення питання, чи має місце в розрізі даного спору порушення прав позивача, та чи наявні підстави для захисту таких прав в судовому порядку та як результат наявність підстав для відшкодування позивачу шкоди.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність «ПУХ КЛАБ»до ОСОБА_1 про стягнення збитків та майнової шкоди, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.88 Цивільного процесуального кодексу України відсутні підстави для відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат, оскільки судом ухвалено рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «ПУХ КЛАБ»на його користь судових витрат, які складаються з витрат на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

За вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо позов задоволено частково, або у разі залишення позову без задоволення, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до положень статті 79 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу ст.ст. 56 та 84 Цивільного процесуального кодексу України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь в розгляді справи.

Виходячи із системного тлумачення положень ст.ст. 56, 79, 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати понесені позивачем до подання позову до суду не є витратами на правову допомогу.

Витрати понесені позивачем до відкриття провадження у справі є збитками, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України) та можуть бути відшкодовані особі у разі пред'явлення вимог про стягнення таких збитків.

Так, 01 березня 2012 року між Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Капітал» та ОСОБА_1 був укладений договір №01/03-12 про надання правової допомоги адвокатом та комплексне юридичне обслуговування. 19 листопада 2012 року між Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Капітал» та ОСОБА_1 був підписаний додаток №1 до договору №01/03-12 про надання правової допомоги адвокатом та комплексне юридичне обслуговування, відповідно до якого замовник, ОСОБА_1, доручає, а юридичний радник, АО «Юридична компанія «Капітал», зобов`язується надати правову допомогу з представництва замовника в Дніпровському районному суді м. Києва у справі №2604/12286/12 за позовом ТОВ «ПУХ КЛАБ»про стягнення збитків та майнової шкоди, та вартість таких послуг складає 19200 гривень. В той же час, підставами для визначення вартості послуг наданих юридичним радником є акт виконаних робіт №137 до договору 01/03-12 від 01 березня 2012 року.

Як роз'яснено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»згідно зі статтею 38 ЦПК особи, які беруть участь у цивільній справі, можуть брати у ній участь особисто або через представника (крім справ про усиновлення). Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Повноваження представника сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, посвідчені документами, зазначеними в частинах першій - третій статті 42 ЦПК, а повноваження адвоката також і ордером, який видається відповідним адвокатським об'єднанням, або договором, дозволяють йому вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені не у виданому ордері, а в довіреності чи договорі.

При цьому суд враховує, що в межах розгляду даної справи представництво інтересів відповідача здійснював представник за дорученням ОСОБА_7, на підтвердження повноважень представника до матеріалів справи долучено нотаріально посвідчена довіреність видану від імені ОСОБА_1 датована 23 квітня 2010 року, ця обставина виключає питання вирішення судових витрат на правову допомогу, оскільки відповідно до положень ст.42 Цивільного процесуального кодексу України представник позивача ОСОБА_7, не надав належних доказів, які мали підтвердити його повноваження на ведення даної справи у якості адвоката.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкодування з ТОВ «ПУХ КЛАБ» витрат на правову допомогу у розмірі 19200 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 11, 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальність «ПУХ КЛАБ»до ОСОБА_1 про стягнення збитків та майнової шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: