Постанова № 28522897, 11.04.2012, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 1718/2-а-2392/11

2012 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2012 року

Сарненський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді - ТОВСТИКИ І.В.

при секретарі - ПОЛУПАН Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зобов"язання нарахування та виплати компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зобов"язання нарахування та виплати компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проживає в смт.Степань Сарненського району Рівненської області, яке згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є територією, яка віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, а тому має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року), оскільки рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані неконституційними зміни, внесені до цієї статті Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, в зв"язку з чим просить визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо нездійснення перерахунку та виплати соціальної компенсації в розмірі, встановленому ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 26.04.2011 року по 25.10.2011 року, зобов"язати відповідача перерахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства згідно ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за вказаний період, та виплачувати її в майбутньому.

Позивач письмовим клопотанням просить розглядати справу у його відсутності.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації письмовими запереченнями позов не визнав, посилаючись на те, що при здійсненні повноважень в сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач керується нормативними актами Кабінету Міністрів України, які є обов"язковими до виконання, зокрема Постановою № 836 від 26.07.1996 року, на підставі якої нараховувалась і виплачувалась в 2011 році позивачу компенсація за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю - щомісячна грошова допомога у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, в межах коштів, які надходили з Державного бюджету на виплату соціальної допомоги, крім того КМУ має законне право встановлювати розміри соціальних виплат, які залежать від розміру мінімальної заробітної плати, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення зі слідуючих підстав.

ОСОБА_1 має статус громадянина, який постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю категорія 4 згідно посвідчення серія НОМЕР_1 від 31.10.1994 року, проживає в смт.Степань Сарненського району Рівненської області, яке відноситься до території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується оглянутою ксерокопією паспорта НОМЕР_2 та довідкою Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації від 28.03.2011 року про отримання щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в 2011 році, передбаченої ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( надалі Закон № 796-ХІІ), але з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року в розмірі 1,60 грн..

Згідно ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміни, внесені Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року в ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" про те, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та надалі дія статті в попередній редакції не зупинялась.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, на підставі якої нараховувалась і виплачувалась в 2011 році компенсація за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю позивачу, при розрахунку щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, встановлений спеціальними законами та Законом про Державний бюджет на відповідний рік, що складає у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю та зобов"язання нарахувати і виплатити її, починаючи з 27 квітня 2011 року по 27 жовтня 2011 року відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням положень ч.2 ст.99 КАСУ, яка передбачає шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів з дня, коли особа дізналась про їх порушення та дати подання позову до суду, виходячи з мінімальної заробітної плати, з урахуванням виплачених сум, є обгрунтованими і підлягають до задоволення.

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв"язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача до нарахування і виплати компенсації за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в майбутньому, то вказана вимога не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб"єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тобто є неможливим зобов"язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення соціальних прав позивача в майбутньому, в зв"язку з чим позовна вимога в цій частині є необґрунтованою.

Відповідач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зобов"язання нарахування та виплати компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації провести перерахунок компенсації громадянину, який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю - щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства ОСОБА_1 та виплатити її, починаючи з 27 квітня 2011 року по 27 жовтня 2011 року відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням виплачених сум.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня отримання повного тексту постанови, через Сарненський районний суд, допустити негайне виконання постанови суду про присудження виплати соціальної допомоги в межах суми стягнення за один місяць.

Суддя