Рішення № 28526844, 16.11.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/948/2012

Провадження №2/2604/971/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарі - Корнієнко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неповернутої суми позики, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, ОСОБА_2, борг за договором позики від 29 грудня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №3929.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до вказаного договору, він передав відповідачу грошові кошти в сумі 184230 гривень, що еквівалентно 23000 доларів США, які відповідач зобов'язувався до 01 липня 2010 року. Не зважаючи на умови договору, відповідач грошові кошти не повернув, усіляко уникає зустрічі з ним, на телефонні дзвінкі не відповідає. 24 червня 2011 року він звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення грошових коштів, яка залишилась відповідачем без відповіді. У відповідності до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення термінів виконання зобов'язання за цим договором відповідач сплачує 20 відсотків річних від неповернутої суми позики за кожен день несплати. Таким чином, просить стягнути з відповідача на його користь 203416 гривень 25 копійок боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 41590 гривень 55 копійок 20 відсотків річних за прострочення повернення позики, а також судові витрати по справі.

Позивач, представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача -ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні 08 лютого 2012 року позовні вимоги не визнали, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідач не пам`ятає як укладав з позивачем договір позики та не пам`ятає чи підписував його. В подальше в судові засідання не з`являлись, суд про причини не явки не повідомляли.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та його представників.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача ОСОБА_4, який також дав суду пояснення як свідок, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За ч.2 ст.1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 29 грудня 2009 року між ОСОБА_1, позикодавцем, та ОСОБА_2, позичальником, був укладений договір позики (безпроцентний), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а.с.7, 8).

Відповідно до п.2.1 договору, сума позики становить 184230 гривень, що еквівалентно на момент укладання договору 23000 доларів США.

За умовами вказаного договору, позика надана позичальнику готівкою до підписання цього договору (п.3.1). Позичальник зобов'язується повністю повернути суму позики, отриману за цим договором до першого липня 2010 року (п.4.1). За порушення цього договору позичальник відшкодовує завдані збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством. У випадку порушення термінів виконання зобов'язань за цим договором позичальник сплачує 20 відсотків річних від простроченої суми позики за кожен день несплати (п.5).

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_6, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 лютого 2012 року у справі була призначена судово-почеркознавча експертиза на розгляд якої було постановлено питання: чи виконаний підпис у договорі позики (безпроцентний) від 29 грудня 2009 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, в графі позичальник від імені ОСОБА_2 самим ОСОБА_2 чи іншою особою?

Відповідно до повідомлення №3823/3824/12-32 Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз за підписами експертів ОСОБА_7, ОСОБА_8, попереджених про кримінальну відповідальність за ст. 385 КК України, за наявними матеріалами проведення почеркознавчої експертизи неможливе, на підставі ст. 53 ЦПК України, експерти повідомляють про неможливість надання висновку з питань судово-почеркознавчої експертизи, що поставлені в ухвалі суду від 08 лютого 2012 року (а.с.97).

За вимог ч. 1 ст. 146 Цивільного процесуального кодексу України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

03 квітня 2012 до суду з Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання від 29 березня 2012 року про отримання додаткових матеріалів необхідних для проведення почеркознавчої експертизи. Копія такого повідомлення одночасно була направлена відповідачу у справі ОСОБА_2 Крім того, судом 09 квітня 2012 року клопотання експерта від 29 березня 2012 року було направлено відповідачу у справі та його представникам.

Зазначені обставини свідчать про ухилення відповідача та його представників від подання експертам необхідних матеріалів, без наданнях яких проведення експертизи є неможливим. За таких обставин, суд критично відноситься до заперечень представників відповідача щодо позовних вимог ОСОБА_1 та визнає їх посилання на не укладання відповідачем ОСОБА_2 договору позики від 29 грудня 2009 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, необґрунтованими.

Крім того, такі твердження представників відповідача спростовуються поясненнями представника позивача ОСОБА_4, який був допитаний судом як свідок. Так, останній суду пояснив, що він, як особа яка надає правову допомогу ОСОБА_1, особисто був присутнім під час підписання договору позики укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який був підписаний його сторонами на робочому місті в офісі приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_3 ОСОБА_2 прийшов до офісу нотаріуса із запізненням, мав при собі паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду. Проект договору нотаріусом був вже виготовлений, сторони з ним ознайомилися, після чого був виготовлений нотаріальний екземпляр та ОСОБА_2 кульковою ручкою підписав вказаний договір.

Відповідно до статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи (ч.1 ст.64 Цивільного процесуального кодексу України).

За таких обставин, аналізуючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що стороною відповідача не надано суду доказів щодо спростування наявного в матеріалах справи договору позики укладеного 29 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення про стягнення коштів за договором позики є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

В порядку ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2011 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення позики в сумі 184230 гривень, та у разі невиконання вимог до 05 липня 2011 року, позивач буде змушений звернутися до суду про стягнення заборгованості з урахуванням штрафних санкцій (а.с.9-12).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем розраховано до сплати відповідачу 203416 гривень 25 копійок боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення -з липня 2010 року по липень 2011 року, та 41590 гривень 55 копійок - 20 відсотків річних за прострочення повернення позики, розрахованої за період з 01 липня 2010 року по 17 серпня 2011 року.

Виходячи з викладеного, цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача боргу за договором позики, з урахуванням індексу інфляції та 20% річних, підлягає судовому захисту в порядку визначеному в частині 2 статті 16 ЦК України.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем доказів щодо спростувань вимог позивача подано не було, в тому числі доказів, щодо спростування вимог позивача про стягнення заборгованості за договором позики, з урахуванням індексу інфляції та 20% річних, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1, понесені судові витрати по сплаті судового збору (мита) в сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 23, 525, 526, 610, 1046-1047, 1049, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 57-58, 60, 88, 146, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неповернутої суми позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 29 грудня 2009 року в сумі 203416 гривень 25 копійок -борг за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, та 41590 гривень 55 копійок - 20% річних за прострочення повернення позики, судовий збір (мито) в сумі 1700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, а всього 246826 (двісті сорок шість тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: