Ухвала суду № 28526127, 26.10.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"26" жовтня 2011 р. Справа № 2а/1770/546/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

за участю секретаря судового засідання Бєляєвої Т.В. ,

представника позивача: Коленченка О.О., довіреність № 03-05/51 від 11.01.2011 р.,

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" березня 2011 р. у справі № 2а/1770/546/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 22 березня 2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Державної податкової інспекції в м. Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнив.

Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне: №0000182342 від 21.01.2011року та №0000172342 від 21.01.2011 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач у справі звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом не враховано приписи п. 1.11 статті 1 та п. 11.11. статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого прийнято незаконне рішення.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

Матеріалами справи стверджується, що Товариство з обмеженою діяльністю "Рівнетеплоенерго" звернулося з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне №0000182342 від 21.01.2011 року, яким зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 675252,00 грн., та №0000172542 від 21.01.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 264260,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року віднесено суми податку на додану вартість за газ, отриманий від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України". Підприємством сформовано податковий кредит при отриманні податкових накладних, а не по списанню коштів з банківського рахунку платника податку. На думку позивача, посадовими особами ДПІ у м. Рівне неправильно застосовано норми п.п.11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР до спірних правовідносин. ТОВ "Рівнетеплоенерго" здійснює поставку теплової енергії для трьох категорій споживачів: населенню (в т.ч. ЖЕКи), бюджетним установам та іншим споживачам. Застосований податковим органом п.п.11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР визначає правила для визначення дати формування податкових зобов'язань та податкового кредиту виключно для операції з поставки теплової енергії для населення та бюджетних установ та не стосується операції з поставки теплової енергії для інших споживачів, що оподатковуються за загальними правилами. Таким чином, на думку позивача податковим органом було неправомірно застосовано касовий метод визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

В процесі розгляду справи встановлено, що 11.01.2011 року посадовими особами ДПІ у м. Рівне складено акт №7/23-100/36598008 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Рівнетеплоенерго" з питань правомірності нарахування податкових зобов"язань та податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року.

З акта перевірки суд вбачає, що за результатами її проведення було встановлено порушення п.1.11 ст.1, п.11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ТОВ "Рівнетеплоенерго" завищене від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у жовтні 2010 року на суму 657352,00 грн. та занижене позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у жовтні 2010 року на суму 229308,00 грн.

На підставі акту перевірки заступником начальника ДПІ у м. Рівне прийнято податкові повідомлення-рішення №0000182342 від 21.01.2011 року та №0000172342 від 21.01.2011 року.

Відповідно до п.11.11 ст. 11 Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, - тимчасово до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Згідно з п.1.11 ст.1 Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Враховуючи викладені приписи закону, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в кожному конкретному випадку слід визначати кінцевого споживача з метою встановлення правил оподаткування господарських операцій з постачання теплової енергії. В разі, якщо кінцевим споживачем є населення та бюджетні установи, ТОВ "Рівнетеплоенерго" при визначенні дати формування податкових зобов'язань та дати формування податкового кредиту зобов'язано застосовувати касовий метод передбачений п.п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. За умови, якщо кінцевим споживачем теплової енергії є інші споживачі (приватні підприємці, юридичні особи, крім бюджетних установ) - загальні правила визначення дати формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту передбачені п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Слід зазначити, що придбання позивачем природного газу у постачальника та подальша його реалізація населенню та бюджетним установам є окремими господарськими операціями. В свою чергу, процес формування податкових зобов'язань та податкового кредиту має відбуватися в межах однієї господарської операції. В спірному випадку придбання позивачем у постачальника природного газу є окремою господарською операцією, під час якої одночасно формуються податкові зобов'язання у постачальника та податковий кредит у позивача на підставі саме норм загального застосування.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Порядок формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, передбачений п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", має застосуватися лише при здійсненні господарської операції по реалізації природного газу населенню та бюджетним установам.

Проте, відповідачем не відокремлювалися та не виділялися господарські операції по продажу теплової енергії іншим споживачам (приватні підприємці, юридичні особи, крім бюджетних установ), які оподатковуються за загальними правилами. Отже, його висновки, викладені в акті перевірки, щодо заниження ТОВ "Рівнетеплоенерго" податкового зобов'язання по податку на додану вартість не ґрунтуються на первинних документах та не відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ДПІ у м. Рівне не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне №0000182342 від 21.01.2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 675252,00 грн., та №0000172542 від 21.01.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 264260,00 грн., та задовольнив позовні вимоги.

Постанова суду першої інстанції прийнята із з"ясуванням всіх обставин справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому її належить залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко

С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" вул.Д.Галицького, 27,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023