Рішення № 28530406, 08.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.01.13 Справа № 36/5005/10472/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт", м. Рубіжне, Луганська область

до Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 30 318, 30 грн

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Косенко В.М.

Представники:

від позивача: Куць В.С., довіреність № 3 від 03.01.2013

від відповідача: Абоімов О. Ю., довіреність № 49/12 від 02.01.2013

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 30 318, 30 грн., з яких: 28 242,66 грн. основного боргу за договором поставки №2678-192-01 від 27.10.2011; 1 706,17 грн. пені; 341,23 грн. 3% річних; 28,24 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 18.12.2012 оголошувалась перерва до 08.01.2013 у зв'язку з витребуванням судом документів відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлені ресурси. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки №2678-192-01 від 27.10.2011, розрахунок ціни позову за договором поставки №2678-192-01 від 27.10.2011, протокол розбіжностей від 13.10.2011 до договору №2678-192-01 від 27.10.2011, специфікацію №2 до договору №2678-192-01 від 27.10.2011, видаткову накладну №ЕТП ДП1405/003 від 14.05.2012, довіреність №1363 від 14.05.2012, претензію №433/2012 від 13.09.2012, акт звірки взаєморозрахунків за період з 27.10.2011 по 24.10.2012

Позивач керуючись п.п. 7.2. зазначеного договору, п. 6 специфікації №2 до договору, нормами Цивільного та Господарського кодексів України, просить стягнути з Відповідача заборгованість за поставлений, але не оплачені ресурси у сумі 28 242,66 грн., пеню у сумі 1 706,17 грн., 3% річних у сумі 341,23 грн., інфляційні втрати у сумі 28,24 грн., а всього -30 318,30 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позовну заяву (вих. №8413/18 від 17.12.2012) в обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилається на те, що розрахунок суми неустойки викладений у п. 7.2. договору поставки №2678-192-01 від 27.10.2011 є не конкретним, оскільки не визначено який саме розмір ставки НБУ підлягає застосуванню при здійсненні розрахунку суми неустойки за порушення грошових зобов'язань. Розрахунок інфляційних втрат є не конкретним, оскільки не визначена методика розрахунку збитків від інфляції. Крім того Відповідач посилається на відсутність доказів отримання поставлених ресурсів, оскільки видаткова накладна №ЕТП ДП1405/003 від 14.05.2012 складена з порушенням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

В судовому засіданні 08.01.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (далі -Позивач, Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі -Відповідач, Покупець) було укладено договір поставки №2678-192-01 (далі - Договір), відповідно до якого Позивач взяв на себе зобов'язання передати, а Відповідач -прийняти і оплатити матеріали (далі - Ресурси) на умовах, передбаченими дійсним договором (п.1.1. Договору). Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2012, а в частині обов'язків - до повного виконання зобов'язань за Договором (п. п. 10.4., 10.5. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору кількість, номенклатура Ресурсів наведені в специфікаціях до даного договору, специфікації є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору та п. 2 специфікації №2 до Договору, поставка Ресурсів здійснюється на умовах СРТ склад Покупця (Інкотермс 2000 року). Датою поставки вважається дата відмітки про його отримання, зазначена в накладній (п. 8 специфікації №2 до Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору, Покупець здійснює оплату поставлених Ресурсів шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника. Оплата здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки Ресурсів (п. 6 специфікації №2 до Договору).

Виходячи із наданих Позивачем Договору, специфікації №2 до Договору, видаткової накладної №ЕТП ДП1405/003 від 14.05.2012, довіреності №1363 від 14.05.2012, Позивач поставив Відповідачу Ресурси загальною вартістю 28 242,66 грн. з ПДВ.

Факт поставки Ресурсів підтверджується наданою Позивачем видатковою накладною №ЕТП ДП1405/003 від 14.05.2012, довіреністю №1363 від 14.05.2012.

Проте Відповідач оплату за поставлені Ресурси в строки, визначені п. 6 специфікації №2 до Договору, не здійснив. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 28 242,66 грн.

Згідно з п. 7.2. Договору в редакції протоколу розбіжностей від 13.10.2011, у випадку порушення строків оплати Ресурсів, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В своїй позовній заяві Позивач просить стягнути з Відповідача 30 318, 30 грн., з яких: 28 242,66 грн. основного боргу за Договором поставки №2678-192-01 від 27.10.2011; 1 706,17 грн. пені; 341,23 грн. 3% річних; 28,24 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Сторін, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст. 639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст. 265 Господарського кодексу України.

Наданий позивачем Договір поставки №2678-192-01 від 27.10.2011 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з п. 6 специфікації №2 до Договору, оплата здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки Ресурсів.

Позивач 14.05.2012 поставив Відповідачу Ресурси, а саме втулку під фланець ПЕ100R17 225 под. КТЗ в кількості 5 шт. та трубу ПВХ 26 110х4,2 напірну в кількості 600 м.п. загальною вартістю 28 242,66 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №ЕТП ДП1405/003 від 14.05.2012, довіреністю №1363 від 14.05.2012. Відповідач оплату за поставлені Ресурси в строки, визначені п. 6 специфікації №2 до Договору, не здійснив. Отже сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 28 242,66 грн.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлені, але не оплачені Ресурси у сумі 28 242,66 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків розрахунків за поставлені Ресурси, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, у сумі 341,23 грн. 3% річних (за загальний період прострочення з 29.06.2012 по 22.11.2012), 28,24 грн. інфляційних втрат (за вересень 2012 року).

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 1 706,17 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, загальний період прострочення з 29.06.2012 по 22.11.2012.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він здійснений відповідно до умов Договору (п. 7.2.), розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нарахована пеня, а відтак позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 1 706,17 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення Відповідача, що в Договорі не визначено, за який період заборгованості підлягає застосуванню подвійна облікова ставка НБУ суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також суд не приймає до уваги заперечення Відповідача, щодо не визначеності методики розрахунку збитків від інфляції в розрахунку Позивача, оскільки згідно п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення. Відповідно до п. 6. специфікації №2 до Договору, індекс інфляції на суму заборгованості за видатковою накладною №ЕТП ДП1405/003 від 14.05.2012 підлягає нарахуванню за вересень 2012 року. У вересні 2012 року був наступний індекс інфляції: 100,1%. Таким чином, 28 242,66 (сума заборгованості) х 100,1% (індекс інфляції) = 28 270,90 грн. (заборгованість з урахуванням індексу інфляції) - 28 242,66 = 28,24 грн. (втрати від інфляції).

Посилання Відповідача, що видаткова накладна не є доказом отримання ним поставлених Ресурсів є необґрунтованим, оскільки видаткова накладна №ЕТП ДП1405/003 від 14.05.2012 є первинним документом, яка фіксує факт здійснення господарської операції, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отримані Ресурси. Довіреність №1363 від 14.05.2012 підписана керівником підприємства, головним бухгалтером та скріплено печаткою Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат". Кількість товарно-матеріальних цінностей, зазначених у довіреності №1363 від 14.05.2012 відповідає кількості продукції, яка зазначена у видатковій накладній №ЕТП ДП1405/003 від 14.05.2012. Крім того факт отримання Ресурсів підтверджується наданим Позивачем реєстром рахунків (накладних) за балансовим рахунком 63110000 станом на 04.01.2013 по постачальнику та в судовому засідання не заперечувався Відповідачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Жовтневий район, код ЄДРПОУ 00190977, п/р 26006962481658 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, б. 1, код ЄДРПОУ 33090871) 28 242,66 грн. (двадцять вісім тисяч двісті сорок дві гривні 66 копійок) основного боргу, 1 706,17 грн. (одна тисяча сімсот шість гривень 17 копійок) пені, 341,23 грн. (триста сорок одна гривня 23 копійки) 3% річних, 28,24 грн. (двадцять вісім гривень 24 копійки) інфляційних втрат, 1 609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.01.2013

Суддя А.Є. Соловйова