Ухвала суду № 28527959, 22.12.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/5057/11

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"22" грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

при секретарі Бєляєвій Т.В.,

за участю сторони:

від позивача: не з"явився,

від відповідача: Невмержицького П.В., представника за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства " ОвручГазАвто " на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "28" липня 2011 р. у справі за позовом Приватного підприємства " ОвручГазАвто " до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000941601/0 від 15.11.2010р. ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 28 липня 2011 року в задоволенні позову Приватного підприємства "ОвручГазАвто" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000941601/0 від 15.11.2010 р.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, зокрема абз. 9 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", підп. 4.4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

Матеріалами справи стверджується, що приватне підприємство "ОвручГазАвто" звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції №0000941601/0 від 15.11.2010 року, яким визначено податкове зобов"язання по податку на додану вартість за вересень 2010 р. в сумі 10966,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1096,60 грн. При цьому посилається на те, що з урахуванням положень абз. 9 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинних на час прийняття оскаржуваного рішення), п. 56.21 ст. 56 гл. 4 розд. 2 Податкового кодексу України, оскаржуване рішення є незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що Овруцькою міжрайонною державною податковою інспекцією проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, поданої приватним підприємством "ОвручГазАвто" 20 жовтня 2010 року, вхідний № 16051, за результатами якої складено акт №387/16-0-32906984 від 05.11.2010 р.

З акту перевірки вбачається, що в порушення абзацу "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( із змінами та доповненнями, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.05.2010 року № 2275-УІ), приватним підприємством "ОвручГазАвто" до рядка 23.2 - "значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду" включено значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року в частині сум, не сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ), що призвело до завищення рядка 23.2 декларації на суму 31273 грн. та відповідно заниження рядка 27 "сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду" в сумі 10966 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач зобов"язаний був визначати суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, з урахуванням внесених Законом України від 20.05.2010 року № 2275-УІ змін до абз. "б" підп. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає таке.

Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.05.2010 року № 2275-УІ, з дня набрання чинності і до 1 січня 2011 року, підпункт "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовується в такій редакції:

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої" отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року".

Враховуючи вказані зміни до Закону, починаючи із звітності за червень 2010 року, значення рядка 26 включається до рядка 23.2 декларації наступного звітного періоду тільки в частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах, та в обов'язковому порядку враховується при визначенні суми податку, яка підлягає відшкодуванню із бюджету (рядок 25.1 чи рядок 25.2).

Залишок значення рядка 26 в частині сум податку, по яких не проведено розрахунки з постачальниками, зберігається у зазначеному рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, у якому проведені розрахунки з постачальниками.

Відповідно до Розділу II «Прикінцеві положення» пункт 8 Закону (стосується внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість") набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом, тобто з 1 липня 2010 року.

Приватне підприємство "ОвручГазАвто" заповнило декларацію за вересень 2010 року всупереч вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.05.2010 року № 2275-УІ.

В апеляційній скарзі позивач посилається на абзац 9 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" і вказує, що зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України з питань оподаткування в частині надання пільг, зміни податків, зборів, механізму їх сплати вносяться не пізніше ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початком нового бюджетного року.

Проте, вказані доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Так, відповідно до статті 94 Конституції України Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.05.2010 року № 2275-УІ, відповідно до пункту 1 Розділу II «Прикінцеві положення», набрав чинності з дати його опублікування (Закон опубліковано в газеті „Голос України" 16.06.2010 р. № 109), тобто з 16.06.2010р.

Вказаний Закон не був визнаний неконституційним, тобто є чинним та обов"язковим для виконання.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що Законом України „Про систему оподаткування" визначено загальні принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а Закон України „Про податок на додану вартість" є спеціальним нормативно-правовим актом щодо податку на додану вартість, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про систему оподаткування" передбачено обов'язок платників податків подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що платники податків зобов'язані вести облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях форма і порядок заповнення, яких визначаються відповідно до закону.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Колегія суддів також враховує, що Овруцькою МДПІ складено протокол про адміністративне правопорушення № 537 серія ХР № 298339 від 03.12.2010 р. на керівника Приватного підприємства „ОвручГазАвто" ОСОБА_7 за порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень, липень та вересень 2010 року відповідно до актів перевірок декларації з податку на додану вартість № 285/16/0-32906984 від 13.08.2010р., № 313/16-0-32906984 від 08.09.2010р., № 387/16-0-32906984 від 05.11.2010р., передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та протокол про адміністративне правопорушення № 535 серія ХР № 298342 від 03.12.2010 р. на головного бухгалтера Приватного підприємства „ОвручГазАвто" ОСОБА_8 за порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень, липень та вересень 2010 року відповідно до актів перевірок декларації з податку на додану вартість № 285/16/0-32906984 від 13.08.2010р., № 313/16-0-32906984 від 08.09.2010р., № 387/16-0-32906984 від 05.11.2010р., передбаченого ч.2 ст. 163-1 КУпАП.

Овруцьким районним судом Житомирської області винесено постанову від 20.12.2010 р. у справі № 3-3307/10, якою ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 грн., а також цим же судом винесено постанову від 20.12.2010 р. у справі № 3-3306/10, якою ОСОБА_8 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1631 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та правомірно визначив суму податкового зобов'язання на підставі наданих позивачем на перевірку первинних документів.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом підп. 4.4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є безпідставним, оскільки у даному випадку відсутнє неоднозначне трактування прав та обов"язків платників податків або контролюючих органів.

Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що постанова суду першої інстанції прийнята з повним з"ясуванням всіх обставин справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому належить залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства " ОвручГазАвто " залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство " ОвручГазАвто " вул.М.Ващука 4,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11106

3- відповідачу Овруцька міжрайонна державна податкова інспекція вул. Сабурова, 1/20,м. Овруч,11106