Рішення № 28526407, 10.01.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/5481/12 24.12.2012 24.12.2012 10.01.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/3610/12 Головуючий у 1-ї інстанції Яворська Н.І.

Категорія 23 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 грудня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Ямкової О.О.,

при секретарі: Суслик Є.В.,

за участю: представника відповідача - Косєя В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Фермерського господарства (ФГ) «Гармонія»

на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 8 листопада 2012 року

за позовом

ОСОБА_3

до ФГ «Гармонія»,

третя особа - Відділ Держкомзему у Снігурівському районі

про визнання недійсним договору оренди і зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ФГ «Гармонія», третя особа - Відділ Держкомзему у Снігурівському районі, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути ділянку в його користування, заборонив її подальшу обробку та зобов'язав третю особу внести відповідні зміни до державного реєстру земель.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 7,99га, розташована на території Червонодолинської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, яку він передав в оренду ФГ «Гармонія» на строк з 2002 року по 2007 рік. Але, у березні 2012 року йому стало відомо про укладення нового договору оренди від 15 вересня 2008 року, зареєстрованого Відділом Держкомзему у Снігурівському районі 16 березня 2012 року, який він не підписував.

Посилаючись на те, що договір укладений від його імені з порушенням вимог ч.ч. 1-3 ст. 203 ЦК України, позивач просив визнати його недійсним із застосуванням наслідків його недійсності.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 8 листопада 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено, ухвалено про визнання договору оренди землі, укладеного 15 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ФГ «Гармонія» недійсним. Зобов'язано ФГ «Гармонія» повернути ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку у користування, заборонив ФГ «Гармонія» її подальшу обробку та проведення посівів. Зобов'язано Відділ Держкомзему у Снігурівському районі Миколаївської області внести до державного реєстру земель дані про визнання недійсними відповідних записів. Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі ФГ «Гармонія», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити, так як договір був підписаний належним представником позивача - його дружиною, позивач отримував відповідну орендну плату та йому було відомо про зміст договору оренди, реєстрацію відносно якого він просив здійснити відповідний орган.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи позов у частині визнання договору недійсним із поверненням земельної ділянки, суд першій інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт недійсності правочину, оскільки договір ним особисто не підписано, та у ньому відсутні усі істотні умови.

З такими висновками суду першій інстанції слід погодитися, так як вони відповідають нормам матеріального права та обставинам справи.

Судом встановлено, що на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 8 жовтня 2001 року ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 7,99га, розташована на території Червонодолинської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.4).

З матеріалів справи вбачається, що 15 вересня 2008 року між ФГ «Гармонія» (орендарем) і від імені ОСОБА_3 (орендодавець) було підписано договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки площею 7,99га строком на 10 років до 15 вересня 2018 року. Цей договір 16 березня 2012 року зареєстровано у Відділу Держкомзему у Снігурівському районі за №№ 482578004004714, 482578004004715. (а.с.6-7).

Згідно до частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмові формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як убачається з висновку судової почеркознавчої експертизи від 10 вересня 2012 року № 106 підпис від імені орендодавця у договорі оренди від 15 вересня 2008 року виконана не позивачем, а його дружиною - ОСОБА_4 (а.с.84-85). Ці обставини не заперечуються сторонами.

За таких обставин не можна вважати, що договір оренди землі відповідав волі орендодавця та вимогам закону.

Доводи апелянта щодо підпису договору повноважним представником орендодавця є безпідставними, так як дружина позивача права на здійснення правочину від його імені не мала, довіреність у встановленому законом порядку позивачем не надавалася, правовідносини сторін нормами статей 237, 241 ЦК України не урегульовані. Тому, усі заперечення відповідача стосовно того, що позивач схвалив підписаний його дружиною договір, так як отримував орендну плату та звертався із заявою про його реєстрацію, є помилковими.

Обґрунтованими є і висновки суду щодо невідповідності умов договору оренди вимогам статей 15, 16 Закону України «Про оренду землі», які не мають правового значення у випадку того, коли відсутнє волевиявлення сторони на його укладення.

Давши належну оцінку наявним обставинам справи, суд першій інстанції дійшов правильного висновку про те, що є підстави для визнання недійсним договору оренди землі і тому обґрунтовано задовольнив позов за цими вимогами із зобов'язанням відповідача повернути земельну ділянку позивачу.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду відносно наявності підстав для визнання договору оренди недійсним.

Враховуючи викладене та виходячи з меж апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення в цій частині не має.

Разом з тим, задовольняючи вимоги щодо зобов'язання третій особи вчинити певні дії, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, так як вирішив вимоги, які не входять до компетенції відповідача та поклав зобов'язання на особу, яка не є стороною по справі, а її права та обов'язки обмежуються змістом статей 34,35 ЦПК України.

За такого, рішення суду в цієї частині відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в їх задоволенні.

Крім цього, виходячи із змісту статті 88 ЦПК України, колегія суддів вважає, що при розподілі судових витрат судом першій інстанції не було враховано, що позивачем не у повному обсязі сплачений судовий збір при подачі позову, який йому відшкодовано за рахунок відповідача. Тому, виходячи із обсягу задоволених судом першої інстанції позовних вимог, в частині яких рішення суду залишено без змін, слід додатково стягнути з відповідача на користь держави 637 грн. 56 коп. судового збору, а з позивача 107 грн. 30 коп. - в частині відмови у задоволенні позову.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Гармонія» задовольнити частково.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 8 листопада 2012 року в частині вимог про зобов'язання внести відповідні записи до державного реєстру скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ФГ «Гармонія» про зобов'язання внести до державного реєстру земель дані про визнання записів недійсними - відмовити.

Стягнути на користь держави з Фермерського господарства «Гармонія» 637 грн. 56 коп. судового збору, з ОСОБА_3 - 107 грн. 30 коп..

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді