Рішення № 28523550, 03.01.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" січня 2013 р. Справа № 3/5007/1256/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Павліченко Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Курдиляс Ю.Л. - дов. №11 від 03.01.2013р., Данильчук І.М. - дов. №12 від 03.01.13р., дійсні до 31.12.2013р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир (м. Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (м. Житомир)

про стягнення 13142,30 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 03.01.2013р. нова ціна позову - 42, 30 грн. боргу по орендній платі)

07 листопада 2012 року позивачем - Квартирно - експлуатаційним відділом міста Житомир пред'явлено позов до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення на його користь 13142,30 грн. згідно Договору оренди нерухомого військового майна № 54/2010 від 01.03.2010 р.

Ухвалою від 09.11.2012р. господарський суд порушив провадження у справі та вжив відповідні заходи.

Представником позивача в судовому засіданні надано заяву №вих.28 від 03.01.2013р. про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу до розміру 42, 30 грн. у зв'язку із добровільною сплатою відповідачем основного боргу в загальній сумі 13100, 00 грн., а також про припинення провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 390, 33 грн. , експлуатаційних витрат в сумі 558, 10 грн. та 5465, 60 грн. - компенсації земельного податку в порядку п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення ( п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

Господарський суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог за вих. № 28 від 03.01.13р. до розгляду.

З огляду на вище викладене, на дату винесення рішення у справі спір вирішується з нової ціни позову в розмірі 42, 30 грн., що є сумою боргу по орендній платі. За іншими позовними вимогами на дату винесення рішення у справі предмет спору відсутній.

Як свідчать матеріали справи, в ході вирішення спору відповідач відзиву на позов не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи на 04.12.12р.,17.12.12р., 03.01.13р. був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією (а.с. 54, 77-78).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзиву на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Окрім того, відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам спору необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, та за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, у судовому засіданні 03.01.13р. представникам позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про задоволення позову.

Заслухавши уповноважених представників позивача, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини спору, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до Договору оренди №54/2010 від 01.03.2010р. нерухомого майна, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомира та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, останній прийняв у строкове платне користування нерухоме військове майно - технічний майданчик площею 854, 0 м. кв. військового містечка №1, що знаходиться на балансі КЕВ м. Житомира, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 161816, 68 грн., визначеною незалежною експертною оцінкою станом на 03.10.2008р. під стоянку автомобілів (надалі за текстом - Договір оренди №54/2010).

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди №54/2010 передбачено, що орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.

У відповідності до п. 3.1. Договору оренди №54/2010, орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (листопад 2008р.) на рівні 1900, 00 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95р. №786, яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2008р.) 1642, 44 грн.

Оплата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси за період з базового по перший місяць оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. Договору оренди №54/2010).

Пунктом 3.6 Договору оренди №54/2010 передбачено, що орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувача у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розділом 5 Договору оренди №54/2010 передбачено обов'язки орендаря, зокрема, здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, в тому числі фактичні комунальні платежі протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору встановити прибори обліку тепло-, енерго-, водопостачання, заключати прямі договори з постачальниками організаціями, або укладати з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг орендарю (п. 5.11. Договору оренди №54/2010).

Строк дії договору, відповідно до п. 10.1. Договору оренди №54/2010, становить з 01.03.2010р. по 31.12.2012р., а в частині щодо зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати - до виконання зобов'язань (п. 5.2 Договору оренди №54/2010).

Факт виконання позивачем свого обов'язку щодо надання в оренду об'єкту нерухомості підтверджено Актом приймання-передачею нежитлових приміщень в оренду від 01.03.2010р., яким було передано в оренду ФОП ОСОБА_4, згідно акту інвентаризації від 19.11.2008р., технічний майданчик з асфальтованим покриттям за адресою: АДРЕСА_2, рік введення в експлуатацію 1984, військового містечка №1 загальною площею 854, 0 кв. м. (а.с. 20-22).

Станом на 03.12.2012р. нерухоме військове майно за Договором оренди №54/2012 техмайданчик перебуває в оренді та використовується орендарем під стоянку автомобіля (а.с. 60).

Отже , на дату винесення рішення у справі орендні правовідносини -тривають.

Як обумовлено договором позивачем у спірний період з березня 2011 року по вересень 2012 року надсилались відповідачу рахунки на оплату орендних платежів, які доводились на його адресу вперше шляхом звичайних поштових відправлень (листів), повторно - рекомендованими листами з описом. Загальна сума позовних вимог по орендній платі склала 6 728,27 грн.

Відповідно до п. 5.16 Договору оренди №54/2010 відповідачу були нараховані суми компенсації земельного податку за спірний період пропорційно площі землі, яку займає орендоване майно. Загальна сума позовних вимог склала: 5465, 60 грн.

Відповідно до п.3.7 Договору оренди №54/2010 відповідачу була нарахована пеня в сумі 390, 33 грн. за період 15.06. 11р. - по 15.08.11р.

Позивач у своєму поясненні №27 від 03.01.2012р. зазначив, що відповідачу були нараховані експлуатаційні витрати за перший квартал 2011 року за формулою: заробітна плата економіста з орендних відносин за 3 місяці поділена на загальну площу орендованих приміщень КЕВ м. Житомира та помножена на площу 1-го об'єкту, якому нараховуються експлуатаційні витрати + 3 (вартість двох конвертів), що складає 558, 10 грн.

До винесення рішення у справі відповідач частково погасив заборгованість на суми 7500, 00 грн., 4000, 00 грн. та 1600, 00 грн., - загалом на суму 13100, 00 грн., що підтверджується виписками із банківського рахунку, прибутковим касовим ордером №1 від 03.01.2012р. У призначені платежу відповідачем зазначено "за оренду".

Оскільки у складі грошових зобов'язань відповідача значиться борг не лише за орендними платежами, то у відповідності до ст. 534 ЦК України позивач зарахував кошти, сплачені відповідачем на погашення в повному обсязі суми пені в розмірі 390, 33 грн., суми експлуатаційних витрат в розмірі 558, 10 грн., суми земельного податку в розмірі 5465, 60 грн., а також частину коштів по сплаті орендних платежів на суму 6685, 97 грн. Несплаченою на дату винесення рішення у справі залишається сума основного боргу по сплаті орендних платежів в розмірі 42, 30 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі провадження у справі.

З врахуванням встановлених судом обставин, провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 390, 33 грн., експлуатаційних витрат в сумі 558, 10 грн., 5465, 60 грн. - компенсації земельного податку підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Господарський суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 42, 30 грн. боргу по орендній платі.

Судом встановлено, що Договір оренди №54/2010, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами, а зобов'язання, що виникає з його укладення має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (525, 526 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особі.

У зв'язку з цим, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, за загальним правилом, не допускається, крім випадків, передбачених законом або самим договором (ст.193 ГК У, ст. 525 ЦКУ).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, передав відповідачеві у користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору оренди №54/2010 від 01.03.2010р., а відповідач не виконав умови Договору щодо сплати орендної плати за користування технічним майданчиком.

Оскільки відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов'язання, тому в даному випадку застосуванню підлягають ст.229 ГК України та 625 ЦК України, відповідно до яких боржник у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

При цьому, частина перша статті 229 ГК України та частина перша ст.625 ЦК України встановлюють виняток із загального правила статей 218 ГК України та 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість як стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, так і стягнення сум, право на яке виникає у кредитора на підставі ч.2 ст.625 ЦК України. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Таким чином, матеріально-правова вимога про стягнення основного боргу в сумі 42, 30 грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в судовому порядку.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у повному обсязі та належним чином довів обгрунтованість позовних вимог як за складом, так і за розміром. Відповідач своїми діями фактично визнав позов, однак допустив часткове невиконання грошового зобов'язання з оплати орендних платежів у необхідному розмірі, чим не забезпечив умов, з якими закон пов'язує його припинення ( ст. 599 ЦК України).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, які зумовили необхідність звернення позивача з позовом до суду, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі ( ч.2 ст. 49 ГПК України).

На підставі ст.ст. 525, 526, 612, 614, 625, 629, 759, 762 ЦК України, керуючись ст.ст. 193, 218, 229 ГК України, ст.ст. 4-3,4-7, 22, 33, 43, 49, 75, п.1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира (10014, м. Житомир, вул. Адмірала Щасного, 20, ідентифікаційний код 08492505):

- 42, 30 грн. боргу по орендній платі;

- 1609, 50 грн. судового збору.

3. Припинити провадження в частині стягнення пені в сумі 390, 33 грн. та експлуатаційних витрат в сумі 558, 10 грн., 5465, 60 грн. - компенсації земельного податку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.01.13р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу КЕВ м. Житомира (на вимогу нарочним)

3- відповідачу ФОП ОСОБА_4 ( реком з повідомленням)