Постанова № 28535001, 10.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2013 р. Справа № 5023/3045/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівГрека Б.М., Палія В.В. (доповідач)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного господарського об'єднання Концерну "Воєнремсервіс"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012у справі№ 5023/3045/12за позовомЗаступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Державного господарського об'єднання Міністерства оборони України Концерну "Воєнремсервіс"доКазенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод"простягнення заборгованості в сумі 240 000, 00 грн.

за участю представників:

позивача: Маяцька С.М.- предст. (дов. від 09.01.2013р.)

відповідача: не з'явився

прокурора: Яговдік С.М.- прокурор відділу (посв. №000730)

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Державного господарського об'єднання Міністерства оборони України Концерну "Воєнремсервіс" з позовом до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про стягнення 240 000,00грн. заборгованості по виплаті відрахувань на утримання апарату управління Концерну та оплату праці працівників апарату управління Концерну за 2008-2011 роки. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку підприємства -учасника Концерну щодо фінансування витрат на утримання апарату управління Концерну та оплату праці працівників апарату управління Концерну.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.08.2012 року (суддя Френдій Н.А.) позов задоволено повністю. Рішення мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року (судді Шевель О.В., Гетьман Р.А., Слободін М.М.) рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2012 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що зобов'язання у відповідача щодо виплати відрахувань на утримання апарату управління Концерну та оплату праці працівників апарату управління Концерну за 2008-2011 роки не настало за відсутністю джерела відрахувань (чистого прибутку, від якого статутними документами передбачено здійснення відрахувань).

Державне господарське об'єднання Концерн "Воєнремсервіс" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року, а рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2012 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відзиві Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 залишити без змін.

Представник прокуратури у судовому засіданні 10.01.2013р. зазначив, що при розгляді касаційної скарги покладається на розсуд суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що Концерн "Воєнремсервіс" є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності і створеним на підставі наказу Міністра оборони України №311 від 07.06.2005 року.

Концерн належить до сфери управління Міністерства оброни України та здійснює свою діяльність на основі та відповідно до законодавства України і Статуту Концерну, який затверджується уповноваженим органом управління -Міністерством оборони України.

Відповідно до п. 1.4 Статуту Концерн "Воєнремсервіс", затвердженого наказом Міністра Оборони України №311 від 07.06.2005р. до складу Концерну входять підприємства -учасники, серед яких є і Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод".

Відповідно до розділу 4 Статуту Концерну, управління оперативною діяльністю останнього здійснює правління Концерну і генеральний директор Концерну.

Правління є колегіальним органом управління Концерну, який утворюється з метою визначення головних напрямків і координації діяльності Концерну. До складу правління входить генеральний директор Концерну, його заступники та керівники учасників.

Правління на своїх засіданнях затверджує структуру і чисельність апарату управління Концерну, кошторис витрат на його утримання (п.п. 4.4 Статуту).

Відповідно до п.п. 4.8, 7.5 Статуту Концерну, витрати на утримання апарату управління Концерну покриваються за рахунок доходу, одержаного в результаті його самостійної діяльності та відрахувань від чистого прибутку учасників. Джерелом коштів на оплату праці працівників апарату управління Концерну є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності та відрахувань від доходів учасників.

Протокольним рішенням правління Концерну "Воєнремсервіс" №4/07 від 21.11.2007 року було визначено розподіл коштів, які підлягають перерахуванню підприємствами -учасниками Концерну на утримання апарату управління Концерну у 2008 році.

Згідно вказаного рішення на КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" було покладено обов'язок щомісячно перераховувати Концерну 10000,00грн. (додаток 3 до протоколу №4/07 від 21.11.2007р.).

Протокольним рішенням правління Концерну "Воєнремсервіс" №01/09 від 21.01.2009 року було визначено розподіл коштів, які підлягають перерахуванню підприємствами -учасниками Концерну на утримання апарату управління Концерну в 2009 році.

Вказаним рішенням відповідача було зобов'язано щомісячно перераховувати Концерну 5000,00грн. (додаток 3 до протоколу №01/09 від 21.01.2009р.), тобто за рік підлягало сплаті 60 000,00грн.

Протокольним рішенням правління Концерну "Воєнремсервіс" №01/10 від 20.05.2010 року було визначено розподіл коштів, які підлягають перерахуванню підприємствами -учасниками Концерну на утримання апарату управління Концерну у 2010 році.

Вказаним рішенням відповідача було зобов'язано щомісячно перераховувати Концерну 5000,00грн. (додаток 3 до протоколу №01/10 від 20.05.2010р.), тобто, за рік підлягало сплаті 60 000,00грн.

Відповідно до абзацу 2 п. 2 протокольного рішення правління Концерну "Воєнремсервіс" №02/10 від 21.07.2010 року було визначено, що до прийняття рішення Міністром оборони України щодо ліквідації Державного господарського об'єднання Концерну "Воєнремсервіс" фінансування витрат його апарату управління підприємства - учасники Державного господарського об'єднання Концерну "Воєнремсервіс" проводять в сумах та в строки, визначені рішенням правління Концерну від 20.05.2010 р. (Протокол №01/10 від 20.05.2010р.).

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що наказ Міністра оборони України "Про ліквідацію Державного господарського об'єднання Концерну "Воєнремсервіс" за №119 було видано 28.02.2011р.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача 240 000,00грн. заборгованості по виплаті відрахувань на утримання апарату управління Концерну та оплату праці працівників апарату управління Концерну за 2008-2011 роки (110 000грн. за 2008р., 60 000,00грн. за 2009р., 60 000,00грн. за 2010р. та 10 000,00грн. за січень-лютий 2011р.).

Відповідно до ст. 118 Господарського кодексу України об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Як унормовано ст. 119 ГК України, залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання.

Державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання.

Відповідно до п. 1 ст. 120 ГК України господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом.

Згідно з п. 5 ст. 120 ГК України концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Як передбачено ч. 4 ст. 122 ГК України управління державним (комунальним) господарським об'єднанням здійснюють правління об'єднання і генеральний директор об'єднання, який призначається на посаду та звільняється з посади органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Склад правління визначається статутом об'єднання. Порядок управління державним (комунальним) господарським об'єднанням визначається статутом об'єднання відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (п. 1 ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (п. 1 ст. 173 ГК України)

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, яка кореспондується із ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Встановивши факт існування заборгованості відповідача перед позивачем щодо виплати відрахувань на утримання апарату управління Концерну та оплату праці працівників апарату управління Концерну за 2008-2011 роки у загальному розмірі 240 000,00грн., суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, правомірно задовольнив заявлені позовні вимоги.

Посилання суду апеляційної інстанції, в обґрунтування прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог на те, що зобов'язання у відповідача щодо виплати відрахувань на утримання апарату управління Концерну та оплату праці працівників апарату управління Концерну за 2008-2011 роки не настало за відсутністю джерела відрахувань (чистого прибутку, від якого статутними документами передбачено здійснення відрахувань) є таким, що не відповідає рішенням правління відповідача, які підписані керівником Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" та якими визначено фінансові суми відрахувань без врахування результатів фінансово-господарської діяльності учасників. Також, вказаний висновок апеляційної інстанції не відповідає ч. 1 ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував законне і обґрунтоване рішення місцевого суду, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування прийнятої ним зі справи постанови.

Водночас, рішення суду першої інстанції зі справи за відсутності передбачених законом підстав для його зміни або скасування має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим фактичним обставинам та прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 111-11 ГПК України у разі скасування чи зміни рішення у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат.

У зв'язку з тим, що касаційна скарга Державного господарського об'єднання Концерну "Воєнремсервіс" підлягає задоволенню, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 - скасуванню, а рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2012 року - залишенню в силі, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2400,00грн. (який було стягнуто з позивача на користь відповідача у постанові апеляційної інстанції) та судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2400,00грн. підлягають стягненню з Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" на користь Державного господарського об'єднання Концерну "Воєнремсервіс".

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного господарського об'єднання Концерну "Воєнремсервіс" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 у справі № 5023/3045/12 скасувати.

Рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2012 року у справі № 5023/3045/12 залишити в силі.

Стягнути з Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Зміївська, 29, код ЄДРПОУ 08326540) на користь Державного господарського об'єднання Концерну "Воєнремсервіс" (м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 33689872) 2400,00грн. -судового збору за подання апеляційної скарги, 2400,00грн. -судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій