Постанова № 28532746, 24.12.2012, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 1570/2318/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003032350 від 19.12.2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (далі -Позивач, або Південне УКБ МОУ) з позовом (а.с.2-5) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі -Відповідач, або ДПІ), в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить скасувати податкове повідомлення-рішення Відповідача № 0003032350 від 19.12.2011 року, за яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі -ПДВ) у розмірі 88715,98 грн. (за основним платежем -70972,78 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -17743,20 грн.).

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту позапланової невиїзної перевірки № 4933/23-5/24980210 від 28.07.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правової відносини з платником податків АТЗТ БК «Глиноземпромбуд»за грудень 2010 року»(далі -Акт перевірки). Позивач вважає висновки Акту перевірки необґрунтованими, оскільки він не порушував вимоги п.п 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР (далі -Закон №168/97).

Як зазначає Позивач, сума ПДВ у розмірі 70972,78 грн. була включена ним до складу податкового кредиту грудня 2010 року та відображена в декларації з ПДВ за грудень 2010 року на підставі належним чином оформленої податкової накладної. Посилання Відповідача в Акті перевірки на відсутність у ТОВ «Будтранс-2009», яке було контрагентом АТЗТ БК «Глиноземпромбуд», необхідних умов для здійснення господарської діяльності та порушення ним вимог чинного законодавства є необґрунтованими, оскільки Позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства контрагентами його контрагентів. Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов'язку платника податків контролювати сплату податків до бюджету своїми контрагентами та правильність ведення ними бухгалтерського й податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює Державна податкова служба.

Також Позивач зазначив, що ДПІ в Акті перевірки не наведено доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між Позивачем та АТЗТ БК «Глиноземпромбуд». Для забезпечення житлом сімей військовослужбовців Збройних сил України Південним УКБ МОУ укладено договір підряду №221/Дб-178Буд від 22.11.2006 року на будівництво 80-квартирного житлового будинку у м. Миколаєві по вул. Архітектора Старова з АТЗТ БК «Глиноземпромбуд». Зміст вказаного договору відповідає діючому законодавству, дійсним намірам сторін, ці наміри не були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи держави, незаконне заволодіння ним. Виконання договору, укладеного між Позивачем і АТЗТ БК «Глиноземпромбуд»підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними та іншими первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують реальне здійснення відповідних господарських операцій.

Крім того, як вказав Позивач, норми чинного законодавства не надають органам державної податкової служби права в односторонньому порядку визнавати нікчемними правочини.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях (а.с. 99-100).

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 65-68) та зазначив, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення є законним і обґрунтованим і не підлягає скасуванню. В судове засідання призначене на 19.12.2012 року представник Відповідача не з'явився, був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Ухвалою суду Відповідача (Державну податкову інспекцію в Приморському районі міста Одеси) було замінено правонаступником -Державною податковою інспекцією в Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.07.2003 року за № 1401, у періоді за який проводилась перевірка було платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 23198282 від 22.09.2003 року.

На підставі наказу начальника ДПІ у Приморському районі міста Одеси №2303 від 14.07.2011 року та повідомлення № 957 від 14.07.2011 року (а.с. 105,108) старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Сорокових О.В. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків АТЗТ БК «Глиноземпромбуд»за грудень 2010 року.

За результатами цієї перевірки складено акт № 4933/23-5/24980210 від 28.07.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правової відносини з платником податків АТЗТ БК «Глиноземпромбуд» за грудень 2010 року (а.с. 9-15).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки Позивач 03.08.2011 року подав на них заперечення до ДПІ у Приморському районі міста Одеси (а.с. 16-17). 12.08.2011 року ДПІ за № 45580/10/295 надало відповідь на вказані заперечення згідно якої висновки по Акту залишаються підтвердженими, а заперечення -залишені без задоволення (а.с. 101-104).

На підставі Акту перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення № 0003032350 від 19.12.2011 року, за яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 88715,98 грн. (за основним платежем -70972,78 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -17743,20 грн.) ( а.с. 7-8).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням Позивач 25.12.2011 року оскаржив його до ДПА в Одеській області (а.с. 18-19). 24.01.2012 року ДПА в Одеській області за № 2138/10/25-0007 надало рішення про результати розгляду первинної скарги згідно якого податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Позивача -без задоволення (а.с. 23-25). В подальшому Південне УКБ МОУ оскаржило податкове повідомлення-рішення № 0003032350 до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС України №247415110-2115 від 24.02.2012 року податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга Позивача -без задоволення (а.с. 26-27).

Відповідно до висновків Акту перевірки Позивачем порушено п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР внаслідок чого ним занижено ПДВ на загальну суму 70972,78 грн. у грудні 2010 року.

Висновок ДПІ про заниження Позивачем сум ПДВ, які підлягали сплаті до бюджету, за рахунок завищення податкового кредиту по господарським операціям з АТЗТ БК «Глиноземпромбу仴рунтується на висновках акту перевірки № 665/23-600/01273042 від 26.05.2011 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки АТЗТ БК «Глиноземпромбуд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року», складеного ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва (а.с. 174-300). Згідно акту перевірки АТЗТ БК «Глиноземпромбуд»правочини, укладені АТЗТ БК «Глиноземпромбуд»з Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.203, п.п. 1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України є нікчемними (а.с. 299).

Відповідно до п.7 Положення «Про Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України»управління, відповідно до покладених на нього завдань, укладає договори підряду на виконання робіт з будівництва об'єктів та здійснює контроль за їх виконанням згідно з чинним законодавством (а.с. 54).

Судом встановлено, що Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України, як замовником, 22.11.2006 року було укладено з Акціонерним товариством закритого типу Будівельна компанія «Глиноземпромбуд», як Генпідрядником, договір № 227/ДБ-178Буд підряду на будівництво 80-ти квартирного житлового будинку у м. Миколаєві, вул. Архітектора Старова (а.с. 29-35). Відповідно до п.1.1. даного договору його метою є забезпечення житлом сімей військовослужбовців Збройних Сил України, яке виконується за рахунок Державного бюджету України шляхом виконання робіт з будівництва 80-ти квартирного житлового будинку загальною площею 5 272,79 кв.м за адресою: м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, шифр 9227.

Згідно п. 1.4. даного договору Замовник доручає Генпідряднику, а Генпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації, чинних нормативно-правових актів у галузі будівництва і експлуатації об'єктів житлового призначення та умов договору збудувати Об'єкт, ввести його в експлуатацію та передати Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти від Генпідрядника закінчені роботи та оплатити їх у визначеному Договором порядку. 22.12.2008 року між Південним УКБ МОУ та АТЗТ «Глиноземпромбуд»було укладено додаткову угоду №6/178 до договору підряду № 227/ДБ-178Буд від 22.11.2006 року. Предметом вказаної додаткової угоди була додаткова закупівля Позивачем у АТ «Глиноземпромбуд»20 квартир на загальну суму 3846258,90 грн. (а.с. 36-37).

Факт виконання АТЗТ «Глиноземпромбуд»робіт по будівництву 108-квартирного житлового будинку в м. Миколаєві по вулиці Архітектора Старова підтверджується Актом готовності об'єкту до експлуатації №14/10 від 14.10.2010 року (а.с. 40-42), сертифікатом відповідності МК 000389 закінченого будівництвом об'єкту (9-типоверхового багатоквартирного житлового будинку (3 черга - 1 під'їзд за адресою місто Миколаїв, вулиця Архітектора Старова (а.с.159), актом передачі квартир під заселення від 18.10.2010 року (а.с. 125).

На виконання умов зазначеної угоди АТЗТ «Глиноземпромбуд»виписано на адресу Південного УКБ МОУ довідку про вартість виконаних підрядних робіт, складеною за формою № КБ-3 на суму 2237746,66 грн, в т.ч. ПДВ 372957,78 грн. (а.с. 44) та податкову накладну від 31.12.2010 року № 138 на суму 2207836,68, грн., в т.ч. ПДВ 367972,78 грн (а.с. 43). Оплату здійснено Південним УКБ МОУ в безготівковій формі платіжним дорученням від 20.12.2010 року в сумі 2237746,66 грн. (а.с. 44). Південним УКБ МОУ у грудні 2010 року було віднесено до податкового кредиту 70972,78 грн. ПДВ по господарським операціям з АТЗТ «Глиноземпромбуд»на підставі податкової накладної №138 від 31.12.2010 року, виписаної АТЗТ «Глиноземпромбуд», що підтверджується податковою декларацією Позивача з ПДВ за грудень 2010 року (а.с. 83-88), про що також зазначено в Акті перевірки (а.с. 10-11).

Судом встановлено, що Позивач у грудні 2010 року відніс 70972,78 грн. ПДВ до складу податкового кредиту, на підставі факту придбання ним будівельних робіт у АТ «Глиноземпромбуд», згідно з абзацом п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №169/97-ВР.

Факт надання АТЗТ «Глиноземпромбуд»будівельно-монтажних робіт Південному УКБ МОУ у грудні 2010 року підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, складеною за формою №КБ-3 (а.с. 44), актом прийомки виконаних підрядних робіт, складеного за формою КБ-2В за грудень 2010 року (а.с. 308-326), підсумковою відомістю ресурсів (а.с. 327-343).

Дослідивши договір підряду, укладений Позивачем з АТЗТ «Глиноземпромбуд»суд вважає, що він щодо форми та змісту відповідає вимогам ст.180 ГК України. Жодної підстави, передбаченої законом, вважати вказаний договір недійсним, судом не встановлено.

Суд не приймає до уваги твердження Відповідача, що вказаний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки жодного доказу того, що господарські операції між Позивачем та ТОВ «Реконструкція»мали безтоварний характер, крім посилання на акт перевірки контрагента, складеного ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не зазначено та Відповідачем суду не надано.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України (ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Оскільки в ході судового розгляду справи не встановлено, що при укладанні та виконанні договорів між Позивачем та АТ «Глиноземпромбуд»порушено приписи ст. 203 ЦК України, то суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про недійсність правочинів Позивача з вказаним контрагентом є безпідставними.

Крім того, дослідивши Акт перевірки № 4933/23-5/24980210 від 28.07.2011 року, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд вважає, що він не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року (далі -Порядок №984), оскільки не містить чітких і об'єктивних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення Позивачем вимог податкового законодавства.

Пунктом 6 розділу І Порядку №984 визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з п.5.2 розділу 2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення в акті перевірки необхідно також зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В Акті перевірки відсутні посилання на первинні документи при описі порушень податкового законодавства. В той же час, судом встановлено, що у Позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи, які свідчать про реальність господарських операцій з АТЗТ «Глиноземпромбуд»(договір, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, акт прийомки виконаних будівельних робіт, податкова накладна, платіжне доручення). Також суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні досліджуватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Натомість в Акті перевірки Позивача переважно досліджувались господарські відносини між АТ «Глиноземпромбуд»та його контрагентом (ТОВ «Будтранс-2009»).

Суд вважає недостатнім для висновків Акту перевірки посилання в ньому лише на дані інформаційних баз податкової служби та на акт перевірки, складений ДПІ відносно контрагента Позивача, оскільки без дослідження в Акті перевірки договорів Позивача з контрагентами, які на думку перевіряючих не відповідають закону, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно Позивача.

Суд не приймає до уваги твердження, викладені в Акті перевірки, щодо відсутності у контрагентів АТ «Глиноземпромбуд»матеріальних та інших ресурсів, що унеможливлює здійснення ними будь-якої господарської діяльності, оскільки Позивач не має права витребовувати у таких третіх осіб документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним роботи. Крім того, судом встановлено, що АТ «Глиноземпромбуд»02.09.2005 року Миколаївською обласною державною адміністрацією було видано ліцензію на право здійснення будівельної діяльності строком дії з 02.09.2005 року по 02.09.2010 року (а.с. 127-133).

Згідно п.1.7. ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту). Згідно з п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Жодна норма Закону №168/97-ВР не вимагає від платника податків контролювати дотримання норм податкового законодавства своїм контрагентом, такий контроль здійснює податкова служба. Порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів Позивача не може бути підставою для визначення податкових зобов'язань Позивачу, оскільки Позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами.

Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на факт сплати АТЗТ «Глиноземпромбуд»податкових зобов'язань з ПДВ та штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення №0008162360 від 20.06.2011 року (а.с. 133-135) як на доказ визнання контрагентом Позивача -АТЗТ «Глиноземпромбуд» факту недійсності правочину між ним та Позивачем, оскільки, як встановлено судом, вказане податкове повідомлення-рішення було винесено у зв'язку із порушенням АТЗТ «Глиноземпромбуд»податкового законодавства під час господарських операцій з ТОВ «Колана», ТОВ «Будреліз», ТОВ «Житлорембуд-Ніка» і не має відношення до господарських операцій між Позивачем та АТЗТ «Глиноземпромбуд».

Крім того, суд зазначає, що можливі порушення податкового законодавства збоку контрагентів Позивача тягнуть негативні наслідки саме для таких контрагентів та не впливають на право Позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товарів та робіт.

Суд зазначає, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту. Такі факти судом встановлено не було.

В Акті перевірки відсутні, а представником Відповідача у судовому засіданні не доведено наявності порушень п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України №168/97-ВР зі сторони Позивача під час сплати ПДВ на загальну суму 70972,78 грн. у грудні 2010 року, а тому висновки Акту перевірки про завищення ним податкового кредиту у грудні 2010 року на 70972,78 грн. є необґрунтованими, а прийняте на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення № 0003032350 від 19.12.2011 року -протиправним. При таких обставинах суд вважає, що Позивач на час включення сум до податкового кредиту мав документи, що відповідали правилам бухгалтерського та податкового обліку та при включенні до податкового кредиту діяв відповідно до вимог ст.7 Закону №168/97-ВР.

Вказана правова позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі «БУЛВЕС А.Д проти Болгарії»№ 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Судом встановлено, що під час укладення договору підряду Позивач перевірив правоздатність контрагента Ат «Глиноземпромбуд», наявність у нього державної реєстрації, як платника ПДВ, ліцензії на право здійснення будівельної діяльності. В зв'язку з чим Позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені даному контрагенту у вартості виконаних будівельних робіт.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо. Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що Позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003032350 від 19.12.2011 року - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси № 0003032350 від 19.12.2011 року за яким Південному Управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 88715,98 гривень (з яких за основним платежем 70972,78 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 17743,20 гривень).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суд.

Суддя Стеценко О.О.

24 грудня 2012 року