Постанова № 28524567, 20.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р.

справа № 2а-0870/10168/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Дурасової Ю.В.

при секретарі судового засідання: Сколишеві О.О розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Спеціальне проектне та конструкторсько-технологічне бюро «Запоріжгідросталь»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Запоріжгідросталь»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001312302 від 02 червня 2011р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012р. позов задоволено, визнане протиправним та скасоване податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя №0001312302 від 02 червня 2011р.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що нарахуванню та внесенню до бюджету авансового внеску повинно передувати рішення емітента корпоративних прав про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам).

В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували факт прийняття позитивного рішення про сплату дивідендів, не встановлено факту нарахування та сплати дивідендів, тобто відсутні будь-які фактичні дані для визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Оскільки факт відсутності рішення про нарахування дивідендів акціонерам (власникам) та їх виплату на підставі податкової декларації, яка була перевірена відповідачем, сторонами не заперечується, то суд першої інстанції зазначає, що висновки акту перевірки щодо наявності порушень були зроблені без дослідження всіх суттєвих обставин, як передбачалося Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, тобто зроблені на припущенні про наявність підстав для нарахування та перерахування авансових внесків, а тому не можуть вважатися правомірними з огляду на таке.

ПАТ «Спеціальне проектне та конструкторсько-технологічне бюро «Запоріжгідросталь», не є державним підприємством, що також не заперечується сторонами, таким чином на позивача норми закону про бюджет на 2010 рік в частині обов’язкової сплати дивідендів поширюватися не повинні.

Суд першої інстанції зазначив, що висновки про необхідність нарахувати та перерахувати авансові внески на суму дивідендів за 2009 рік були зроблені при довільному тлумаченні вищевказаної норми та без дослідження питання про нарахування дивідендів акціонерам за цей період.

Крім того, зазначено, що Рішенням Конституційного Суду від 30 листопада 2010 року по справі №1-47/2010 положення статей 14. 24, 64, пунктів 7-13 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України №2154-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними).

Отже, податкове повідомлення-рішення, яке винесене на підставі неконституційних норм підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції зауважує, що перевірка позивача проводилась з 11.04.2011 року по 12.05.2011 року, тобто на той час відповідач зобов'язаний був бути обізнаний з Рішенням Конституційного Суду від 30 листопада 2010 року по справі №1-47/2010 та не застосовувати у відношенні позивача норми, визнані неконституційними.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що виплата дивідендів - це право, а не обов'язок учасника. Обов'язки учасників перелічені в ст. 11 цього Закону України «Про господарські товариства»і серед них відсутній обов'язок направляти частину прибутку на виплату дивідендів.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить скасувати оскаржене рішення, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при перевірці було встановлено порушення пп 7.8. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено порядок нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток нарахованого на суму дивідендів, призначених для виплати в розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку, а відтак оскаржене судове рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлений.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалам справи, на підставі акту перевірки від 19.05.2011 №2257/23/00130234 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 червня 2011 року №0001312302 яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем 246700,89грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 61677,47грн.

Актом перевірки встановлені порушення п. 7.8. ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з урахуванням вимог ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства», в результаті чого позивачем не нараховано та не сплачено до бюджету авансового внеску з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 р., нарахованого на суму дивідендів призначених для виплати за 2009р. та нерозподіленого прибутку в сумі 246709,89грн.

В описовій частині акту перевірки зазначено, що Законом України «Про державний бюджет України на 2010рік» та Законом України від 03.12.2010р. «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010році»суттєво змінено порядок виплати дивідендів, зокрема виключено норму із Закону України «Про акціонерні товариства», яка надавала право акціонерним товариствам виплачувати лише обсяг дивідендів, який встановлено рішенням загальних зборів.

Таким чином, підприємство, яке за результатами роботи за 2009рік отримало прибуток, нарахований за правилами бухгалтерського обліку, зобов’язане до 30.06.2010р. нарахувати і сплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30% чистого прибутку, отриманого у 2009 році та нерозподіленого прибутку.

Відповідно до пп 7.8. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»устанволено, що у 2010 році окремі положення Закону України «Про господарські товариства»застосовуються з урахуванням таких змін: у третьому реченні статті 15 після слова «розрахунків» доповнити словами «та сплати обов'язкової суми дивідендів».

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно було встановлено, що Рішенням Конституційного Суду від 30 листопада 2010 року по справі №1-47/2010, яким положення статей 14, 24, 64, пунктів 7-13 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року N 2154-VI визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)ю

Проте не було враховано, що положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2010 рік», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 30 листопада 2010 року.

У перевіряємому періоді, до ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, сплата дивідендів, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про господарські товариства»була обов’язковою, а відтак факт відсутності рішення про нарахування дивідендів акціонерам (власникам) та їх виплату не повинен братися до уваги.

Таким чином, оскільки відповідно до пп 7.8. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів, підприємство, яке за результатами роботи за 2009 рік отримало прибуток, нарахований за правилами бухгалтерського обліку, зобов’язане до 30.06.2010р. нарахувати і сплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30% чистого прибутку, отриманого у 2009 році, то висновки податкового органу є правомірними.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Спеціальне проектне та конструкторсько-технологічне бюро «Запоріжгідросталь»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

В повному обсязі постанова виготовлена 11 грудня 2012 року

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.В. Дурасова