Рішення № 28527205, 25.12.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 5016/2650/2012(3/121)

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»

54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159

До відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва

54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-А

про стягнення заборгованості в сумі 25 144,04 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Іноземцев Є.С., за довіреністю;

Від відповідача: Старчеус О.С., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість за договором № БД/2011-ПГ-081-05 від 01.02.2011 р. в сумі 22 553,20 грн., пеню в розмірі 1 714,42 грн., 102,47 грн. суми яка перевищує суму боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних в розмірі 773,95 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № БД/2011-ПГ-081-05 від 01.02.2011 р. на газопостачання для потреб бюджетних організацій та установ, додатку до нього, додаткових угод № 1 від 01.02.11 р., № 2 від 01.02.11 р. та № 3 від 01.02.11 р., актів прийому-передачі природного газу, зведеного акту взаєморозрахунків, доказів часткових оплат в 2011 році, норм ст.ст. 258, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що всупереч вимогам чинного законодавства України відповідачем зобов'язання по оплаті природного газу за період січень -грудень 2011 року в повному обсязі не виконано.

Відповідач у відзиві просить суд відмовити в стягненні основного боргу та 3% річних та зменшити розмір неустойки (пені) до 500,00 грн.

Відповідач зазначає, що є бюджетною установою МО України, яка утримується за рахунок державного бюджету України. Фінансова діяльність КЕВ м. Миколаїв здійснюється на підставі діючого законодавства ,відповідно Бюджетного кодексу України. Відповідно до положень ст. 51 Бюджетного кодексу України: розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Таким чином, відповідач вказує на те, що останній є державною установою, та не може в порушення бюджетного законодавства, брати на себе зобов'язання щодо витрачання коштів державного бюджету, які не передбачені її кошторисом.

25.12.12 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

встановив:

01.02.2011 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»(далі - постачальник), Військовою частиною А- 2637 (далі - споживач) та КЕВ м. Миколаєва (далі - платник) був укладений договір № БД/2011-ПГ-081-05 «на газопостачання для потреб бюджетних організацій та установ»згідно з умовами якого, постачальник, як позивач, зобов'язався передати споживачеві, згідно «Переліку об'єктів на яких споживачем приймається газ», з 01 лютого по 31 грудня 2011 року природний газ, а відповідач, як платник, зобов'язався оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до розділу 2 договору обсяг газу для потреб споживача, за лютий 2011 року склав в обсязі 1.803 тис. куб.м.; за березень 2011 року - 2.000 тис. куб.м.; квітень 2011 року -0.500 тис. куб. м.; жовтень 2011 року -0.500 тис. куб.м.; листопад 2011 року -2.500 тис. куб.м.; грудень 0.604 тис.куб. м.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 та 6.5 договору оплата за газ здійснюється платником грошовими коштами шляхом перерахування коштів на розподільчий рахунок постачальника. Оплата за газ здійснюється платником грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа (включно) місяця, наступного за звітним: у разі непогашення вищезазначеної заборгованості попередня оплата на наступний місяць буде віднесена на її погашення; у разі внесення платником попередньої оплати, сума якої перевищує вартість фактично спожитого обсягу газу, вказані кошти зараховуються постачальником, як попередня оплата на наступний період; платник протягом поточного місяця може здійснювати попередню 100% оплату запланованих до споживання в наступному місяці обсягів газу. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акту приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін.

За умовами п. 11.1 цей договір набрав чинності з 01 лютого 2011 року з дією в частині постачання газу по 31.12.2011 року, а в частині проведення розрахунків -до повного їх здійснення. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору, жодна із сторін не попередила другу про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, про що складається відповідна додаткова угода.

Слід зазначити, що в подальшому між сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди щодо зміни ціни за природний газ.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що за період січень-грудень 2011 року споживачу позивачем було поставлено природного газу в кількості 10,145 тис. куб.м., за ціною 4568,33 грн./1 тис. куб.м., на загальну суму 39 325,97 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за лютий 2011 р., березень 2011 р., квітень 2011 р., листопад 2011 р. та грудень 2011 р.

Як стверджує позивач, та вбачається з матеріалів справи відповідач свої договірні зобов'язання щодо розрахунків виконав частково на суму 15 570,56 грн., про що свідчать банківські виписки.

Тому за обґрунтованим розрахунком позивача, кінцевий борг відповідача перед позивачем дійсно складає в розмірі 22 553,20 грн. (39 325,97 -15 570,56 -1 202,21)

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, не надав суду належних доказів які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем у лютому 2012 році за транспортований природний газ по договору № П/2010-пг-г-1013 від 01.08.2010 р.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, визначені у п. 6.2 даного договору, платник зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань, а також три відсотка річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 05 числа місяця, наступного за звітним.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на підставі вищенаведеного позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення за прострочення виконання грошового зобов'язання -773,95 грн. 3% річних (за період з 11.03.2011 р. по 24.10.2012 р.), 102,47 грн. індексу інфляції (за період з лютого 2011 року по жовтень 2012 р.).

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Отже, в зв'язку з вищенаведеними нормами та обставинами позивачем обгрунтовано нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 1 714,42 грн. за період з 11.12.2011 р. по 11.07.2012 р.

Відповідно ж до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення виною стороною порушення та його наслідків.

Таким чином, беручи до уваги викладене у відзиві відповідача, його майновий стан та правовий статус, суд дійшов висновку про зменшення суми пені до 50%, а саме -до 857,21 грн.

За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог чинного законодавства, дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та з урахуванням вищевикладеного задоволенню його частково.

Отже, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва (54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-А, код ЄДРПОУ 08029523) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»(54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263) -22 553,20 грн. основного боргу, 773,95 грн. -3% річних, 102,47 грн. -індексу інфляції, 857,21 грн. -пені та 1609,50 грн. судового збору.

3. В іншій частині стягнення пені відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 26 грудня 2012 року.

Суддя О.Г. Смородінова