Рішення № 28523300, 18.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-54/17129-2012 18.12.12

за позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Центральної філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», м. Київ

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», м. Київ

про стягнення 54850,75 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

представники:

від позивача -Костенко А.О. (дов. № 1-1-4/7-Ю від 16.03.2012 р.);

від відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Центральної філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»(далі-відповідач) про стягнення 54850,75 грн., з яких 49500,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 221,29 грн. пені, 1237,50 грн. 3% річних та 346,50 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, відповідач про причини неявки представника в судове засідання суд не повідомив, відзив на позов до суду не направив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2011 року позивачем на підставі полісу № 0367947 добровільного страхування наземного транспорту застраховані майнові інтереси Мартинюка В.В., пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер АА1117НО.

06 липня 2011 року о 13 годині 35 хвилин в м. Києві на перехресті вул. Артема-Чорновола трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю наземного транспортного засобу автомобіля «Рено», державний номерний знак 95370КН, який належить Дерезі А.В. під керуванням Самойленка Р.В., та наземного транспортного засобу автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер АА1117НО, який належить та під керуванням Мартинюка В.В., внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується довідкою ДАІ.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2011 року встановлено порушення Самойленком Р.В. п. 16.6 Правил дорожнього руху України, Самойленка Р.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно з рахунком-фактурою № СЧ-0001582 від 14 липня 2011 року ПАТ «Українська автомобільна корпорація»/філія «Петрівка-Авто», вартість відновлювального ремонту наземного транспортного засобу автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер АА1117НО, становить 86867,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Згідно з частиною 18 статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Полісом № 0367947 передбачено франшизу в розмірі 0,2% від страхової суми, що складає 1000,00 грн.

Страховим актом № 125160 від 19 липня 2011 р., пошкодження наземного транспортного засобу автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер АА1117НО, внаслідок ДТП, яка сталася 06 липня 2011 року о 13 годині 35 хвилин в м. Києві на перехресті вул. Артема-Чорновола, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 85867,65 грн. (вартість відновлювального ремонту-франшиза).

Позивачем платіжним дорученням № 1202 від 21 липня 2011 року, копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 85867,65 грн. ремонтній організації ПАТ «Українська автомобільна корпорація»/філія «Петрівка-Авто».

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність страхувальника наземного транспортного засобу автомобіля «Рено», державний номерний знак 95370КН, застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2578694, копія якого наявна в матеріалах справи.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АА/2578694 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 50000 грн. 00 коп. та франшизу у розмірі 500,00 грн.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки «Рено», державний номерний знак 95370КН, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/2578694, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивачем направлено відповідачу Претензію з вимогою про відшкодування в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування.

Відповідач сплату страхового відшкодування в порядку регресу не здійснив.

Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, внаслідок керування якою транспортним засобом сталася дорожньо-транспортна пригода, застраховано відповідачем згідно з Полісом № АА/2578694, отже саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, в частині стягнення 49500,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1237,50 грн. 3% річних, нарахованих за період з 18.01.2012 року по 18.11.2012 року, та 346,50 грн. інфляційних втрат, нарахованих з січня 2012 року по жовтень 2012 року включно.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відтак, у відповідача виник обов'язок повернути сплачені позивачем кошти безпосередньо на підставі цивільного законодавства, зокрема статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 цього кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. При цьому стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми, носить компенсаційний характер для позивача.

З огляду на зазначене, враховуючи, що розрахунок 3% річних, наданий позивачем є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 1237,50 грн. 3% річних, нарахованих за період з 18.01.2012 року по 18.11.2012 року від виплаченого позивачем страхувальнику страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, здійсненим судом за заявлений позивачем період з врахуванням дефляційних процесів у травні-серпні 2012 року, інфляційні втрати у позивача відсутні, тому позов частині стягнення інфляційних втрат у сумі 346,50 грн., нарахованих з січня 2012 року по жовтень 2012 року включно, задоволенню не підлягає.

Також позивач просить стягнути з відповідача 221,29 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст.13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Однак, ані Цивільним кодексом України, ані Законами України «Про страхування»та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не встановлено, що виконання регресного зобов'язання відповідальної особи перед страховиком забезпечується неустойкою (пенею).

За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

З огляду на вказані обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 221,29 грн., нарахованої на суму страхового відшкодування, задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»(04050, м. Київ, вул. Довна-Запольського, буд. 9/10, код 25005889) на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код 25965081) 49500,00 грн. (сорок дев'ять тисяч п'ятсот грн. 00коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1237,50 грн. (одна тисяча двісті тридцять сім грн. 50 коп.) 3% річних, 1488,79 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім грн. 79коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.12.2012 р.

Суддя Л.М. Шкурдова