Рішення № 2852663, 29.01.2009, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №2-127/2009

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини рішення)

29 січня 2009 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

за участю секретаря – Ілюшкіної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу

за позовною заявою Акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбут Акціонерної компанії «Харківобленерго» ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про спонукання до укладення договору про користування електричною енергією, -

в с т а н о в и в:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов’язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 209, 212, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 6, 11, 202, п. 4 ч. 1 ст. 208, 626 , 630, 634 ЦК України, Законом України « Про електроенергетику», «Правилами користування електричною енергією для населення» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, суд –

в и р і ш и в:

Позовну заяву Акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбут Акціонерної компанії «Харківобленерго» ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про спонукання до укладення договору про користування електричною енергією – задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 укласти договір з Акціонерною компанією «Харківобленерго» про користування електричною енергією за адресою об’єкту електроустановки квартири № 181 в будинку 71 на четвертому мікрорайону у місті Лозова Харківської області, у відповідності з вимогами «Правил користування електричною енергією для населення».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго” витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 гривень 50 копійок (сім гривень п’ятдесят копійок) та витрати по справі (державного мита) судового збору в сумі 08 гривень 50 копійок (вісім гривень п’ятдесят копійок) та перерахувати на розрахунковий рахунок №260056047 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль» м.Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 00131954.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий

у судовому засіданні

суддя: О.І.Горчакова

Справа №2-127/2009

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2009 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

за участю секретаря – Ілюшкіної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу

за позовною заявою Акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбут Акціонерної компанії «Харківобленерго» ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про спонукання до укладення договору про користування електричною енергією, -

в с т а н о в и в:

17 листопада 2008 року Представник позивача звернувся у суду з позовом до відповідачки про спонукання до укладення договору про користування електричною енергією, посилаючись на те, що згідно відкритого особистого рахунку за №5520081, побутовий абонент ОСОБА_1 та її сім’єю використовували електроенергію для власних побутових потреб за адресою: АДРЕСА_1 , вона користується електроенергією без договору про користування електричною енергією з енергопостачальником – АК «Харківобленерго». Зі службової записки контролера Лозівського РВЕ АК «Харківобленерго», стало відомо про те, що абонент ОСОБА_1 відмовляється від укладання договору про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 . З цих підстав 15 січня 2008 року було направлено поштове повідомлення громадянці ОСОБА_1 пропозицію щодо укладення договору про користування електричною енергією. В цій пропозиції Лозівське РВЕ АК «Харківобленерго» пропонувало в добровільному порядку вирішити проблему бездоговірного споживання електроенергії і здійснити відповідний правочин. Пропозицію позивача в поштовій кореспонденції відповідачка не побажала отримати і вона повернулася до Лозівського РВЕ за закінченням терміну зберігання 15.02.2008 року.

У зв’язку з викладеним представник позивача звернувся до суду і просить: визнати незаконними дії ОСОБА_1 , що пов'язані зі споживанням електроенергіїбез договору про користування електричною енергією. Визнати дії ОСОБА_1 такими, що виращені в небажанні укладати Договір про користування електричною енергією. Зобов'язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , негайно, після набрання чинності рішення суду укласти договір з Акціонерною компанією «Харківобленерго» про користування електричною енергією за адресою об’єкту електроустановки квартири № 181 в будинку 71 на четвертому мікрорайону у місті Лозова Харківської області, у відповідності з вимогами «Правил користування електричною енергією для населення». Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго” витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 гривень 50 копійок (сім гривень п’ятдесят копійок) та витрати по справі (державного мита) судового збору в сумі 08 гривень 50 копійок (вісім гривень п’ятдесят копійок) та перерахувати на розрахунковий рахунок №260056047 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль» м.Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 00131954.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання жодного разу не з’явилася, про час і місце судового розгляду була повідомлена своєчасно і належним чином, на адресу суду повернулися судові повістки, із зазначенням на конверті відповідальною особою – працівником «Укрпошта» причин невручення, як «За закінченням терміну зберігання». Причину неявки до суду вона не пояснила, заперечень на позов не надала. Судом вживались заходи процесуального примусу для доставки ОСОБА_1 в судове засідання шляхом приводу, однак вони також результатів не принесли. Згідно рапорту співробітника Лозівського МВ ГУСВСУ в Харківській області (а.с. 48) при відвідуванні адреси відповідачки громадянка ОСОБА_1 в присутності свідка відмовилася відчинити двері своєї квартири, а також отримати повістку у судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України./span>

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та її родина мешкають за адресою: Харківська область, місто Лозова, мікрорайон 4, буд. 71, кв. 182 (а.с. 5).

Згідно відкритого особистого рахунку за №5520081, побутовий абонент ОСОБА_1 та її сім’єю використовували електроенергію для власних побутових потреб за адресою: АДРЕСА_1 , користується електроенергією без договору про користування електричною енергією з енергопостачальником – АК «Харківобленерго».

Зі службової записки контролера Лозівського РВЕ АК «Харківобленерго» (а.с. 6), стало відомо про те, що абонент ОСОБА_1 відмовляється від укладання договору про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 .

З цих підстав 15 січня 2008 року було направлено поштове повідомлення громадянці ОСОБА_1 пропозицію (а.с. 7) щодо укладення договору про користування електричною енергією. В цій пропозиції Лозівське РВЕ АК «Харківобленерго» пропонувало в добровільному порядку вирішити проблему бездоговірного споживання електроенергії і здійснити відповідний правочин. Пропозицію позивача в поштовій кореспонденції відповідачка не побажала отримати і вона повернулася до Лозівського РВЕ за закінченням терміну зберігання 15.02.2008 року.

Стаття 6. Акти цивільного законодавства і договір

1. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

2. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

4. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків

1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Стаття 202. Поняття та види правочинів

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі

1. У письмовій формі належить вчиняти:

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;/span>

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;/span>

4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Стаття 626. Поняття та види договору

1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

2. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.

3. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

4. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

5. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 630. Типові умови договору

1. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

2. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу./span>

Стаття 634. Договір приєднання

1. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

2. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

3. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Стаття 3. Закону України « Про електроенергетику» N 575/97-ВР, від16.10.1997 року Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 5. Державна політика в електроенергетиці

Державна політика в електроенергетиці базується на таких принципах:

державне регулювання діяльності в електроенергетиці;

створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики;

забезпечення раціонального споживання палива і енергії;

додержання єдиних державних норм, правил і стандартів усіма суб'єктами відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії;

створення умов для розвитку і підвищення технічного рівня електроенергетики;

підвищення екологічної безпеки об'єктів електроенергетики;

забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії;

збереження цілісності та забезпечення надійного і ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею;

сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку електричної енергії;

забезпечення підготовки кадрів високої кваліфікації для електроенергетики;

створення умов для перспективних наукових досліджень;

забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики;

забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів;

сприяння розвитку вітроенергетики, як екологічно чистої і безпаливної підгалузі енергетики, шляхом оплати вітровим електростанціям всієї виробленої ними електричної енергії в повному обсязі у грошовій формі, без застосування будь-яких видів заліків погашення заборгованості по розрахунках за електроенергію.

Стаття 26. Обов'язки та відповідальність споживачів енергії

Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

За умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої.

Споживач забезпечує безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до електричних установок споживача посадові особи такого

Відповідно до ч. 3 Постанови Кабінету міністрів «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» N 1357, 26.07.1999 року, 3. Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.

Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією.

У разі виникнення питань, можливі шляхи вирішення яких не обумовлені договором, сторони керуються цими Правилами та законодавством.

Ч. 5 цієї ж Постанови визначено, що У разі розташування об'єктів споживача за різними адресами споживач повинен укласти окремий договір щодо кожного об'єкта.

У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.

Виходячи з викладеного, на підставі досліджених матеріалів справи, суд не знаходить таким що підлягає задоволенню позов позивача в частині визнання незаконними дії ОСОБА_1 , що пов'язані зі споживанням електроенергіїбез договору про користування електричною енергією. Визнання дії ОСОБА_1 такими, що виращені в небажанні укладати Договір про користування електричною енергією. Зобов'язаня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , негайно, після набрання рішення суду укласти договір з Акціонерною компанією «Харківобленерго» про користування електричною енергією за адресою об’єкту електроустановки квартири № 181 в будинку 71 на четвертому мікрорайону у місті Лозова Харківської області, у відповідності з вимогами «Правил користування електричною енергією для населення».

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів необхідно стягнути судовий збір в розмірі 08,50 гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07,50 гривень, сплачені позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 209, 212, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 6, 11, 202, п. 4 ч. 1 ст. 208, 626 , 630, 634 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику», «Правилами користування електричною енергією для населення» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, суд –

в и р і ш и в:

Позовну заяву Акціонерної компанії «Харківобленерго» в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбут Акціонерної компанії «Харківобленерго» ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про спонукання до укладення договору про користування електричною енергією – задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 укласти договір з Акціонерною компанією «Харківобленерго» про користування електричною енергією за адресою об’єкту електроустановки квартири № 181 в будинку 71 на четвертому мікрорайону у місті Лозова Харківської області, у відповідності з вимогами «Правил користування електричною енергією для населення».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго” витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 гривень 50 копійок (сім гривень п’ятдесят копійок) та витрати по справі (державного мита) судового збору в сумі 08 гривень 50 копійок (вісім гривень п’ятдесят копійок) та перерахувати на розрахунковий рахунок №260056047 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль» м.Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 00131954.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий

у судовому засіданні

суддя: О.І.Горчакова