Рішення № 28528812, 10.01.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

10.01.2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2013 р. Жовтневий районний м. Маріуполя Донецької області суд у складі головуючого судді Богуславської І.А., при секретарі Чапні Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач вернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, вказавши, що він зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1. Вказана квартира була надана його прадіду ОСОБА_2 як робітнику радгоспу «Азовський». Надалі в цьому будинку проживали його дід, бабка та батько, який також працюв у радгоспі, а потім - він з дня свого народження. З прийняттям Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»його дід, бабка та батько зверталися до керівництва радгоспу із заявою про приватизацію вказаної квартири. Вони отримали технічний паспорт для оформлення приватизації, але внаслідок хвороби своєчасно це зробити не встигли. У 1995 р. почалася процедура ліквідації радгоспу «Азовський», і в 2006 р. це підприємство було виключено з державного реєстру. У зв'язку з ліквідаційною процедурою приватизація квартир з 1995 р. була припинена. На сьогоднішній день його дід, бабка та батько померли, і він один залишився проживати у квартирі. Посилаючись на те, що він та його сім'я більш ніж 20 років проживали у спірній квартирі, просить визнати за ним право власності на неї за набувальною давністю.

Представник відповідача позов визнав та пояснив, що спірна квартира, яка належала радгоспу «Азовський», на даний момент не має власника, не є предметом комунальної власності, тому вважає доцільним визнати за позивачем право власності на неї в порядку набувальної давності.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані по справі докази, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сім'я позивача володіла квартирою АДРЕСА_1 з 1972 р.: дід ОСОБА_3 та бабка ОСОБА_4 були зареєстровані та проживали в ній з 1972 р. по день смерті відповідно ІНФОРМАЦІЯ_2 р. та ІНФОРМАЦІЯ_3 р., батько ОСОБА_5 з 1982 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. (а.с.12, 19). Позивач проживає та зареєстрований у спірній квартирі з 01.12.2009 р.

Згідно ч.1 та 2 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно ( набувальна давність) та може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем вона є.

З матеріалів справи вбачається, що власником спірної квартири був радгосп «Азовський», який ліквідовано у зв'язку з банкрутством та виключено з держреєстру юридичних осіб 06.03.2006 р. Доля спірної квартири, яка належала радгоспу, при цьому вирішена не була. На сьогоднішній день вказана квартира не перебуває у власності якої-небудь особи (а.с.14, 17, 24).

Таким чином, суд вважає, що позивач добросовісно володіє чужим майном і продовжує відкрито безперервно володіти ним. До строку володіння позивачем спірної квартири суд приєднує строк володіння нею його батьком, як спадкодавцем позивача.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що наявні всі підстави для визнання за позивачем право власності на спірну квартиру за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст.10, 11, 174, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.344 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд протягом 10 днів після його проголошення.

Суддя І.А.Богуславська