Постанова № 28535026, 10.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2013 р. Справа № 5017/1792/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Одеська залізниця"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 30.10.2012р.у справі господарського суду№5017/1792/2012 Одеської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Істек"додержавного підприємства "Одеська залізниця"про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 13 829,74грн. не з'явився не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Істек" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення з відповідача на користь позивача 13 829,74грн. вартості недостачі вантажу, який перевозився у вагоні №67856419 по залізничній накладній №51610582.

Позовні вимоги були обґрунтовані залізничною накладною №51610582, комерційним актом АА№057431/175/394 від 04.12.2011р. та ст.ст.32, 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.08.2012р. (суддя Смелянець Г.Є.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2012р. позовні вимоги задоволено, стягнуто з залізниці на користь позивача 13 829,74грн. вартості недостачі коксового горішку та судові витрати.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення і постанову по справі та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 29.11.2011р. зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці ТОВ "Істек" відправлений на адресу ДП "Ізмаїльський морський торгівельний порт" вантаж -горішок коксовий (клас добірності 10-25 мм) в т.ч. у вагоні №67856419 у кількості 45 000 кг, що підтверджується залізничною накладною №51610582.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що горішок коксовий завантажений у вагон засобами вантажовідправника навалом, у вологому стані, вантаж змерзається. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п.п.1-3, 5, 6, 8 р.2 прил.14 СМГС гл.1 п.п.4.1, 4.3, 4.11, 7.1, 7.3, 8.2. Маркування вантажу здійснено по всій площі вагону. Тара перевірена.

Під час перевезення вантажу на станції Ясинувата Донецької залізниці складений акт загальної форми №5648 від 01.12.2011р., яким встановлено, що навантаження вантажу у вагоні №67856419 вище бортів на 500 мм, нерівномірне покриття снігом, з правого боку нещільне примикання 2 люка до поперечної балки та в обшивці кузову наявні 2 щілини, незначна теча вантажу між 1 і 2 люками шириною 1 700 мм, довжиною 1 500 мм, глибиною 600 мм, течу усунули, щілини закладено.

При контрольному переваженні вагону №67856419 на тензометричних вагах на станції Тимково Одеської залізниці складений акт загальної форми №2943 від 04.12.2011р., в якому зазначено, що нетто по документу 45 000 кг, тара 21 200 кг, брутто по протоколу 60 200 кг.

Також на станції Тимково Одеської залізниці складений акт про технічний стан вагону №115 від 04.12.2011р., в якому встановлено, що вагон №67856419 технічно справний, та зроблений висновок про можливість втрати вантажу внаслідок наявних зазорів: по ходу потягу між шкворневою балкою та 2-м вивантажувальним люком, розмір яких встановити неможливо у зв'язку із зовнішнім закладенням та ліворуч по ходу потягу між 5-м вивантажувальним люком і поперечною балкою шириною 40 мм на всю довжину люка. Вантажовідправник перед завантаженням наявні зазори міг бачити, але заходів по усуненню не вжив.

У комерційному акті АА№057431/175/394, який складений на станції Тимково Одеської залізниці 04.12.2011р., встановлені обставини щодо порушення маркування; щодо недостачі вантажу у кількості 6 100 кг внаслідок наявних зазорів праворуч по ходу потягу між шворневою балкою та 2-м вивантажувальним люком, розміри яких визначити неможливо у зв'язку із зовнішнім закладенням та ліворуч по ходу потягу між 5-м вивантажувальним люком та поперечною балкою шириною 40 мм на всю довжину люка, щодо наявності воронкоподібних поглиблень праворуч по ходу потягу над 1-2 вивантажувальними люками шириною 1 700 мм, довжиною 3 000 мм, глибиною 800 мм та ліворуч по ходу потягу над 5-6 вивантажувальними люками шириною 2 300 мм, довжиною 3 700 мм, глибиною 1 200 мм. Також у комерційному акті зазначено, що для усунення подальшої втрати вантажу зазори ущільнені за допомогою дошки і паклі, доступ до вантажу усунений та поглиблення промарковані вапном.

При надходженні вантажу у вагоні №67856419 на станцію призначення Ізмаїл Одеської залізниці (досилочна накладна №40606287), різниці між комерційним актом, складеним на станції Тимково Одеської залізниці, не виявлено, про що свідчить відповідний запис у комерційному акті, та вантаж виданий одержувачу, який в свою чергу передав право на пред'явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику, що підтверджується відповідним переуступочним написом в залізничній накладній та відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України, а вантажовідправником поданий позов до суду про відшкодування вартості недостачі вантажу з перевізника.

Згідно із розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, маса недостачі, із врахування норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто 2%, становить 5 200 кг, а її вартість 13 829,74грн., виходячи із вартості вантажу 2 284,85грн., яка вставлена у довідці ТОВ "Істек" №01-1014 від 16.07.2012р.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з приписів ст.110 Статуту залізниць України, якими встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до видачі одержувачу, якщо не доведе відсутність своєї вини у недостачі або втраті вантажу.

Виходячи із обставини, викладених в актах загальної форми №5648 від 01.12.2011р. ст. Ясинувата, №2943 від 04.12.2011р. ст. Тимково, комерційному акті АА№057431/175/394 від 04.12.2011р. ст. Тимково та акті про технічний стан вагону №115 від 04.12.2011р. ст. Тимково Одеської залізниці, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що залізниця не довела відсутність вини перевізника у недостачі 5 200 кг коксового горішку та стягнули вартість недостачі з залізниці.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Одеська залізниця", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету за подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Одеська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2012р. у справі №5017/1792/2012 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська