Постанова № 28532117, 19.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/14086/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 249 658,09грн., -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2012р. Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася з адміністративним позовом до Суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_2 та просить:

- стягнути кошти, які перебувають у власності суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_2 в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 187 447, 34грн.;

- стягнути кошти, які перебувають у власності суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_2 в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходу фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 62 210, 75грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Криворізькій північній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з 26.01.1998р. та має борг по податку на додану вартість у розмірі 187 447, 34грн. та з податку на доходу фізичних осіб, який станом на 25.10.2012р. несплачений відповідачем. Позивачем вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була надіслана податкова вимога №2124 від 26.07.2011р., яку відповідачу направлено рекомендованим листом, однак вимога не була сплачена у встановлені законом строки, а тому позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку на підставі ст.ст. 20, 95 Податкового кодексу України та ст.67 Конституції України.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак 19.12.2012р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності її представника в порядку письмового провадження.(а.с. 49).

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином за адресою зазначеною у ЄДРПОУ відповідно до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.(а.с. 46-47, 52).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, причини неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищенаведене, клопотання позивача про розгляд справи у письмовому провадженні, те, що відповідач був повідомлений про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу у письмовому провадженні за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами відповідно до ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Суб'єкт господарювання-фізична особа ОСОБА_2 зареєстрована Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 03.12.1997р. за № 2227017000021326, знаходиться на податковому обліку як платник податків у Криворізькій північній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з 26.01.1998р., що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків від 29.10.2012р. № 1456/12 та копією Витягу з Єдиного державного реєстру від 04.12.2012р.(а.с.10, 46).

Суб'єкт господарювання-фізична особа ОСОБА_2 має податковий борг перед бюджетом станом на 25.10.2012р. в сумі 249 658, 09грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.(а.с. 8).

Зазначений борг виник внаслідок того, що 22.04.2011р. Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено перевірку за результатами планової виїзної перевірки Суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. за результатами якої складено акт № 28/17-311/НОМЕР_1 від 22.04.2011р. За висновками зазначеного акту перевірки встановлено, що відповідачем порушені:

- п. 10 Порядку № 599 - не своєчасне надання звітів суб'єкта підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку за I кв. 2008р. - III кв. 2009р., I кв. -IV кв. 2010р.;

- п. 8 Порядку № 599, п. 6 ст. 128 Кодексу № 436 - не ведення книги обліку доходів і витрат за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р.;

- ст. 1, 2, 5 Указу № 727, ст. 13 Декрету № 13-92, в результаті донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у розмірі 62 210,75грн., у тому числі по періодах: 2008р. - 6 129, 39грн., 2009р. - 56 081, 36грн.;

- п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.3, п. 9.4 ст. 9, п. 10.1 ст. 10 Закону № 168 - знижено податкове зобов'язання з ПДВ, яке визначено за результатами перевірки та становить 149 957,87грн.(а.с. 14-15).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення:

1.податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000701701 від 09.06.2011р. за платежем з податку на додану вартість та визначено за основним платежем 149957, 87грн., за штрафними санкціями 37489, 47грн.(а.с. 16);

2. податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000691701 від 09.06.2011р. за платежем з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності визначено за основним платежем 62210, 75грн.(а.с. 18).

Відповідно до п.п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як встановлено судом, податковим органом 15.07.2011р. був складений акт про те, що податкові повідомлення-рішення №0000701701, №0000691701 від 09.06.2011р. були направлені фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 09.06.2011р., але лист повернутий поштовою службою до податкової інспекції з відміткою в повідомленні про вручення 15.07.2011р. із зазначенням причини невручення, а саме: після закінчення терміну зберігання.(а.с. 21).

Таким чином, відповідно до ст.58 Податкового кодексу України, датою виникнення податкового боргу за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є 26.07.2011р.

Згідно довідки позивача, відповідач станом на 25.10.2012р. має податковий борг, який становить 249 658, 09грн., яка наявна в матеріалах справи.(а.с. 7).

У відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом вживалися заходи щодо примусового стягнення боргу з відповідача шляхом направлення на адресу відповідача податкової вимоги № 2124 від 26.07.2011р., яка була вручена відповідачеві 16.08.2011р., що підтверджується копією поштового повідомлення.(а.с.22 зворот).

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилися не виконана у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Також згідно п. 57.3 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 249 658, 09грн. суду не надав, а також не надано доказів і оскарження у встановленому законодавством порядку податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 249 658, 09грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_2 (50096, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь держави (бюджетний рахунок 31112029700022, код платежу 140101, одержувач Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, код 38031627, Банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, бюджетний рахунок 33219801700022, код платежу 110105) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 249 658, 09грн. (двісті сорок дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім гривень 09 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва