Постанова № 28532258, 17.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України

17 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/12657/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотолової Г. В. . при секретаріКузнецові С.М. за участю: представника позивача -Овчиннікова Б.С.

представник відповідача -не з'явився,

представника третьої особи -Русанової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Міністерства інфраструктури України до Комунального підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Придніпровська залізниця», про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Міністерство інфраструктури України звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про зобов'язання КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»скасувати реєстрацію права власності Відділу матеріально-технічного забезпечення Криворізького відділення Придніпровської залізниці на об'єкти нерухомого майна -будівлю матеріального складу -літ. А-1 загальною площею 168,2кв.м., склад -літ. «Б»загальною площею 86,6кв.м., розташовані за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Серафимовича,89; а також здійснити реєстрацію права власності за державою України в особі Міністерства інфраструктури України на об'єкти нерухомого майна -будівлю матеріального складу -літ. «А»загальною площею 168,2 кв.м., склад -літ. «Б»загальною площею 86,6кв.м., розташовані за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Серафимовича,89.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Державне підприємство «Придніпровська залізниця»

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог стверджує, що рішення відповідача про відмову в державній реєстрації прав необґрунтоване та прийняте без достатніх підстав.

Відповідач не забезпечив участь повноважного представника у судовому засіданні, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення (а.с.76, 79-81, 111, 136-137).

До суду надійшли відзиви відповідача на адміністративний позов (а.с.79-81, 94-96, 136-137), які за своїм змістом є запереченнями проти позову.

Відповідач посилається на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Просить розглянути справу за відсутністю його представника в порядку письмового провадження (а.с.81, 96, 137).

Представником третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в повному обсязі підтримані позовні вимоги та доводи Міністерства інфраструктури України.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором купівлі-продажу № 1 від 19.07.1994р. Відділ матеріально-технічного забезпечення (далі - ВМТЗ) Криворізького відділення Придніпровської залізниці (з 2002 року -Відокремлений структурний підрозділ «Криворізька дирекція залізничних перевезень»ДП «Придніпровська залізниця») придбав будівлю матеріального складу літ. «А-1», склад «Б», розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, 89. На той час ВМТЗ мав статус юридичної особи.

Наказом начальника Придніпровської залізниці № 104/Н від 20.08.1997р. «Про реструктуризацію системи матеріально-технічного забезпечення Придніпровської залізниці»внесено зміни в організацію системи забезпечення у зв'язку з ліквідацією ВМТЗ ДП «Придніпровська залізниця», а також створенням відокремлених структурних підрозділів ДП «Придніпровська залізниця», та включено до складу служби матеріально-технічного забезпечення Криворізький відділ матеріально-технічного забезпечення. Таким чином, ВМТЗ Криворізького відділення втратило статус юридичної особи, правонаступником стало Державне підприємство «Придніпровська залізниця», яке підпорядковується Мінінфраструктури України.

Державне підприємство «Придніпровська залізниця»- це створене відповідно до законів України «Про транспорт», «Про залізничний транспорт», Цивільного та Господарського кодексів України державне унітарне підприємство і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, яке входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця».

До складу залізниці входять служби, відособлені (відокремлені) структурні підрозділи, та інші підрозділи, які не мають права юридичної особи.

Наказом від 05.03.2010р. №109/Н затверджено та введено в дію Положення про відокремлений структурний підрозділ «Криворізька дирекція залізничних перевезень»Державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Згідно п.1.1 Положення Криворізька дирекція залізничних перевезень Державного підприємства «Придніпровська залізниця»є відокремленим структурним підрозділом ДП «Придніпровська залізниця»з державною формою власності і не є юридичною особою.

Спірні нерухомі об'єкти знаходяться на балансі відокремленого структурного підрозділу «Криворізька дирекція залізничних перевезень»ДП «Придніпровська залізниця», що підтверджується довідкою про балансову належність від 08.08.11р. № 1537.

В лютому 2010 року Комунальним підприємством «Криворізьке бюро технічної

інвентаризації»було проведено інвентаризацію нерухомого майна та виготовлені технічні документи на будівлі, розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, 89, в яких спірні об'єкти права власності позначаються як Будівля матеріального складу - літера «А-1»загальною площею 168,2 кв.м., склад - літера «Б» загальною площею 86,6 кв. м.

Землі, на яких розташовані вищезазначені об'єкти нерухомості, надано у постійнекористування Придніпровській залізниці для здійснення уставної діяльності, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою (серія ДП № 393), виданим відповідно до Рішення Виконкому Криворізької міської ради від 08.06.1994р.

В договорі купівлі-продажу № 1 від 19.07.1994р. зазначено лише площу будівлі матеріального складу (167,8 кв. м.), без урахування складу «Б». Відповідно до інвентарної справи від 10.02.2010р. площа будівлі матеріального складу під літерою «А-1»складає 168,2 кв.м. Різницю між площею, вказаною в договорі, та площею, зазначеною в інвентарній справі 2010р., пояснюється тим, що зняття замірів спеціалістами БТІ в 2010р. відбувалося за допомогою електронного приладу, який є більш точним.

Площу складу «Б»зазначено в інвентарній справі. Згідно технічного опису та оцінки господарських будівель інвентарної справи від 10.02.2010р. вона складає 86,6 кв.м.

У липні 2011р. було проведено експертне технічне обстеження стану будівельних конструкцій після перепланування приміщень будівлі матеріального складу літ. А-1. За результатами обстеження було надано висновки про можливість подальшої надійної експлуатації будівлі за цільовим призначенням.

Позивач зазначає, оскільки відповідно до законодавства реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації, Державне підприємство«Придніпровська залізниця»звернулося до Криворізького БТІ з листом № 159 від 21.11.08р. про оформлення права власності на будівлю матеріального складу. Останній (відповідач по справі) повідомив про відмову в скасуванні реєстрації прав власності на зазначені вище об'єкти нерухомого майна, посилаючись на відсутність оригіналу договору купівлі-продажу, за яким відділ матеріально-технічного забезпечення (далі - ВМТЗ) Криворізького відділення Придніпровської залізниці (з 2002 року -Відокремлений структурний підрозділ «Криворізька дирекція залізничних перевезень»ДП «Придніпровська залізниця») придбав будівлю матеріального складу - літера «А-1», склад - літера «Б», розташовані за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, 89.

Позивач вказує, що при реорганізації примірник договору купівлі-продажу Придніпровської залізниці було загублено, тому підприємство мало лише його копію, надану з архіву БТІ.

В даному випадку, позивач вважає, що оригінал договору не потрібен, достатньо документа, що свідчить про реструктуризацію системи матеріально-технічного забезпечення. Таким документом є наказ № 104/Н від 20.08.97р., яким внесено зміни в організацію системи забезпечення у зв'язку з ліквідацією ВМТЗ ДП «Придніпровська залізниця», а також створенням відокремлених структурних підрозділів ДП «Придніпровська залізниця», та включено до складу служби матеріально-технічного забезпечення Криворізький відділ матеріально-технічного забезпечення.

В липні 2011 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця»письмово звернулося до КП «Криворізьке БТІ»щодо надання копії Свідоцтва про право власності на спірні об'єкти нерухомого майна з метою подальшої перереєстрації права власності на правонаступника, яким виступає ДП «Придніпровська залізниця». Криворізьке БТІ відмовило в наданні інформаційної довідки з Реєстру з огляду на те, що підприємство не є власником вищезгаданих об'єктів нерухомого майна.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав, свобод та інтересів до суду.

В обґрунтування вимог позивач стверджує, що відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно ст.108 Цивільного кодексу України у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Пунктом 1.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. №7/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445 зі змінами та доповненнями (далі - Положення), передбачено, що дане Положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав. Речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, відповідно до ст.4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 р. (далі - Закон) підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Згідно ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»(п. 1.2 Положення) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) (п. 1.3. Положення).

Таким чином, посилаючись на вищевикладене, позивач доходить висновку що на момент здійснення операції з купівлі-продажу, ВМТЗ мав статус юридичної особи. Матеріали реєстраційної справи, яка знаходиться в архіві БТІ, є свідченням того, що право власності на будівлю матеріального складу - літ. «А-1»та склад - літ. «Б»належало ВМТЗ. Після здійсненої реорганізації єдиною юридичною особою та правонаступником стало Державне підприємство «Придніпровська залізниця».

Оскільки, виникла необхідність в перереєстрації права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, що і змусило уповноважений орган з управління об'єктами державної власності в особі Мінінфраструктури України звернутися до суду.

При цьому, позивач зазначає, що звернення до суду за захистом саме у такий спосіб жодним чином не суперечить ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується відповідною практикою розгляду справ за правилами адміністративного судочинства.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне.

19.07.1994 року ОМТО Криворізького відділення Придніпровської залізниці придбали цегляний магазин літ. «А-1»площею 91,10 м2, загальною площею 167,8 м2 та склади літ. «Б»по вул. Серафимовича, 89 в м. Кривому Розі. На момент укладання зазначеної угоди технічна інвентаризація об'єкта проводилася 22.03.1989 року, у відповідності до якої площа забудови магазину складала 167,8 м2, а площа забудови складів - 88 м2.

Згідно даних інвентаризації від 14.06.2006 року будівля літ. «А-1»не використовувалася в якості магазину, тому була зазначена в інвентарній справі як нелситлова будівля. При проведенні інвентаризації 28.01.2008 року було виявлено, що площа будівлі літ. «А-1»змінилася та складає 168,2 м2 за рахунок внутрішнього переобладнання. Крім того, в листі від 21.12.2007 року, яким ДП «Придніпровська залізниця»звертається до нашого підприємства щодо проведення інвентаризації, зазначено, що на балансі дирекції обліковується будівля матеріального складу на вул. Серафимовича, 89. Тобто ДП «Придніпровська залізниця»самочинно зроблено зміну цільового призначення нерухомого майна (з магазину на матеріальний склад) без отримання передбаченого в таких випадках акту введення в експлуатацію.

Крім того, як зазначає відповідач, в грудні 2007 року ДП «Придніпровська залізниця»звернулася з листом щодо проведення поточної інвентаризації. В переліку об'єктів які потребують інвентаризації, було зазначено будівлю (а не будівлі) матеріального складу по вул. Серафимовича, 89 під інвентарним номером 4100020.

Таким чином, відповідач вважає, що на теперішній час, у відповідності до балансових довідок, придбані магазин літ. «А-1»та склади літ. «Б»обліковані в ДП «Придніпровська залізниця»як дві будівлі матеріального складу під різними інвентарними номерами .

Відповідачу відомо про рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2010 року у справі № 8/256-09, яким визнано право власності на будівлю матеріального складу без зазначення літери будівлі та її площі.

Проте, відповідач зазначає, що вказане рішення не дає змоги реєстратору установити на яку з двох будівель визнано право власності.

Відповідач вважає твердження ДП «Придніпровська залізниця»стосовно того, що матеріальний склад складається з двох будівель та рахується в бухгалтерії їх підприємства одним об'єктом нерухомості безпідставними, оскільки балансова справа від 02 лютого 2010 року № 29 свідчить про те, що будівлі по вул. Серафимовича, 89 обліковуються під різними інвентарними номерами.

Відповідач також вважає безпідставними твердження ДП «Придніпровська залізниця»про те, що на момент винесення господарським судом Дніпропетровської області рішення по справі, були відсутні дані технічної інвентаризації. Дата проведення останньої інвентаризації об'єкта нерухомості - 10.02.2010року, про що є відмітка як в архівній справі так і в технічному паспорті, який зберігається у власника.

Щодо позовних вимог про скасування реєстрації права власності, відповідач зазначає що відповідно до п. 3.2.4 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 7/5, скасування запису про реєстрацію права власності здійснюється у випадку скасування на підставі рішення суду рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію або у випадку визнання недійсним чи скасування на підставі рішення суду право встановлювального документі, на підставі якого проводилась державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна. Позивачем до теперішнього часу не надано до нашого підприємства документу, який у відповідності вимог чинного законодавства може слугувати підставою для скасування державної реєстрації прав власності.

Дослідивши матеріали справи та надані у судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд виходить з наступного.

23.11.2009р. господарським судом Дніпропетровської області прийняте рішення по справі №8/256-09, яким визнано право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135, м.Київ, пр.Перемоги,14; ідентифікаційний код 00017584) на нерухоме майно, а саме: будівлю матеріального складу, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Серафимовича, 89.

Позивач звернувся до відповідача зі заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Однак, відповідачем рішенням від 20.10.2010р. відповідно до п.3.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав відмовлено позивачу в реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Серафимовича,89 у зв'язку з відсутністю опису об'єкта нерухомого майна («…дані про будівлі, споруди; найменування та літровка; загальна площа; площа земельної ділянки (у разі наявності такої інформації); матеріал стін тощо…») в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2009р. по справі №8/256-09, що унеможливлює ідентифікацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, саме рішенням суду (а.с.124-125) за Міністерством інфраструктури України визнано право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Серафимовича, 89.

Відповідно до п.1.4. Наказу Положення Мінюсту України від 07.02.2002р. № 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" компетенцією відповідача є виключно державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, тобто внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно на підставі правовстановлювальних документів.

Перелік правовстановлювальних документів передбачений Додатком 1 до вищезазначеного Положення, п.10 якого, передбачено, що правовстановлюючим документом, зокрема, є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України №19-32/30 від 22.06.2007 р. «Щодо надання роз'яснення стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна»визначено, що Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Окрім того, в цьому ж роз'ясненні зазначено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності… Так, реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002р. передбачено процедуру реєстрації та порядок прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову у такій реєстрації.

Відповідно до п. 3.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно реєстрація договорів (контрактів) купівлі-продажу споруд (приміщень) для розміщення дипломатичних представництв, консульських установ та міжнародних міжурядових організацій, видача свідоцтв про власність проводиться лише за наявності відповідної ноти Міністерства закордонних справ України, а для розміщення міжнародних неурядових та іноземних організацій - відповідного листа комунального підприємства "Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв"

У п.3.3 зазначеного Положення вказаний вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації прав власності, з яких жодне не є підставою для відмови у реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Серафимовича,89, оскільки правовстановлюючим документом для реєстрації зазначеного об'єкту нерухомості є рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2009 р.

Відповідно до ст.124 Конституції України, рішення суду, які набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно з приписами ст.13 Конституції України та ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

03.08.2004 р. набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та їх обмежень, який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів що до нерухомості (ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" (далі -Закон), підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема і рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

У частині 1 ст.24 зазначеного Закону наведений вичерпний перелік підстав у відмові державної реєстрації права, до якого наведена Відповідачем підстава не віднесена. За ч.3 ст.24 Закону, відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону і до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Окрім того, згідно з п.10 Додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р.(зі змінами та доповненнями), рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлювальним документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачені повноваження Комунального підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»щодо трактування законів, кодексів та інших нормативно-правових документів, рішень суду тощо.

Обгрунтування позивача знайшли підтвердження у судовому засіданні.

Таким чином, відмова відповідача в реєстрації права власності позивача, визнаного на підставі рішення суду, не ґрунтується на законі.

Тобто, суб'єкт владних повноважень (відповідач) КП ДМТІ Дніпропетровської міської ради діяв по відношенню до позивача Міністерства інфраструктури України (відмова в реєстрації права власності) -не на підставі та не у межах повноважень і способі, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не виконано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2009р., відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Проте, суд не може своїм рішенням підмінювати рішення (компетенцію) державного органу (суб'єкта владних повноважень), який наділений, згідно діючого законодавства України, відповідними правами та обов'язками.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, згідно ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За наведених обставин, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними дій та рішення Комунального підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», скасування рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради від 20.10.2010р., зобов'язання Комунального підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»вирішити питання щодо скасування реєстрації права власності Відділу матеріально-технічного забезпечення Криворізького відділення Придніпровської залізниці на об'єкти нерухомого майна -будівлю матеріального складу -літ. А-1 загальною площею 168,2кв.м., склад -літ. «Б»загальною площею 86,6кв.м., розташовані за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Серафимовича,89 та здійснити реєстрацію права власності за державою України в особі Міністерства інфраструктури України на об'єкти нерухомого майна -будівлю матеріального складу -літ. «А»загальною площею 168,2 кв.м., склад -літ. «Б»загальною площею 86,6кв.м., розташовані за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Серафимовича,89 на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2009 р.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з місцевого бюджету позивачу -Міністерству інфраструктури України судові витрати у розмірі 01грн.70коп., сплачені згідно платіжного доручення №5085 від 05.10.2011р.

Керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Міністерства інфраструктури України до Комунального підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Придніпровська залізниця», про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності Міністерства інфраструктури України на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Серафимовича,89 на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2009 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 20.10.2010р. про відмову в державній реєстрації права власності за Міністерством інфраструктури України на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Серафимовича,89 на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2009 р.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» вирішити питання щодо скасування реєстрації права власності Відділу матеріально-технічного забезпечення Криворізького відділення Придніпровської залізниці на об'єкти нерухомого майна - будівлю матеріального складу - літ. А-1 загальною площею 168,2кв.м., склад - літ. «Б» загальною площею 86,6кв.м., розташовані за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Серафимовича,89.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» здійснити реєстрацію права власності за державою України в особі Міністерства інфраструктури України на об'єкти нерухомого майна - будівлю матеріального складу - літ. «А» загальною площею 168,2 кв.м., склад - літ. «Б» загальною площею 86,6кв.м., розташовані за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Серафимовича,89 на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2009 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Міністерства інфраструктури України (01135, м.Київ, пр.Перемоги,14; ідентифікаційний код 00017584) 01грн.70коп. (одна грн. 70коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 22.02.2012р.

Суддя . Г. В. Потолова